ЗООЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Є. О. Неведомська - 2013

ЛЕКЦІЯ 6. ПІДЦАРСТВО НАЙПРОСТІШІ, або ОДНОКЛІТИННІ Protozoa

1.Загальна характеристика Найпростіших, або Одноклітинних

Підцарство Найпростіші, або Одноклітинні (Protozoa), налічує близько 30 тис. видів тварин (3,5 тис. паразити тварин і людини), тіло яких складається з однієї клітини.

Клітина найпростіших тварин є складним організмом із властивими йому фізіологічними процесами: травленням, виділенням, обміном речовин, диханням, розмноженням і подразненням.

Розміри найпростіших переважно мікроскопічні (від 2-3 до 50-200 мкм). Найменший за розмірами вид Найпростіших — паразит рогатої худоби Babesia bovi (2-2,5 мкм). Проте деякі сидячі інфузорії мають розміри 1,5-3 мм, а викопні форамініфери — до 10 см.

Форма клітини у них різноманітна й може бути постійною (джгутикові, інфузорії) і непостійною (амеба, форамініфери). Органелами руху є псевдоніжки, джгутики та війки.

Живлення в найпростіших буває автотрофне (завдяки фотосинтезу) і гетеротрофне, а саме:

✵ фагоцитоз (від грецьк. phagos — пожирати, поглинати, kutos — клітина) — це активне захоплення твердих об’єктів — частинок органічних сполук, дрібних клітин та ін.;

✵ піноцитоз (від грецьк. pino — п’ю, kutos — клітина) — це процес поглинання клітиною рідини разом із розчиненими у ній сполуками).

Неперетравлені рештки викидаються назовні.

Виділення непотрібних речовин з організму здійснює зовнішня мембрана і скоротлива вакуоля — це пухирець, який убирає до себе з тіла надлишок води і продукти обміну. Раз на декілька хвилин вакуоля підходить до поверхні тіла і викидає свій вміст назовні.

Дихання одноклітинних відбувається крізь зовнішню мембрану.

Розмноження в одноклітинних може бути:

✵ нестатеве:

- поділ ядра — мітоз, а потім повздовжній або поперечний цитокінез (амеби);

- шизогонія (від грецьк. schizo — розділяю, goneia — породження)

— множинний поділ (малярійний плазмодій);

✵ статеве:

- кон’югація (від лат. conjugatio — сполучення, з’єднання) — процес, під час якого дві клітини обмінюються спадковою інформацією (у вигляді фрагментів молекули ДНК) через цитоплазматичний місток, що на певний час утворився між ними (інфузорії);

- копуляція (від лат. copulatio — поєднання) — злиття двох клітин (гамет), у результаті чого утворюється зигота (джгутикові).

Найпростіші здатні сприймати зовнішнє середовище та реагувати певним чином на його зміни, тобто їм притаманна подразливість. Реакції у відповідь на подразники, що проявляються у найпростіших у формі руху за напрямком до (позитивний) або від (негативний) джерела подразнення, називаються таксисами. Якщо поруч з амебою покласти кристалик солі, вона буде рухатися від нього, а якщо покласти кристалик цукру, вона буде наближатися до нього.

Найпростіші дуже поширені у біосфері. Вони трапляються навіть у Заполяр’ї, на льодовиках гірських вершин та в піщаній товщі пустель. Несприятливі умови переживають у стані цисти (щільна оболонка). Проте більшість найпростіших — жителі гідросфери. Вони є складовими частинами бентосу та планктону. Деякі найпростіші — едафобіонти —заселяють також вологий грунт. Серед одноклітинних є і колоніальні форми, які утворюються внаслідок незавершеного поділу, коли дочірні клітини сполучені між собою.

У природі найпростіші беруть участь у грунтоутворенні, утворюють поклади крейди, у людини й тварини спричинюють низку захворювань (малярію, лейшманіоз тощо).

У сучасній систематиці найпростіших виділяють сім самостійних типів, із яких розглянемо три: тип Саркомастигофори, тип Інфузорії, або Війконосні, та тип Апікомплексні.