Основи еволюції - Корж О.П. - 2006

ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО

Те, що гусінь називає Кінцем Світу,

Вчитель називає метеликом.

Р. Бах

У своєму оповіданні «Запрошення на нічне полювання» Володимир Михайлов висловлює дуже цікавий сторонній погляд на устрій людської цивілізації. Один з його героїв (інопланетянин) поділяє всю літературу Землі на дві нерівноцінних частини реалістичну та ту, що спирається на вигадку. До реалістичної ним віднесено події, викладені в творах Гомера, Свіфта, Рабле та інших, оскільки їх зміст скрізь викладається однаково (імовірно, мається на увазі переклади іншими мовами). Прикладами ж так званих «бродячих сюжетів» наводяться такі історичні особистості, як Петро Перший (велетень Петро), який зображується то катом, то благодійником свого народу. Саме розбіжність думок різних авторів земної літератури і надає підстави сторонньому спостерігачеві віднести історичну постать до ряду міфологічних вигадок.

На жаль, подібні проблеми не оминають і наукової літератури з еволюційної проблематики. Це стосується не лише відмови від еволюційного підходу взагалі через релігійні чи інші переконання, які досі властиві навіть науковцям. Значна кількість проблематичних питань теорії еволюції або філогенії окремих груп організмів має настільки розбіжні тлумачення, що дійсно заслуговує на віднесення до розряду міфологічного погляду на минуле нашої планети.

Незважаючи на наявні проблеми, не можна не визнавати наукового факту реальності еволюційних процесів у природі. Більше того, нові відкриття, які спочатку сприймаються як революційні та антидарвінівські, згодом укладаються в класичну схему еволюційних перетворень, підтверджуючи або дещо уточнюючи певні положення. Тому, захоплюючись новітніми досягненнями науки, у жодному разі не слід забувати про досвід, накопичений попередниками.

Автор цих рядків визнає право кожного мати власні погляди на проблематичні питання й сподівається на лояльне сприйняття викладених в посібнику положень. Так, за висловлюванням М.Ю. Клюге, згідно з принципами, які діють в науці починаючи з епохи Відродження, жоден авторитет і будь-яка демократично обрана комісія не можуть нав'язувати своєї думки вченому, а можуть лише намагатися переконати його логічними доводами. Однак безпосереднє вирішення конкретних проблем часто залежить від принципових позицій того чи іншого еволюціоніста. Тому будь-які заяви повинні мати відповідне підгрунтя.