Зоологія хордових - підручник - Й. В. Царик - 2013

Розділ 3. ПІДТИП ХРЕБЕТНІ, або ЧЕРЕПНІ, VERTEBRATA, seu CRANIATA

3.3. ПОХОДЖЕННЯ й СИСТЕМАТИКА

Рис. 3.11. Знаряддя лову міног

Шляхи походження безщелепних остаточно не з’ясовані. До відділу належать два вимерлі класи Pteraspidomorphі та Cephalaspidomorphі й сучасний клас круглоротих Cyclostomata.

Безщелепні відокремилися від первісних безчерепних наприкінці ордовика - на початку силурійського періоду. Вихідні форми та еволюція групи остаточно не з’ясовані. Вважають, що безщелепні сформувалися на перших етапах переходу хребетних із морських у прісні водойми.

Представники птераспідо- морфних і цефаласпідоморфних безщелепних за зовнішнім виглядом нагадували риб. Їхнє тіло було вкрите великими кістковими пластинками, особливо міцними на передньому кінці, або суцільним кістковим щитом на голові. Траплялося також, що голова й тіло були захищені кількома рядами дрібних пластин. Сучасна система круглоротих така: підклас міноги має у своєму складі один ряд із однією родиною міногові Petromyzonidae, до якої належать 20-24 види зі семи родів.

Міног поділяють на три морфоекологічні групи:

а) великі (до 1 м завдовжки) морські або прохідні (атлантична морська мінога Petromyzon maximus, каспійська мінога Caspiomyzon wagneri та ін.);

б) річкові прохідні міноги (європейська річкова мінога Lampetrafluviatilis, американська річкова мінога Lampetra ayresii та ін.);

в) непрохідні річкові, озерні й потічкові міноги - рід Eudontomyzon, а в Північній Америці - Ichtyomyzon.

Підклас міксин охоплює один ряд і дві родини: міксинові Myxinidae (зовнішні протоки зябрових мішків впадають до підшкірного каналу, який відкривається назовні одним отвором на боці тіла, у кінці його передньої третини) і бделостомові Bdellostomidae (5-16 пар зябрових мішків відкриваються назовні самостійними отворами). У ряді - 18 видів, які належать до п’яти родів. Живуть у морях. Тримаються глибини 400-500 м. Досягають довжини 50-60 см.