ЗООЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Є. О. Неведомська - 2013

ЛЕКЦІЯ 10. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, або АНЕЛІДИ (Annelida)

1.Загальна характеристика типу Кільчасті черви

Тип Кільчасті черви об’єднує близько 12 тис. видів, які належить до 6 класів: Первинні кільчаки, Багатощетинкові черви, або Поліхети; Малощетинкові черви, або Олігохети; П’явки; Ехіуриди, Сіпункуліди. Типовими представниками є піскожил, нереїда, дощовий черв’як, медична п’явка (рис. 30). Кільчасті черви — це найбільш складно організовані, в основному вільноживучі черви. Розміри їх варіюють від 0,5 мм до 3 м. Анеліди населяють моря, прісні водойми, а також вологий грунт. Більшість анелід є жителями гідросфери, ведуть придонний спосіб життя, трапляються у прибережній смузі.

Рис. 30. Різні види анелід (за Догелем, 1981):

а — піскожил; б — нереїда; в — дощовий черв’як; г — медична п’явка.

Бентосні кільчасті черви повзають по дну або зариваються у мул або пісок, є серед них і сидячі форми. Порівняно небагато видів веде вільноплаваючий спосіб життя, входячи до складу планктону. Невелика кількість, наприклад, п’явки, є ектопаразитами тварин і людини. Тіло анелід складається з головної лопаті, сегментованого тулуба і задньої анальної лопаті. Тулуб поділяється на сегменти за допомогою спеціальних перетинок — дисепіментів (від лат. septum — перетинка). Сегменти тулуба (кільця) подібні один до одного (гомономна сегментація).

Шкірно-мязовий мішок розвинений набагато краще, ніж у плоских і круглих червів. Тіло вкрите одношаровим епітелієм, що виділяє тонку кутикулу. Під нею розташовані два шари добре розвинених м’язів: кільцевих і поздовжніх. У рухах беруть участь і допоміжні придатки: щетинки та параподії. Щетинки розташовані поодиноко або пучками, правильними повздовжніми рядами. Параподії є бічними виростами тіла з добре розвиненою мускулатурою і пучками щетинок. Вони розташовані по боках кожного сегмента, крім головного і заднього відділів. Розчленованість тіла на сегменти, наявність добре розвинених м’язів, параподій і щетинок забезпечують різноманітність рухів тварин у воді, на поверхні землі, в грунті.

Кільчастим червам властива вторинна порожнина тіла, або целом (рис. 31). Це порожнина між стінками тіла і внутрішніми органами, об- межована целомічним епітелієм. Вона розвивається із мезодерми. У кільчаків целом розділений перегородками на сегменти.

Рис. 31. Поперечний розріз дощового черв’яка (за Догелем, 1981):

1 — кутикула; 2 — епітелій; 3 — кільцеві м’язи; 4 — поздовжні м’язи; 5 — целомічний епітелій;

6 — целом; 7 — щетинки; 8 — метанефридій; 9 — черевний нервовий ланцюжок;

10 — черевна кровоносна судина; 11 — кишка;12 — тифлозоль (складка кишечнику); 13 — спинна кровоносна судина.

Вторинна порожнина тіла заповнена рідиною, яка за своїм хімічним складом близька до морської води. Целомічна рідина виконує декілька функцій: створює тиск, що сприяє підтриманню сталої форми тіла («гідравлічний скелет»), переносить поживні речовини, кисень, вуглекислий газ, продукти обміну речовин.

Травна система анелід представлена травною трубкою, як правило, прямою і поділеною на такі відділи: ротова порожнина, глотка, стравохід, який розширюється у воло, мускульний шлунок, середня кишка, задня кишка, що закінчується анальним отвором. В стравохід відкриваються протоки слинних залоз, за допомогою секрету яких переробляється їжа. Стінки середньої кишки мають залозисті клітини, що виробляють травний фермент. Інші клітини всмоктують перетравлену їжу.

Органи виділення — багатоклітинні трубочки (метанефридії) — виконують функцію виведення продуктів обміну речовин. Вони розпочинаються лійкою у порожнині тіла, від якої йде звивистий канал, що відкривається назовні у наступному сегменті. Метанефридії розташовані метамерно: у кожному сегменті їх по два.

Кровоносна система замкненого типу. Основні судини — спинна і черевна — посегментно з’єднані кільцевими. Серед них виділяються своєю товщиною пульсуючі судини, які оточують стравохід і виконують роль сердець. Кровоносна система виконує функції транспортування поживних речовин та газів, а також захисну (фагоцити крові захоплюють бактерії, чужорідні тіла).

Газообмін відбувається через шкіру, проте багато морських форм мають зябра.

Нервова система представлена надглотковим та підглотковим нервовими вузлами (гангліями), що, з’єднуючись між собою, утворюють навкологлоткове нервове кільце, і черевним ланцюжком із посегментно розташованими гангліями, від яких відходять нерви до різних органів.

У кільчаків добре розвинуті органи чуття. У багатьох із них є очі, які знаходяться не лише на головній лопаті, але й на тулубі та хвостовій лопаті. Наявні також смакові рецептори та нюхові клітини, які сприймають запахи та хімічні подразники. Добре розвинені органи слуху, побудовані на зразок локаторів. У деяких кільчаків (багатощетинкові черви) є статоцисти. Різноманітні органи чуття анелід дають змогу тваринам отримувати різноманітну інформацію з навколишнього середовища, яка переробляється у головних гангліях. Це значно збільшило життєву активність червів і визначило складні форми їх поведінки.

Серед кільчастих червів є як роздільностатеві форми, так і гермафродити. Розмноження переважно статеве, іноді — безстатеве (брунькування, поділ). Запліднення може бути як зовнішнім, так і внутрішнім. Розвиток прямий або з метаморфозом. Кільчакам властиве явище регенерації.