ЗООЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК - Є. О. Неведомська - 2013

ЛЕКЦІЯ 11. ТИП МОЛЮСКИ, або М'ЯКУНИ (Mollusca)

1.Загальна характеристика типу Молюски, або М'якуни (Mollusca)

Молюски, або М’якуни (м’якотілі) — несегментовані вториннопорожнинні безхребетні тварини з м’яким несегментованим тілом, що поділяється на відділи. Одні з них живуть у морях, інші — в прісних водоймах, багато які — на суходолі, деякі ведуть паразитичний спосіб життя.

Відомо близько 113 000 видів молюсків (в Україні — понад 600). До цього типу належать сім класів: Моноплакофори, Панцирні, Безпанцирні, Лопатоногі, Двостулкові, Черевоногі, Головоногі. Типовими представниками є слимаки, жабурниці (беззубки), мідії, устриці, восьминоги, кальмари. Розміри молюсків варіюють від кількох міліметрів до декількох метрів.

Малакологія (від грецьк. малакіон — молюск, логос — учення) — розділ зоології, який вивчає молюсків.

Тіло молюсків зазвичай поділяється на три відділи: голову, тулуб і ногу та вкрите шкірястою мантією, яка властива лише цим тваринам. Мантія (від грецьк. mantion — покривало, плащ) — зовнішня складка шкіри, що вкриває все тіло або його частину. Між мантією і тілом знаходиться мантійна порожнина.

Мантія виділяє черепашку, що має захисне значення. Черепашка складається з трьох шарів: зовнішнього (рогового, або конхіолінового), середнього (порцелянового, або призматичного) і внутрішнього (перламутрового). Зовнішній шар черепашки складається з рогоподібної речовини, а порцеляновий і перламутровий шари — з карбонату кальцію. У деяких видів черепашка частково або повністю редукується.

Порожнина тіла вторинна, утворена неметамерним залишковим целомом, представленим у більшості форм навколосерцевою сумкою (перикардієм) і порожниною статевих залоз (гонад). У більшості молюсків розвинені гладенькі м’язи, тому рухи їх повільні. Лише у головоногих, які активно й швидко рухаються, м’язи посмуговані.

Органи травлення молюсків починаються ротовим отвором, а закінчуються анальним. Кишечник має три відділи: 1) передній, який складається з ротової порожнини, глотки, у яку відкриваються протоки слинних залоз (крім двостулкових), секрет яких містить травні ферменти, та стравоходу; 2) середній має розширення — шлунок, у який відкривається протока травної залози — печінка; 3) задній, який закінчується анальним отвором (відкривається у мантійну порожнину). Ферменти слини і печінки сприяють перетравленню основних органічних компонентів їжі. Молюски живляться як рослинною, так і тваринною їжею.

Органи виділення — нирки. Вони представляють собою видозмінені метанефридії. Одним кінцем нирка відкривається у навколосерцеву порожнину (целом), іншим — у мантійну порожнину.

Органами дихання є або зябра, які розташовані у мантійній порожнині, або легені. Функції легень виконують стінки мантійної порожнини, які пронизані кровоносними судинами.

Кровоносна система не замкнена (кров виливається з кровоносних судин у порожнину тіла). Є центральний орган кровоносної системи — серце, що складається із шлуночка і одного або декількох передсердь. Поява серця забезпечує досконалішу циркуляцію крові в організмі тварин.

Нервова система складається з 3-5 пар добре розвинених гангліїв, розташованих у різних частинах тіла і з’єднаних між собою нервовими тяжами. Від них відходять нерви до різних частин тіла. Така нервова система у молюсків називається розкидано-вузлового типу (рис. 32).

Рис. 32. Нервова система молюсків:

1 — нервові ганглії; 2 — нервові стовбури.

Розвиток органів чуття залежить від умов існування молюсків. У них є очі, органи дотику, хімічного чуття (осфрадії), рівноваги (статоцисти), які розвинені у представників різних класів не однаковою мірою.

Розмножуються молюски лише статевим способом. Вони є різностатеві або гермафродити. Здебільшого запліднення внутрішнє, у деяких — зовнішнє.

Розвиток молюсків або прямий, або з метаморфозом. Є серед них і живородні форми.