ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ПРОТИСТИ - PROTISTA

НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA)

АЛЬВЕОЛАТИ

ТИП АПІКОМПЛЕКСНІ (APICOMPLEXA)

КЛАС ГРЕГАРИНИ (GREGARINEA)

Своєрідна група паразитів, що локалізуються в порожнині тіла й у просвіті кишечнику безхребетних, в основному членистоногих. Відомо близько 500 видів. Для багатьох з них характерним є період внутрішньоклітинного паразитування. Розміри грегарин коливаються від 16 мкм до 16 мм.

Будова. Клітина грегарин здебільшого складається з трьох частин: передньої - епіліерита, середньої - протомерита та задньої - дейтомерита, які розділені між собою шаром прозорої ектоплазми (рис. 45). Єдине ядро розташоване в дейтомериті. Епімерит слугує для прикріплення до стінки кишечнику хазяїна, на якій часто є гачечки чи складної форми відростки.

Рис. 45. Грегариии (з Поляиського): а - зовнішній вигляд Corycella armata з кишечнику жука-вертячки;

б - її епімерит, що занурився в епітеліальну клітину кишечнику; в - особина, яка скинула епімерит; г - сизигій Clepsidrina blattarum з кишечнику таргана; 1 - епімерит; 2 - протомерит; 3 - дейтомерит; 4 — ядро

Молода особина спочатку паразитує всередині клітини, живлячись через цитостом, розташований на епімериті. У процесі росту паразит

потрапляє з клітини в порожнину кишечнику, залишаючись прикріпленим за допомогою епімерита до залишків клітини. У деяких видів, які мешкають у порожнині тіла хазяїна, епімерит, а інколи й протомерит відсутні (рис. 45, г). У грегарин спостерігається особливий плавний (ковзаючий) рух, природа якого залишається не з'ясованою.

Життєвий цикл. У більшості грегарин шизогонія відсутня, є лише чергування статевого процесу зі спорогонією (рис. 46). Інвазійною стадією є спорозоїти, які містяться в ооцисті. В організмі хазяїна вони звільняються від оболонок і деякий час паразитують всередині епітеліальних клітин кишечнику. Далі паразити розривають клітину кишечнику й розвиваються у зрілих гамонтів, залишаючись прикріпленими за допомогою епімерита до решток клітини. Гамонти з'єднуються попарно, утворюючи сизигій, і, не зливаючись, вкриваються спільною оболонкою. Така стадія зветься гамонтоцистою Потім кожен гамонт багаторазово послідовно мітотично ділиться, утворюючи гамети. Усередині сизигія гамети, які походять від різних гамонтів, попарно зливаються між собою.

Рис. 46. Життєвий цикл грегариии Stylocephalus long ico Ilis (з Полянського):

1 - спорозоїт; 2 - гамонт; 3 - сизигій; 4 - гамонтоциста; 5, 6 - утворення гамет;

7 - сформовані гамети; 8 - копуляція гамет; 9 - ооциста; 10-14 - розвиток спорозоїтів в ооцисті (спорогонія);

15 - вихід спорозоїтів з ооцисти

Статевий процес у грегарин відбувається у формі ізо- або гетерогамії, гамети мають джгутики. Зиготи всередині гамонтоцисти вкриваються товстою щільною оболонкою, перетворюючись на ооцисти. У кожній ооцисті спочатку відбувається мейотичний поділ, потім - мітотичний, унаслідок чого утворюються кілька спорозоїтів. З екскрементами або виділеннями хазяїна ооцисти потрапляють у зовнішнє середовище та заковтуються новим хазяїном. З них виходять спорозоїти, і цикл повторюється. Отже, життєвий цикл у грегарин відбувається із зиготичною редукцією хромосом.

В організмі тарганів паразитує Clepsidrina blattarum (рис. 45). Деякі види ряду Neogregarinida останнім часом намагаються використовувати в біологічному методі боротьби зі шкідливими комахами.