Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004

Спеціальна частина
Пептиди та білки
Лікарські рослини та сировини, які містять ферменти

НАСІННЯ ЧОРНУШКИ — SEMINA NIGELLAE

Чорнушка дамаська —Nigella damascena L., род. жовтецеві — Ranunculaceae

Чернушка дамасская; назва походить від латин, nigellus, -а, - um — чорнуватий, damascenus — дамаський.

Рослина однорічна трав’яниста заввишки 40-60 см. Листки чергові, двічі- або тричіперисто-розсічені на лінійно-шиловидні частки, завдовжки 6-10, завширшки 4-5 см. Верхні листки зближені навколо квітки і утворюють над нею покривало, у 2-3 рази більше за квітку. Квітки поодинокі, правильні, двостатеві, з п’ятьма пелюстковидними чашолистками. Чашолистки довгасті, гострокінцеві, синього або білого кольору. Пелюсток п’ять— вісім. Плід коробочкоподібний, ценокарпний, завдовжки 1,5-3 см, складений з п’яти зрослих листянок. Насіння завдовжки 2-3 мм, завширшки 1,5-2 см, яйцевидної, рідше клиновидно-тригранної форми; дві грані широкі, майже плоскі, третя — вужча та злегка опукла. Поверхня насіння поперечнозморщена, дрібнозерниста, матова; колір чорний; запах ароматний, смак пряний, пекучий. Цвіте в червні-липні, плоди визрівають у серпні-вересні.

Поширення. Походить з Середземномор’я. Культивується в Європі, Єгипті, Індії, США. На півдні Європи та Кавказі вирощується як декоративна й пряносмакова рослина. Введена в культуру в Україні.

Заготівля. Збирання сировини механізоване, використовують комбайни та зерноочищувальні машини. Насіння вимолочують із стиглих плодів. Сушіння штучне при температурі 40-50 °С.

Хімічний склад сировини. Насіння містить фермент ліпазу, жирну олію (35 %), ефірну олію, алкалоїди дамасцеїн і дамасценін, стерини, вітамін Е, меланін.

Біологічна дія та застосування. З насіння отримують фермент нігедазу, який гідролізує рослинні і тваринні жири. Препарат нігедаза застосовується при хронічних панкреатитах із зниженою ліполітичною активністю, хронічних захворюваннях ШКТ. Випускається в таблетках, вкритих оболонкою, що забезпечує цілковите збереження активності ферменту при нормальній і підвищеній кислотності шлункового соку і часткове — при зниженій кислотності. Нігедаза в комплексі з ферментом оразою входить до складу препарату орнізим-Д, який призначають дітям при захворюваннях, пов’язаних з недостатністю травних ферментів.

НАСІННЯ КАВУНА — SEMINA CІTRULLI

Кавун звичайний — Citrüllus vulgaris Schrad, род. гарбузові Cucurbitaceae

Арбуз обыкновенный; назва походить від латин, citrus — цитрусове дерево; lanatus від латин. lana — вовна; vulgaris, -е — звичайний.

Рослина. Однорічна ліана. Стебло чіпке, з вусиками, завдовжки 2-5 м. Листки чергові, черешкові, двоякоперистороздільні або двоякоперисторозсічені, завдовжки до 25 см. Рослина однодомна. Жіночі квітки більші за чоловічі. Чашечка формується з п’яти зрослих чашолистків, віночок п’ятироздільний, жовтий. Плід — велика куляста або видовжена з соковитим м’якушем ягода зеленого або білуватого кольору, іноді смугаста. Насіння плескате, яйцевидної форми, завдовжки 0,7-1,5, завширшки 0,5—1 см, у середній частині завтовшки 0,1-0,2 см. Сім’ядолі вкриті твердою гладенькою шкіркою темного кольору. Цвіте у червні-липні, плоди достигають у серпні-вересні.

Поширення. Походить з пустель та напівпустель Південної Африки. Культивується як харчова культура. В Україні вирощують переважно в південних районах.

Заготівля. Плоди збирають вручну вибірково, після достигання; розрізають, вибирають насіння, очищають від залишків м’якоті; сушать на повітрі.

Хімічний склад сировини. Насіння містить фермент уреазу, жирну олію, м’якуш кавуна — сахари (8-9 %, переважно фруктоза), пектинові речовини, клітковину, органічні кислоти (яблучна, лимонна та ін.), фолієву кислоту і незначну кількість інших вітамінів (С, В1, В2, В6, РР і ß-каротин), солі заліза і калію.

Біологічна дія та застосування. Уреаза використовується в апараті «штучна нирка», де каталізує гідроліз сечовини і сприяє очищенню крові від токсинів. М’якуш використовують у дієтичному харчуванні хворих на уролітіаз, атеросклероз, цукровий діабет, жовчнокам’яну хворобу, гастрити, недостатність кровообігу, подагру тощо.

ПАПАЇН — PAPAINUM

Динне дерево — Cаrica papaya L., род. папаєві — Caricaceae

Папайя (дынное дерево); назва походить від carica — латинізована назва інжира; papaya — латинізована назва рослини.

Рослина. Дерево заввишки 6 м, що має вигляд пальми. Стовбур зелений, трав’янистий, у верхній частині з численними великими пальчасторозсіченими листками на довгих черешках. Для рослини характерна кауліфлорія.

Жіночі квітки діаметром до 4 см, чоловічі набагато дрібніші (діаметром до 1,5 см), зібрані в китиці, з 10 тичинками. Квітки третього типу, двостатеві. Іноді зустрічаються квітки перехідних типів від двостатевих до одностатевих, з різним ступенем розвитку чоловічих і жіночих ознак. Жіночі квітки густо обліплюють верхню частину стовбура. Плоди звисають на плодоніжках, дуже великі за розмірами, формою схожі на диню, з соковитим м’якушем, всередині з численним чорним насінням. Зелені плоди отруйні, оскільки містять алкалоїди, стиглі — їстівні.

Поширення. Походить з Центральної та Південної Америки. Культивується в усіх тропічних країнах як плодове дерево.

Заготівля. Сік збирають з зелених плодів віком 2-3 місяці, поки вони не пожовтіють. Ножем роблять неглибокі (1-2 мм) надрізи на кінці плода. Зібраний сік одразу сушать. З однієї рослини при одноразовому збиранні одержують 40-50 г латексу за місяць і 500-600 г за рік. Можна одержувати латекс з вегетативних органів рослини.

Хімічний склад сировини. В латексі містяться протеолітичні ферменти — папаїн, хімопапаїн і лізозим, а також смоли, яблучна кислота. В шкірці плодів знайдені каротиноїди, жирна олія, мікро- і макроелементи. В нестиглих плодах є алкалоїди.

Біологічна дія та застосування. Препарат лікозим містить суміш трьох протеїназ — папаїну, хімопапаїну і лізозиму. Має протеолітичну, антикоагуляційну і протизапальну активність. Застосовують його в ортопедії і нейрохірургії, а також в офтальмології для розсмоктування ексудатів і патологічно зміненої сполучної тканини.

За специфічністю дії до папаїну близький протеолітичний фермент бромелаїн, який одержують з супліддя ананаса (Ananas conwsus род. Bromeliaceae). Папаїн і бромелаїн входять до складу комплексних препаратів природного походження: вобензим, вобемугос та мульсал, які використовуються перорально як засоби системної ензимотерапії з протизапальною, імуномодулюючою, ангіопротекторною дією. У номенклатурі закордонних ферментних препаратів є також лікарські засоби, які покращують процеси травлення і містять поряд з ферментами тваринного походження папаїн і бромелаїн. Це такі препарати як луізим, ельцим, комбіцим, дигенцим, мексаза, меркензим, пакреаль Кіршнера.