Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004

Спеціальна частина
Вітаміни
Вітаміни ароматичного ряду

До ароматичного ряду відносяться вітаміни групи К, які є похідними 2-метил-1,4-нафтохінону і мають антигеморагічну активність. У вищих рослинах міститься лише вітамін К₁.

Філохінон (вітамін К₁, антигеморагічний) у своїй будові має нафтохінонове ядро. По С-3 положенню приєднаний залишок високомолекулярного аліфатичного дитерпенового спирту фітолу, який входить також до складу хлорофілу.

Вітамін К₁

Велику цінність мають рослини, в яких вітамін К накопичується у значній кількості. Це кропива, кукурудзяні приймочки, калина, грицики, люцерна, шпинат та ін. Фізіологічна роль вітаміну К1 пов’язана з утворенням протромбіну і припиненням кровотеч. Добова потреба дорослої людини — 0,2-0,3 мг.

Вітаміни гетероциклічного ряду

До гетероциклічного ряду відносяться вітаміни груп Е, Р, РР, В та деякі інші.

Токофероли (вітамін Е, вітамін розмноження) за хімічною будовою є похідними хроману (бензо-у-дигідропірану).

В основі будови вітамінів групи Е лежить молекула токолу (6-гідрокси-2-метил-2(4ґ,8ґ,12ґ-триметил-3г-децил)-хроман:

Токол

Відомо сім ізомерів, з яких у рослинах найбільш поширені а-, ß- та у-токофероли, що відрізняються за кількістю метальних груп у положеннях С-5, С-7, С-8. Найбільш активним є а-токоферол.

Токофероли містяться у рослинних оліях — кукурудзяній, соєвій, соняшниковій, бавовняній, арахісовій, обліпиховій, шипшиновій тощо, а також у зелених частинах рослин, насамперед у молодих паростках злаків. Це практично виключає можливість гіпо- та авітамінозів, завдяки надходженню з їжею вітаміну (Е у достатній кількості.

Відомо, що токофероли регулюють нормальний розвиток та функцію статевих залоз, а також розвиток зародку. Крім того, ß- і у-тогофероли виявляють значну антиоксидантну активність. Добова потреба — 15 MO (1 МО відповідає 1 мг D, L-a-токоферолу).

Біофлавоноїди (вітаміни групи Р, вітаміни проникності) найактивніше діють у поєднанні з аскорбіновою кислотою, тому іноді їх називають вітаміном С₂. До вітамінів Р відносять велику групу природних речовин: флавони, флавоноли, флавани, катехіни, флаванони, антоціани та ін.

Природні джерела одержання флавоноїдів — листя чаю (катехіни, флавоноли), шкірка цитрусових (флаванони, флавони), плоди шипшини (антоціани, флавони, флавоноли), плоди аронії чорноплідної (антоціани, флавоноли, флавани), трава гречки, пуп’янки софори ніпонської (флавони, флавоноли), плоди чорниці, калини, полуниці (антоціани) та ін.

Рутин (3-рутинозид кверцетину)

В індивідуальному стані використовують рутин, кверцетин, а також сумарні препарати. Добова потреба — 15-20 мг.

Докладніше про вітаміни групи Р розповідається у розділі «Флавоноїди».

Вітамін РР (нікотинова кислота, нікотинамід, ніацин, антипелагричний) міститься в овочах, фруктах, гречаній крупі, зелених горіхах. Багаті на нікотинамід дріжджі та органи тварин (особливо печінка).

Нікотинова кислота

Нікотинамід

Нікотинова кислота та її амід є простетичними групами коферментів кадегідрази І та кадегідрази II, які є носіями водню, тобто беруть участь в обмінних процесах організму. Нікотинова кислота нормалізує функції шкіри, нервової системи, стимулює периферійний кровообіг. Деякі дослідники вважають, що вона є провітаміном, а нікотинамід — справжнім вітаміном РР. Добова потреба — 15-30 мг.

Вітамін В₆ (піридоксин, антидерматитний) включає в себе декілька подібних речовин: піридоксол (піридоксин), піридоксаль і піридоксамін, які взаємно перетворюються.

Ці сполуки містяться в лушпинні рису, зародках пшениці та кукурудзи, гороху, сої, вівсяному борошні. Багато їх у дріжджах, печінці, м’ясі, рибі та ін. Вітамін В6 впливає на нервову систему, шкіру та органи травлення. Доведено, що він відіграє значну роль в утилізації жирних кислот та знижує рівень цукру в крові шляхом активації продукції інсуліну. Добова потреба — 1,8-3,0 мг.

Тіамін (вітамін В₁, антиневритний) має в основі два гетероцикли: піримідин та тіазол, сполучені між собою метильним радикалом.

Тіамін

Тіамін міститься у дріжджах, пилку рослин, зародках та оболонках злакових культур (пшениці, гречки, кукурудзи, вівса), а також арахісі, горіхах, винограді, квасолі, цибулі, моркві та ін.

Вітамін B1 особливо необхідний людям, що зайняті важкою розумовою та фізичною працею, при фізичному та нервовому перевантаженні, вагітним та жінкам, які годують немовлят. Недостатнє надходження в організм цього вітаміну призводить до накопичення молочної та піровиноградної кислот, що порушує серцеву діяльність, викликає поліневрити та ін. Добова потреба — 1,5-2,6 мг.

Рибофлавін (вітамін В₂, вітамін росту) має в основі гетероциклічну систему ізоалоксазину, яка складається з двох гетероциклів: піразину та пірамідину. Це дуже специфічна структура, і навіть незначні її зміни призводять до втрати вітамінної активності або утворення антагоністів.

Вітамін В₂ у значній кількості міститься у пилку рослин (близько 1, 5 мг/100 г) та стовпчиках шафрану (Stigmata Сrосі), є у пшеничних зародках, вівсі, кукурудзі, висівках рису, люцерні, зеленому горосі, квасолі, томатах, лісових горіхах, дріжджах, а також у продуктах тваринного походження.

Рибофлавін

Рибофлавін поліпшує обмін вуглеводів, жирів, амінокислот. Відіграє деяку роль у попередженні алергічних станів. Вітамін В, є частиною ферментних систем. Добова потреба — 1,5-3,0 мг.

Біотин (вітамін Н₁, антисеборейний) має у своїй структурі скелет біофенолу та імідазолу (атоми вуглецю у С-3 і С-4 положеннях загальні), бічний ланцюг представлений валеріановою кислотою.

Біотин

З восьми оптичних ізомерів та чотирьох рацематів біологічну активність має тільки D-(+) біотин. Він міститься у рисових висівках, сої, бобах, земляних горіхах, цибулі, родзинках тощо, але найбільш багаті на нього печінка і нирки (200-250 мкг/100 г), а з рослинних продуктів — зерно жита (46 мкг) і цвітна капуста (17 мкг). Входить до складу простетичної групи ряду ферментів, бере участь у процесах карбоксилювання, декарбоксилювання, а також дезамінування таких життєво важливих амінокислот як серин, треонін, аспарагінова кислота. Сприяє синтезу ненасичених жирних кислот у печінці. При нестачі біотину спостерігаються нервово-трофічні розлади, себорейний дерматит, стан в’ялості, втрата апетиту, біль у м’язах. Добова потреба — 150-200 мкг.

Фолієва кислота та її похідні (вітамін В_с, вітамін В₉, фолацин, протианемічний) містяться в зелених листках рослин (від латин. folium — лист). Коферментні форми фолацину беруть участь у біосинтезі пуринових основ (аденіну й гуаніну), які входять до складу ДНК й РНК. Це зумовлює важливу роль цього вітаміну в біосинтезі нуклеїнових кислот, процесах росту й розвитку, кровотворення та ембріонального розвитку. Недостатність його викликає тяжкі форми анемії. В організм людини фолієва кислота потрапляє з їжею та синтезується кишковою мікрофлорою. Вона є похідною птерину й глутамінової кислоти.