ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ДВОШАРОВІ DIPLOBLASTICA, або ПРОМЕНЕВІ (RADIATA)

ТИП ЖАЛКІ (CNIDARIA), або КИШКОВОПОРОЖНИННІ (COELENTERATA)

Водні, переважно морські тварини, прикріплені до субстрату або плаваючі в товщі води. Є як одиночні, так і колоніальні форми, розміри яких коливаються від кількох міліметрів до кількох метрів. Відомо понад 10 тис. видів (у фауні України - 36).

Жалкі характеризуються радіальною, переважно чотири-, шести або восьмипроменевою симетрією, двошаровістю, наявністю нервової системи. Вони не мають порожнини тіла; єдина порожнина - гастрольна, яка вистелена гастродермою й відкривається назовні ротовим отвором (звідси походить інша назва типу - Кишковопорожнинні).

Специфічною рисою типу є наявність жалких клітин - кнідоцитів (від грец. knide - кропива) (рис. 71). Вони мають грушоподібну форму, всередині клітини міститься жалка капсула зі спірально закрученою жалкою ниткою. На зовнішній поверхні клітини розташований тонкий чутливий волосок - кнідоциль, ультраструктура якого нагадує довгий нерухомий джгутик, оточений тонкими виростами цитоплазми - мі- кроворсинками. За найлегшого дотику до кнідоциля жалка нитка стрімко вивертається назовні, встромлюється в тіло здобичі чи ворога, впорскуючи отруйний вміст капсули. Основа нитки вкрита спрямованими назад шипами, завдяки чому вона утримується в тілі жертви. Жалкі клітини такого типу називаються пенетрантами. Є ще вольвенти з короткими, позбавленими шипів нитками, які обплутують здобич, та глютинанти з довгими липкими нитками, що утримують її. Основними функціями жалких клітин є захист і напад на здобич. Особливо багато їх на щупальцях, де вони утворюють скупчення - "батареї". Функціонування жалких клітин є автономним й не пов'язане з нервовою системою. Є тварини (голозяброві молюски, турбелярії тощо), які, пощаючи кишковопорожнинних, не перетравлюють жалкі клітини. Ці клітини мігрують до поверхні тіла тварини й використовуються нею "за призначенням" - для захисту від нападників.

Рис. 71. Типи жалких клітин гідри (із Хадорна, зі змінами):

а - пенетранти на різних стадіях вистрілювання жалкої нитки; б - глютин анти, в - вольвенти; г - батареї жалких клітин на щупальцях: 1 - кришечка жалкої капсули; 2 - кнідоциль; 3 - жалка нитка; 4 - ядро; 5 - розширена основа жалкої нитки зі щетинками, що прикриті зовні стилетами; 6 — стилети

Багато видів жалких мають скелет, що виконує захисну та часто й опорну функції.

Для багатьох видів цих тварин характерним є існування в життєвому циклі двох життєвих форм. - поліпа та медузи. Поліпи ведуть, як правило, прикріплений спосіб життя, розмножуються переважно нестатевим способом, часто утворюючи колонії. Медузи - вільно плаваючі, одиночні тварини, розмножуються переважно статевим шляхом. Часто в життєвому циклі відбувається правильне чергування поколінь поліпів і медуз - метагенез, проте можлива й часткова редукція одного з поколінь - гіногенез. Нерідко спостерігається й повна відсутність одного з поколінь (рис. 72). Характерною рисою поліпів жалких є висока здатність до регенерації.

Тип Жалкі поділяють на два підтипи.

Рис. 72. Узагальнена схема життєвих циклів кишковопорожнинних:

1 - поліп; 2 - медуза; 3 - гамети; 4 - зигота; 5-6 - дроблення; 7 - морула;

8 - бластула; 9 - деламінація; 10 - імміграція; 11 - інвагінація; 12 - паренхімула;

13 - планула (R! - редукційний поділ)