Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004

Спеціальна частина
Вітаміни
Вітаміни аліциклічного ряду

Ретиноли (вітамін А, антиксерофтальмічний). До цієї групи належать сполуки, що складаються з 20 атомів вуглецю. Вітамін А є похідним триметилциклогексанового ядра, зв’язаного з аліфатичним ланцюгом, який закінчується спиртовою групою.

Вітамін А

Головним джерелом його добування є риб’ячий жир. У рослинах ретинол не зустрічається, але багато з них (морква, петрушка, зелена цибуля, щавель, червоний перець, чорна смородина, шипшина, агрус, томати, абрикоси та ін.) містять каротини — провітаміни ретинолу.

Каротини — одна з головних груп каротиноїдів, які за своєю природою є тетратерпенами (С₄₀Н₆₄). Каротин у рослинах може бути у формі трьох ізомерів: a-, ß- і у-каротину. Вони є переносниками активного кисню. Цим пояснюється наявність в рослинах численних кисневих похідних каротинів, у тому числі епоксидів у кільцях каротинів, що легко відщеплюють свій кисень.

У рослинах каротини знаходяться в хромопластах — пластидах плодів, квіток та інших частинах рослини, в хлоропластах разом із хлорофілом у вигляді водорозчинних білкових компонентів або в краплинах жирної олії. ß-Ізомер є найбільш поширеним каротином. В організмі проходить гідролітичне розщеплення молекули ß-каротину на дві симетричні половини, внаслідок чого утворюються дві молекули вітаміну А. Це перетворення відбувається у стінках кишечника під впливом ферменту каротинази.

ß-Каротин

З а- і у-каротинів утворюється тільки одна молекула вітаміну А, тому що ці ізомери мають по одному ß-йононовому кільцю. Найбільш цінним є ß-каротин, з якого утворюється дві молекули ретинолу.

Вміст каротинів у рослинах залежить від періоду вегетації, зовнішніх умов, клімату, температури, видів добрив. Як джерело каротину цінйі ті рослини, в яких він накопичується в значній кількості. Одні з них (морква та гарбуз) є промисловою сировиною для одержання каротинів у чистому вигляді, інші — сировиною для одержання сумарних препаратів.

У готовому вигляді вітамін А надходить до організму людини тільки при окислюванні тваринних жирів. Нестача вітаміну А супроводжується сухістю та блідістю шкірних покривів, ламкістю нігтів, волосся, дегенеративними змінами слизових оболонок, підвищеною втомлюваністю, ураженням органів зору. Добова потреба — 1-2,7 мг.

Вітамін D (антирахітичний) — збірне поняття, що об’єднує декілька речовин (вітаміни D₁, D₂, D₃, D₄) з близькими хімічними та біологічними властивостями. Попередниками вітамінів групи D є фітостероли. З рослинною їжею вони потрапляють до тваринних організмів, перетворюються на холестероли, з яких потім формуються ті чи інші вітаміни. Наприклад, ергостерол, який знаходиться в дріжджах, у тваринному організмі перетворюється на вітамін D₂.

Подібним чином утворюються й інші вітаміни групи D. Природні вітаміни D₂і D₃ в значних кількостях накопичуються в печінці й жировій тканині тріски та морських тварин.

Біохімічна роль вітаміну D пов’язана з регуляцією кальцієвого й фосфорного обміну. Нестача його в організмі призводить до рахіту (у дитячому віці) й остеомієліту (у дорослих).

Добова потреба — 400 МО (1 Міжнародна одиниця відповідає 0,025 мкг ерго- або холекальциферолу).