БІОНЕОРГАНІЧНА ТА БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ - М.В. Яцков - 2014

І. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ БІОНЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

1.2. Роль хімічних елементів в будові біосфери

З більш ніж ста хімічних елементів періодичної системи Д.Менделєєва до складу всіх живих організмів входять вісімнадцять. Такі елементи як Карбон, Оксиген, Гідроген, Нітроген, Фосфор і Сульфур - є основою всіх біологічних систем, оскільки входять до складу білків і нуклеїнових кислот і складають основу життя на Землі. їх загальна назва - органогени.

Дванадцять інших елементів також необхідні для нормальної життєдіяльності організмів. До них відносяться два елемента- неметали - Хлор та Йод - і десять елементів-металів - Натрій, Калій, Магній, Кальцій, Манган, Ферум, Кобальт, Купрум, Цинк і Молібден. Ці десять елементів-металів отримали назву «металів життя», або біометалів, і вивчення їх ролі в живих організмах складає основне завдання біонеорганічної хімії.

В природі постійно існує колообіг хімічних елементів під впливом живої речовини. Живі організми безперервно викликають переміщення хімічних елементів - це їх геометрична функція. Будь- яке переміщення хімічних елементів в навколишньому середовищі називається міграцією хімічних елементів, а якщо міграція здійснюється за участю живої речовини, її називають біогенною (табл. 1).

Таблиця 1

Розповсюдженість хімічних елементів в земній корі

(за декадами В, Вернадського)

Декади

Масова частка, %

Елементи

І

> 10

0 (49,13), Si (26,00)

II

1 - 10

A1 (7,45), Fe (4,20), Ca (3,25), Na (2,40) K (2,35), Mg (2,35), H (1,00)

III

10-1 - 1

Ti (0,61), C (0,35), Cl (0,20), P (0,12), S (0,10), Mn (0,10)

IV

10-2 — 10-1

F, Ba, N, Sr, Zr, V, Ni, Zn, B, Cu, Cr

V

10-3 - 10-2

Rb, Li, Y, Be, Ce, Co, Th, Nd, Pb, Ga, Mo, Br

VI

10-4 - 10-3

U, Yb, Dy, Gd, Sm, Er, La, Sn, Sc, W, Cs,

Cd, As, Pr, Hf, Ar, Lu, Hg, Tu, Ho, Tb, I, Ge

VII

10-5 - 10-4

Se, Sb, Nb, Ta, Eu, In, Bi, Ti, Ag

VI

10-6 - 10-5

Pd, Pt, Ru, Os, Po, Au, Rh, Ir, Te, He

IX

10-7 - 10-6

R, Tc

X

10-8 - 10-7

Kr

XI

10-9 - 10-8

Xe

XII

10-10 - 10-9

Ra

Та частина планети, в якій проявляється життя у всьому своєму різноманітті, називається біосферою. Хімічні елементи знаходяться в біосфері у постійному русі. Це залежить від геохімічних і біохімічних процесів, які протікають в біосфері, а також від виробничої діяльності людини. У зв’язку з цим хімічні елементи зустрічаються в грунтах, водах, повітрі, організмах рослин, тварин і людини. Хімічні елементи вибірково концентруються живими організмами в залежності від розчинності сполук елементів в середовищі існування живого організму. Геохімічна функція елемента визначається тим, який хімічний елемент здатний накопичуватися.

Силіцій, Алюміній, Титан є досить розповсюдженими елементами в земній корі, однак внаслідок малої розчинності їх природних сполук вони в досить малих кількостях містяться в організмах. Інші елементи, такі як Йод, Сульфур, Фосфор, Молібден, хоча й знаходяться в земній корі в невеликих кількостях, але концентруються організмами в значній мірі (табл. 2).

Таблиця 2

Вміст хімічних елементів в земній корі, грунтах, морській воді, рослинах, тваринах, % (за А. Виноградовим)

Елемент

Земна

кора

Грунти

Морська

вода

Рос

лини

Тварини

1

2

3

4

5

6

Оксиген

49,4

49,0

85,82

70

62,4

(вираховано)

Силіцій

27,6

33,0

510-5

0,15

110-5

Алюміній

8,5

7,12

110-6

0,02

110-5

Ферум

5,0

3,8

5-10-6

0,02

0,01

Карбон

0,01

2,0

0,002

18

21

Кальцій

3,5

1,37

0,04

0,3

1,9

Калій

2,5

1,36

0,038

0,3

0,27

Натрій

2,6

0,63

1,06

0,02

0,1

Магній

2,0

0,6

0,14

0,07

0,03

Титан

0,6

0,46

1·10-7

1·10-7

1·10-61-1·10-5

Нітроген

0,02

0,1

110-5

0,3

3,1

Гідроген

0,15

10,72

10

9,7

Фосфор

0,08

0,08

5·10-6

0,07

0,95

Сульфур

0,05

0,05

0,09

0,05

0,16

Манган

0,09

0,085

4·10-7

1·10-3

1·10-5

Стронцій

0,04

0,03

1·10-3

~10-4

1·10-3

Флуор

0,027

0,02

1·10-4

1·10-5

1·10-5

1·10-4

Ванадій

0,03

0,01

5·10-8

1·10-4

1·10-5

Хлор

0,048

0,01

1,89

~10-2

0,08

Рубідій

0,03

510-3

2·10-5

5·10-4

~10-5

Цинк

5·10-3

510-3

5·10-6

3·10-4

1·10-3

Нікель

1·10-2

510-3

3·10-7

5·10-5

1·10-6

Купрум

1·10-2

2-10-3

2·10-6

2·10-4

1·10-4

Кобальт

4·10-3

110-3

1·10-7

2·10-5

1·10-6

1·10-5

Літій

6,5·10-3

310-3

1,5·10-5

1·10-5

~10-4

Плюмбум

1,5·10-4

510-4

5·10-7

~10-5

1·10-6

Бор

3·10-4

510-4

5·10-4

1·10-4

1·10-5

Йод

3·10-5

510-4

1·10-6

1·10-5

1·10-5

1·10-4

Молібден

1,5·10-2

3-10-4

1·10-7

2·10-5

1·10-6

1·10-5

Арсен

5·10-4

410-4

1,5·10-6

3·10-5

1·10-6

1·10-5

Бром

1,5·10-4

2-10-4

7·10-3

-

1·10-4

Кадмій

5·10-5

510-6

-

1·10-6

1·10-4

Торій

1·10-3

610-4

4·10-8

6·10-4

1·10-7

Вольфрам

-

110-4

-

-

-

Уран

2·10-4

110-4

2·10-7

-

1·10-8

Селен

6·10-5

110-6

4·10-7

1·10-7

-

Бісмут

1,7·10-6

-

2·10-8

-

2·10-6

Меркурій

7·10-6

110-6

310-9

~10-7

10-6 - 10-7

Аргентум

1·10-5

~10-9

3·10-5 - 5·10-6

Аурум

5·10-7

4·10-10

1·10-7

Радій

2·10-10

8·10-11

1·10-14

~10-14

1·10-12

На основі природного відбору впродовж міліардів років природа визначила необхідні для побудови живих систем шість основних елементів-органогенів (Карбон, Оксиген, Гідроген, Нітроген, Фосфор, Сульфур), загальна масова частка яких в організмі складає 97,5 %.

Особлива роль в побудові всього живого належить Карбону. На відміну від всіх інших елементів, число валентних електронів Карбону дорівнює числу валентних орбіталей. Це одна з основних причин утворення достатньо тісних і енергоємних зв’язків і виключної схильності Карбону до утворення гомоланок.

Порівняльна характеристика зв’язків Карбону, Нітрогену, Оксигену та Флуору:

Атоми Гідрогену в структурі живих організмів здатні переміщуватись від однієї молекули до іншої у вигляді йонів Н+. Йон Гідрогену може віддати свій електрон в ланцюжок так званих переносників (наприклад, білкових сполук феруму - цитохромів). Рухаючись по цьому ланцюжку, електрон втрачає енергію і сприяє утворенню багатих енергією макрооргічних сполук (АТФ). Такий спосіб використання енергії розповсюджений в природі і є важливим механізмом життєдіяльності, в значній мірі він визначає біологічну цінність Гідрогену.

Оксиген в живих організмах під впливом ферментів здатний приєднувати електрони, перетворюючись у негативно заряджені йони. Ці йони з йонами Гідрогену утворюють воду або гідроген пероксид.

Таким чином, Гідроген і Оксиген є носіями окисно-відновних властивостей живих систем. Входячи до складу органічної молекули, вони забезпечують рухому єдність протилежних властивостей, які належать лише сполукам Карбону. Нітроген, Фосфор і Сульфур входять до складу нуклеїнових кислот, за допомогою яких здійснюється передача спадкових ознак і відтворення клітин і організмів.

Класифікація хімічних елементів в біонеорганічній хімії

За вмістом хімічних елементів в живих організмах А. Виноградов поділив всі елементи на три групи: макроелементи (масова частка їх в живій речовині складає від 10 до 0,01%-відсотка), мікроелементи (масова частка від 10-2 до 10-5%-відсотка) і ультрамікроелементи (масова частка менше 10-5 %-відсотка).

В. Вернадський поділив всі хімічні елементи, які містяться в живих організмах, по декадах (табл. 3).

Вчений В. Ковальський вдосконалив поділ і поділив всі хімічні елементи на три групи за такими ознаками:

I група - елементи, які беруть участь в обміні речовин і є незмінними, — O, C, H, N, Ca, P, K, S, Cl, Na, Mg, Zn, Fe, Cu, I, Mn, V, Mo, Co, Se;

II група - елементи, біологічна роль яких або вивчена недостатньо, або не вивчена взагалі, - Sr, Cd, Br, F, B, Si, Be, Ni, Li, Cs, Cn, Al, Ba, Rb, Ti, Ag, Ga, Ge, As, Hg, Pb, Bi, Sb;

III група - елементи, біологічна роль яких зовсім не вияснена, — Sc, Tl, Nb, Te, W, Au, La і лантаноїди тощо (табл. 3).

Таблиця 3

Середня масова частка хімічних елементів в живій речовин (за В, Вернадським)

Декади

Масова частка, %

Елементи

І

101

О, H

II

100 - 101

C, H, Ca

III

10-1 -10

S, P, Si, K

IV

10-2 - 10-1

Mg, Fe, Na, Cl, Al, Zn

V

10-3 - 10-2

Cu, Br, I, Mn, B

VI

10-4 - 10-4

As, F, Pb, Ti, V, Cr, Ni, Sr, Li

VII

10-5 - 10-5

Ag, Co, Ba, Rb, Sn, Mo

VI

10-6 - 10-5

Au

IX

10-7 - 10-6

Hg


XIII

10-12 - 10-11

Ra

А. Вєнчиков здійснив класифікацію всіх елементів незалежно від кількісного вмісту їх в живих організмах за фізіологічними і біохімічним ознаками. За цією класифікацією всі елементи, фізіологічна роль яких точно встановлена, отримали назву біотичних елементів. Основними ознаками біотичності хімічних елементів є: 1) сталий вміст елемента в живому організмі; 2) існування дефіциту елемента для нормальної функції організму;

3) знаходження елемента в структурі біологічно активних речовин або участь у виконанні їх функцій; 4) фізіологічна і біохімічна активність елементів в реальних кількостях в природних умовах життєдіяльності організму (табл. 4).

Таблиця 4

Розміщення біометалів в періодичній системі елементів

Період


Група, підгрупа, хімічний елемент

I

II

III

IV

A

B

A

B

A

B

A

B

3

Na

-

Mg

-

-

-

-

-

4

K

Cu

Ca

Zn

-

-

-

-

5

-

-

-

-

-

-

-

-

Період

V

VI

VII

VIII

A

B

A

B

A

B

A

B

3

-

-

-

-

(Cl)

-

-

-

4

-

-

-

-

-

Mn

-

Fe, Co

5

-

-

-

Mo

(1)

-

-

-