ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ - О.О. Аннамухаммедова - 2014

I. Теоретична частина

Тема: Вивчення ресурсів дикорослих лікарських рослин, заходи щодо їх раціонального використання та охорони

Мета: ознайомити студентів з метою та завданнями ресурсознавства лікарських рослин, заходами збереження та охорони їх ресурсів

План

1. Мета та завдання ресурсознавчих досліджень дикорослих лікарських рослин.

2. Правила використання та охорони лікарських рослин.

3. Теоретичні та практичні аспекти ресурсознавства лікарських рослин.

Основні терміни та поняття теми: ресурсознавство, державний кадастр рослинного світу України, основні типи рослинності як один з блоків кадастру, адміністративний та природний регіон.

Питання для самостійної підготовки:

1. Етапи визначення та обліку запасів лікарських рослин: рекогносцирувальний етап, експедиційний етап.

2. Метод облікових (пробних) площ і облікових ділянок.

Питання для самоаналізу та самоперевірки:

1. Поняття про ресурсознавство лікарських рослин.

2. Основні завдання та об'єт ресурсознавства лікарських рослин.

3. Теоретичний аспект ресурсознавства та практичне ресурсознавство.

4. Назвіть пріоритетні види лікарських рослин, які потребують особливої уваги щодо їх збору та аналізу кадастрової інформації.

Ресурси лікарських рослин - це вся сукупність об'єктів рослинного походження (іноді і грибів), які в тому чи іншому вигляді, використовуються з лікувально-профілактичною метою.

Ресурси лікарських рослин є предметом вивчення особливого розділу знань - ресурсознавства лікарських рослин. Ресурсознавство (в аспекті лікарських рослин) вивчає стан та динаміку сировинної бази лікарських рослин як природного джерела сировини для фарміндустрії та інших галузей медицини.

Однією з головних задач ресурсознавства є виявлення серед дикорослої флори тих видів, препарати з яких мають виражену фармакологічну дію і терапевтичний ефект, та оцінка їх ресурсів. Тобто, визначення видового складу флори лікарських рослин конкретної території з наступним обліком її природних ресурсів. Ці головні задачі тісно пов'язані з фармакогнозією. Зокрема, встановлюється біохімічний склад рослин та можливість забезпечення сировиною фармацевтичної індустрії.

Традиційно застосовуються два основні підходи до ресурсознавчої оцінки об'єктів і територій. Один із них полягає в обліку ресурсів конкретних видів рослин для визначеної території. Цей підхід реалізується в процесі експедиційних обстежень.

Першим (рекогносцирувальним) етапом обліку рослинних ресурсів є аналіз вихідних матеріалів, результатом якого є:

підготовка переліку видів лікарських рослин, сировина яких використовується;

- аналіз використання ресурсів досліджуваних видів у регіоні;

- аналіз представленості кожного окремого виду в регіоні;

- визначення термінів та обсягів виконання робіт з оцінки ресурсів;

- погодження ресурсознавчих робіт з основними землекористувачами.

Роботи розпочинаються зі створення переліку видів рослин, стан ресурсів яких необхідно дослідити. Насамперед це стосується видів, заготівля сировини яких підлягає лімітуванню. Для об'єктивного аналізу стану та динаміки природних рослинних ресурсів до цього переліку доцільно включити також види, природні ресурси яких виснажуються в результаті зміни умов середовища існування.

У подальшому проводиться критичний аналіз матеріалів (вихідні матеріали), що містять характеристику досліджуваних видів рослин та їх природних ресурсів у визначеному регіоні.

До основних груп вихідних матеріалів належать статистичні звітні матеріали по заготівлі сировини лікарських рослин, матеріали лісо- та землевпорядкування; матеріали інвентаризації, оцінки і первинного обліку рослинних ресурсів та актів натурного обстеження (у разі зміни категорій земель в результаті господарської діяльності, стихійних явищ та інших факторів); літературні джерела та гербарні матеріали (або колекції) рослин та грибів з території областей, регіонів чи України в цілому.

Аналіз вказаних матеріалів дозволяє скласти уявлення про потенційну представленість досліджуваних видів у певному регіоні. На основі еколого-ценотичної приуроченості видів лікарських рослин і аналізу вказаних вище матеріалів встановлюються потенційно-сировинне місцезростання і визначається попередній маршрут експедиційних робіт.

Лікарське ресурсознавство, тобто вивчення географічного поширення лікарських рослин, це - виявлення заростей, облік запасів, картування їх і визначення можливих обсягів заготівлі, розробка та здійснення заходів щодо відновлення природних ресурсів найцінніших видів.

Незважаючи на бурхливий розвиток хімії та зростання кількості нових, досить ефективних, синтетичних лікарських препаратів, лікарські рослини й надалі залишаються одним з основних джерел одержання лікувальних й профілактичних засобів при захворюваннях різних систем людського організм. Перевага рослинних ліків перед синтетичними полягає у тому, що вони є малотоксичними й при тривалому використанні не дають суттєвих побічних явищ, а їх хімічний склад близиться до організму людини. Використання природних запасів лікарських рослин зросло ще й у зв'язку з погіршенням екологічної ситуації як у світі в цілому, так і на Україні зокрема. Тому виявлення нових місцезростань лікарських рослин та встановлення їх запасів є важливим завданням сьогодення. Для досягнення цієї мети проводяться наступні міроприємства: оволодіння методикою збору, сушіння та зберігання лікарської рослинної сировини; вивчається хімічний склад рослинної фітосировини та біологічну дію препаратів, одержаних з неї; встановлюється видовий склад рослин, які виявляють лікувальну дію, аналізуються їх біологічні особливості, хімічний склад та специфіка застосування; розробляють систему дієвих заходів та рекомендацій щодо їх раціонального використання та охорони. Правильно організована і раціонально проведена заготівля дикоростучих лікарських рослин забезпечує зберігання на відповідному рівні запасів їх сировини і в ніякому випадку не повинна вести до зменшення кількості й, тим більше, знищення цінних видів рослин. Лише глибокі знання правил збирання, сушіння та зберігання лікарської сировини можуть забезпечити цей бажаний ефект. Україна володіє унікальними природними рослинними ресурсами, однак на порядку денному все гостріше постає питання збалансування використання та відтворення їх природного потенціалу. При їх експлуатації слід дотримуватись Правил використання та охорони лікарських рослин України:

- суворо дотримуватися всіх правил й строків заготівлі лікарської рослинної сировини:

- для розширення сировинної бази організувати заповідні ділянки лікарських рослин у всіх лісництвах регіонів країни з тим, щоб вони могли пізніше стати масивами експлуатації;

- заборонити масове сінокосіння, випасання овець, худоби, зривання квітів на букети на територіях, де поширені регіонально-рідкісні види лікарських рослин;

- організовувати підсів лікарських рослин (на пустирях, вигонах, балках);

В Україні на сьогодні офіційно використовують сировину 30-40 видів дикорослих лікарських рослин. Частина цих рослин введена в культуру, першочергово і найбільш докладного обстеження заслуговують види і обмеженим ареалом, а також види лікарських рослин - джерела дефіцитної сировини. Це насамперед стосується таких видів лікарських рослин, як арніка гірська, астрагал шерстистоквітковий, мучниця звичайна, горицвіт весняний, золототисячник малий, синюха голуба, солодка гола та ін. Перші два види зараз занесені до Червоної книги України; горицвіт, мучниця, солодка і синюха майже в усіх районах поширення перебувають під регіональною охороною.

Відомо багато робіт, присвячених вивченню лікарських рослин України та їх ресурсів. Значний внесок у формування і розвиток ресурсознавства лікарських рослин зробив кандидат біологічних наук Дмитро Сергійович Івашин (1912-1992), який все своє життя вивчав лікарські рослини: їх поширення, лікувальні властивості, стан ресурсів та необхідність охорони. Цим питанням він присвятив більше 200 наукових праць. Значну частину життя він працював на зональній станції Всесоюзного науково - дослідного інституту лікарських та ароматичних рослин (с. Березоточа Лубенського району Полтавської області) - нині станція лікарських рослин УААН. У той час організовувались тривалі ресурсознавчі експедиції в різні регіони України. Одночасно проводилась заготівля сировини лікарських рослин для подальших фармакогностичних досліджень. Відома робота Д.С. Івашина «Дикорослі лікарські рослини України" (1965) перевидавалась п'ять разів ( пізніша назва «Справочник по заготовкам лекарственных растений»). В цій праці розроблені загальні правила виконання ресурсознавчих робіт, заготівлі і первинної переробки лікарської рослинної сировини, способи та методи охорони лікарських рослин.

За ініціативи Міністерства екології та природних ресурсів України у 2000 р. започатковане створення Державного кадастру рослинного світу країни, який би був науково-обґрунтованим базисом ефективної охорони і захисту видового різноманіття, керованого і регульованого використання ресурсів різних груп корисних рослин: харчових, лікарських, технічних тощо. Створення Кадастру проводиться відповідно до Закону України '"Про рослинний світ».

Пріоритетні види лікарських та харчових рослин, які потребують першочергової уваги щодо збору і аналізу ресурсної кадастрової інформації:

1. Аїр, лепеха звичайна, (Acorns calamus L.)

2. Алтея лікарська (Althaea officinalis L.)

3. Арніка гірська (Arnica montana L.)

4. Астрагал шерстистоквітковий (Astragalus dasyanthus Pall.)

5. Багно звичайне (Ledum palustre L.)

6. Барвінок малий (Vinca minor L.)

7. Береза повисла (Betula pendula Roth)

8. Бобівник трилистий (Menyanthes trifoliata L.)

9. Брусниця (Vaccinium vitis-idaea L.)

10. Бузина чорна (Sambucus nigra L)

11. Буркун лікарський (Melilotus officinalis (L.) Pall.)

12. Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.)

13. Вільха клейка (чорна) (Alnus glutinosa (L.) Gaertn.)

14. Вовчуг польовий (Ononis arvensis L.)

15. Гірчак перцевий (водяний перець) (Persicaria hydropiper (L.) Delarbre (Polygonum hydropiper L.)

16. Гірчак плямистий (г. почечуйний) (Persicaria maculosa S.F. Gray (Polygonum persicaria L.)

17. Глечики жовті (Nuphar lutea (L.) Smith)

18. Глід гладенький (Crataegus fallacina Klokov)

19. Глід обманливий (Crataegus leiomonogyna Klokov) та інші сировинні види глоду

20. Горицвіт весняний (Adonis vernalis L.)

21. Горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.)

22. Грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris (L.)

23. Деревій звичайний (Achillea millefolium L.)

24. Парило звичайне (Agrimonia eupatoria L.)

25. Жостір проносний (Rhamnus cathartica L.)

26. Журавлина болотна (Oxycoccus palustris Pers.)

27. Звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.)

28. Золототисячник гарний (Centaurium pulchellum (Sw.)

29. Калина звичайна (Viburnum opulus L.)

30. Конвалія звичайна (Convallaria majalis L.)

31. Кропива дводомна (Urtica dioica L.)

32. Крушина ламка (Frangula alnus Mill.)

33. Латаття біле (Nymphaea alba L.)

34. Липа серцелиста (Tilia cordata L.).

35. Малина (Rubus idasus L.).

36. Материнка звичайна (Origanum vulgare L.).

37. Мати-й-мачуха звичайна (Tussilago farfara L.)

38. Мучниця звичайна (Arctostaphylos uva-uri (L.)

39. Оман високий (Inula helenium L.)

40. Перстач прямостоячий, калган (Potentilla erecta (L.)

41. Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.)

42. Плаун булавовидний (Lycopodium clavatum L.)

43. Плаун колючий (Lycopodium annotinum L.)

44. Полин гіркий (Artemisia absinthium L.)

45. Ракові шийки лікарські, змійовик (гірчак зміїний) (Bistorta officinalis Delarbre (Polygonum bistorta L.)

46. Родіола рожева (Rhodiola rosea L.)

47. Родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L.)

48. Рододендрон жовтий (Rhododendron luteum Sweet)

49. Ромашка лікарська (Matricaria recutita L.)

50. Синюха голуба (Polemonium caeruleum L.)

51. Собача кропива волосиста (с. к. п'ятилопатева) (Leonurus villosus Desf. ex D'Urv. (L. quinquelobatus);

52. С. к. звичайна (L. cardiaca L.)

53. Очиток великий (Sedum maximum (L.) Suter

54. Очиток їдкий (Sedum acre L.)

55. Суниці лісові (Fragaria vesca L.)

56. Сухоцвіт багновий (Gnaphalium uliginosum L.)

57. Солодка гола (Glycyrrhiza glabra L.)

58. Цмин пісковий (Helichrysum arenarium (L.) Moench.

59. Чебрець блошиний (Thymus pulegioides L.), ч. маршалів (Th, marschallianus Willd.), ч. повзучий (Thymus serpyllum L.) та інші сировинні види чебрецю

60. Чемериця Лобелієва (Veratrum lobelianum Bernb.)

61. Череда трироздільна (Bidens tripartita L.)

62. Череда листяна (Bidens frondosa L.)

63. Чистотіл великий (Chelidonium majus L.)

64. Чорниця (Vaccinium myrtillus L.)

65. Шипшина травнева (Rosa majalis Herrm.) та інші сировинні види шипшини.

66 Ялівець (Junhperus communis L.)

(За матеріалами Мінареченко В. М., Середа П. І. Ресурсознавство. Лікарські рослини. Навчально-методичний посібник.- К.: Фітосойціоцентр, 2004.- 71 с.)