БІОНЕОРГАНІЧНА ТА БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ - М.В. Яцков - 2014

І. ПРЕДМЕТ, ЗАВДАННЯ, МЕТОДИ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ БІОНЕОРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

1.4. Промислові мінеральні добрива, які утворюють комплексні сполуки з мікроелементами

1.4.2. Фосфатні добрива

Основними формами Фосфору, які випускаються в даний час промисловістю фосфатних добрив, є орто- та поліфосфати.

Здатність фосфатів утворювати розчинні комплекси з йонами металів добре відома. Найбільше ця властивість характерна для концентрованих фосфатів, однак і ортофосфат-йони в деяких випадках є непоганими комплексоутворюючими агентами, особливо у відношенні до Феруму. Нони ортофосфатної кислоти утворюють з йонами Fe3 * *+ комплекси такого складу: [FeHPO4]+; [Fe(HPO4)2]; [Fe(PO4)2]3- [Fe(PO4)3]6. Склад і стійкість металофосфатних комплексів, які утворюються і визначають ступінь їх мобільності, залежать від реакції середовища, співвідношення концентрацій ліганду і металу.

Великі перспективи для використання у якості висококонцентрованих фосфорних добрив мають конденсовані фосфати різного ступеня полімеризації і різної будови. В залежності від способу сполучення структурних одиниць (тетраедрів РО43) можуть утворюватися поліфосфати двох типів - циклічні і ланцюгові:

З багатовалентними катіонами поліфосфати утворюють комплексні сполуки, причому ця взаємодія для ланцюгових фосфатів виражена більш сильніше і комплекси, які утворилися, більш міцні, ніж комплекси з циклічними фосфатами, оскільки з ланцюговими фосфатами метали утворюють стійкі цикли з шести членів:

В якості найпростіших комплексів металів з ди- і триполіфосфат- йонами можна привести такі сполуки:

Таким чином, застосування поліфосфатів-мікроелементів в агрохімічній практиці дає подвійний позитивний ефект: з однієї сторони, поліфосфат-йони сприяють мобільності мікроелементів у грунтовому профілі, захищаючи їх від фіксації; з іншої - мікроелемент-комплексоутворювач знижує темпи гідролізу поліфосфат-йонів, що приводить до збільшення тривалості дії полі- фосфорних добрив і росту коефіцієнта використання Фосфору.

Багаторічні агрохімічні досліди показали, що поліфосфати амонію, які містять два необхідних мікроелемента, є найбільш ефективними добривами під більшість сільськогосподарських культур. Отримують амоній поліфосфати при взаємодії полі- фосфатної кислоти з газоподібним амоніаком за рівнянням реакції:

Отриманий продукт містить 50-60% Фосфору і 15-30% Нітрогену. При підвищенні тиску амоніаку до 0,10 МПа ступінь амонізації поліфосфатних кислот зростає. Кінцевий продукт являє собою суміш низькомолекулярних фосфатів (від орто- до полі фосфатів), які містять 8-10 атомів Фосфору в ланцюгу. Характеристика найпростіших поліфосфатів амонію представлена в табл. 5.

Таблиця 5

Склад поліфосфатів амоніаку (за А. Петербургським)

Добрива

Формула

Масова частка, %

Відношення

N: P2O5

N

P2O5

N+ P2O5

Диамонійний

дигідроген

дифосфат

(NH4)2H2P2O7

13,2

66,7

79,9

0,20

Триамонійний

гідроген

дифосфат

(NH4)3HP2O7

18,3

62,0

80,3

0,30

Тетраамонійний

дифосфат

(NH4)4P2O7

22,7

57,7

80,4

0,30

Пентаамонійний

дигідрат

трифосфат

(NH4)5P3O102H2O

18,4

56,2

74,6

0,33

Гексаамонійний

гексагідрат

тетрафосфат

(NH4)6P4O136H2O

15,4

26,1

41,5

0,59

У зв’язку з тим, що амоній поліфосфати володіють підвищеною гігроскопічністю, найбільш ефективним є їх застосування в складі комплексних добрив (РКД), куди можна вводити необхідну кількість мікроелементів.

Багато марок РКД з мікроелементами готують на основі амоній поліфосфатів 11-37-0. Загальна кількість мікроелементів в них не повинна перевищувати 3%. Розробка технологічних основ виробництва поліфосфатних кислот дає новий поштовх в хімізації землеробства. Накопичений великий експериментальний матеріал про умови застосування поліфосфатів і їх порівняльній ефективності по відношенню до існуючих простих, складних і комбінованих добрив для різних грунтів і культур.

В числі перспективних нітратно-фосфатних комплексних добрив слід назвати фосфати карбаміду. Проявляючи основні властивості, карбамід взаємодіє з фосфатними кислотами, утворюючи сполуки типу солей:

При взаємодії карбаміду з поліфосфатною кислотою утворюються полі фосфати карбаміду, в яких співвідношення N:P2O5 може змінюватися в широких межах. Поліфосфати карбаміду перспективні як компоненти РКД, які зберігають здатність до комплексоутворення з металами-мікроелементами.

Останнім часом вивчаються нові нітратно-фосфатні сполуки з метою можливого використання їх в якості компонентів висококонцентрованих комплексних добрив. До них відносяться амідні похідні ортофосфатної кислоти: [PO(NH2)3] - триамідортофосфатна кислота; HPO2(NH2)2- диамідортофосфатної кислоти або його амонійна сіль NH4PO2(NH2)2: