БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VІІІ. ОСНОВИ МОРФОЛОГІЇ І АНАТОМІЇ РОСЛИН

Особливості розмноження покритонасінних рослин

Будова насіннєвого зачатка, мегаспорогенез.

Розвиток жіночого гаметофіта

Будова насіннєвого зачатка. Насіннєвий зачаток покритонасінних рослин розташований у зав’язі маточки. Він складається з двох основних частин: нуцелуса (мегаспорангія) і покриву (інтегумента), що його оточує (рис. 85). На верхівці насінного зачатка краї інтегумента не зростаються, тобто на ній залишається отвір - пилковхід (мікропіле). Нижня частина насінного зачатка, за допомогою якої він закріплюється до стінки зав’язі, називається насіннєвою ніжкою, а місце переходу насіннєвого зачатка в насінну ніжку - халазою.

Нуцелус (мегаспорангій), складається із спорогенної тканини і стінки мегаспорангія. Навколо нуцелуса розміщується два, рідше один інтегументи, у зв’язку з чим вирізняють бітегмальні насіннєві зачатки (з двома інтегументами) та унітегмальні (з одним інтегументом). У деяких двосім’ядольних паразитних рослин інтегумент зникає повністю, і насінний зачаток виявляється голим (атегмальним).

За особливостями будови, формою та орієнтацією виділяють декілька типів насінних зачатків. Насіннєві зачатки, прикріплені перпендикулярно до плаценти, а їхнє мікропіле знаходиться на одній осі з насінною ніжкою, називаються прямими (ортотропними). Насінні зачатки, загнуті донизу так, що їхній пилковхід повернутий до плаценти і розміщується поряд з насінною ніжкою, називаються оберненими (анатропними).

Насіннєві зачатки, повернуті під прямим кутом так, що їхній пилковхід розташовується паралельно до плаценти, називаються напівоберненими (гемітропними). Насінні зачатки, в яких один бік росте швидше, внаслідок чого вони згинаються так, що мікропіле розташовується поруч з халазою, називаються напівзігнутими (кампілотропними). Водночас згинаються не тільки інтегумент, але й нуцелус. Насіннєві зачатки, які внаслідок нерівномірного росту перегинаються так, що їхній нуцелус на поздовжньому перерізі має підковоподібну форму, називаються амфітропними.

У насіннєвих зачатках будова нуцелуса (мегаспорангіїв) може бути двох типів, відповідно до цього вирізняють два типи насіннєвих зачатків: красинуцелятний (з масивним нуцелусом) і тенуінуцелятний (зі слабо розвиненим нуцелусом).

У нуцелусі зазвичай формується одна диплоїдна материнська (археспоріальна) клітина мегаспор. Вона ділиться мейозом, унаслідок чого формується тетрада гаплоїдних клітин, розміщених лінійно. Потім одна із цих клітин - верхня, нижня або проміжна - збільшується в розмірах і перетворюється на мегаспору, а решта відмирають і руйнуються.