ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ВТОРИННОРОТІ (DEUTEROSTOMIA)

ТИП ГОЛКОШКІРІ (ECHINODERMATA)

КЛАС ОФІУРИ АБО ЗМІЄХВОСТКИ (OPHIUROIDEA)

ПІДКЛАС НЕПРАВИЛЬНІ ЇЖАКИ (IRREGULARIA)

Тіло неправильних їжаків сильно сплющене в орально-аборальному напрямку й має різну форму: яйце-, серце-, пляшкоподібну тощо. У представників ряду Щитоподібні (Clypeasteroida) тіло округле, іноді з наскрізними отворами по краях (рис. 452).

Рис. 452. Неправильний їжак Echinodiscus biperforatus (з Кіліаса)

Анальний отвір зміщений по інтеррадіусу із центру аборального полюса до краю, а іноді й на оральний полюс. Інтеррадіус, на якому розташований анальний отвір, називається заднім, а протилежний йому радіус - переднім. Інші радіуси та інтеррадіуси розміщуються більш-менш симетрично по боках площини, проведеної через передній радіус і задній інтеррадіус, через що тіло тварини стає білатеральносиметричним. Рухаються неправильні їжаки ротовим отвором уперед. Амбулакральні ніжки верхньої частини тіла втратили функцію руху й перетворились на органи дихання - шкірні зябра.

Як уже згадувалось, неправильні їжаки - в основному детритофаги. Серед них багато плоских видів з м'якими голками, які зариваються в м'який ґрунт.

Незважаючи на міцний панцир й отруйні педицелярії, морських їжаків залюбки поїдають багато інших тварин: морські зірки, ракоподібні, черевоногі м'якуни, птахи, морська видра (калан), песці. Є спостереження, що птахи піднімають їжаків і кидають їх з висоти на скелі, після чого викльовують м'які частини, а калани розбивають їхні панцирі каменями.

Ікра деяких видів морських їжаків є дуже поживною й використовується в їжу людиною в сирому, підсоленому або відвареному вигляді. Її також консервують для довгого зберігання. До їстівних належать, наприклад, найбільший серед сучасних їжаків Strongylocentrotus franciscanus (діаметром до 25 см), що мешкає в районі Каліфорнії (США), та значно менший (діаметр до 4 см) Hemicentrotus pulcherrimus, останнього добувають у великій кількості (до 16 тис. тонн на рік) біля берегів Японії.