Фармакогнозія з основами біохімії рослин - Ковальов В. М. 2004

Спеціальна частина
Ефірні олії
Лікарські рослини та сировина, які містять стероїдні сапоніни

КОРЕНЕВИЩА З КОРЕНЯМИ ДІОСКОРЕ — RHIZOMATA CUM RADICIBUS DIOSCOREAE

Діоскорея ніпонська — Dioscorea nippónica Makino, діоскорея дельтовидна — Dioscorea deltóides Wall., род. діоскорейні — Dioscoreaceae Диоскорея ниппонская, диоскорея дельтовидная; названа dioscorea на честь грецького лікаря Діоскорила; латин. nipponicus, -а — японська, від Nippon — Японія.

Рослина. Дводомна багаторічна трав’яниста ліана завдовжки до 4 м з витким стеблом і товстим горизонтальним, розгалуженим, бугристим кореневищем завдовжки да 20 см, завтовшки від 0,5 до 4 см. Має перекручені або злегка зігнуті циліндричні короткі і товсті відгалуження. Поверхня поздовжньотріщинувата, жовтувато-брунатного кольору. Корені тонкі, пружні, завдовжки до 30 см, завтовшки 0,5—1 мм. Листки чергові, черешкові, широкояйцеподібні, з серцевидною основою, семилопатеві, з найбільшою середньою лопаттю, верхні листки — трьох-, п’ятилопатеві. Квітки одностатеві, дводомні, зеленкуваті. Тичинкові квітки звичайно зібрані по три-сім у напівзонтик, що утворює прості, рідше гілчасті пазушні китиці; маточкові квітки зібрані у просту китицю. Плід — трьохгніздова коробочка.

Поширення. Діоскорея ніпонська росте у Приморському та Хабаровському краях, діоскорея дельтовидна у дикому вигляді росте у Пакистані. Обидва види культивуються.

Заготівля. Кореневища з коренями викопують протягом усього вегетаційного періоду, ріжуть на шматки і сушать.

Хімічний склад сировини. Діючими сполуками сировини є стероїдні сапоніни (до 8 %), головними з яких є глікозиди діосгеніну — діосцин (1,2 %) і грацилін. Максимальне накопичення гликозидів спостерігається у фазі утворення пуп’янків.

Діосгенін

R = Glu-O-Rha-O-Rha — Діосцин

R = Rha-O-Glu-O-Glu —Грацилін

Діосгенін має протизапальні властивості. Він виділений вперше з коренів Dioscorea tokogo у 1936 р. Крім видів діоскореї, діосгенін синтезується у деяких рослинах родин Solanaceae та Fabaсеае.

Біологічна дія та застосування. Діосгенін є субстанцією для синтезу гормональних стероїдних препаратів — кортизону, прогестерону. Із сировини одержують препарат поліспонін — очищений екстракт кореневищ діоскореї із вмістом суми водорозчинних стероїдних сапонінів не менше ЗО %. Його використовують у комплексній терапії атеросклерозу.

ТРАВА ЯКІРЦІВ СЛАНКИХ— HERBA TRIBULITERRESTRIS

Якірці сланкі (бабині зуби) — Tribulus terrestris L., род. паролистові — Zygophyllaceae

Якорцы стелющиеся; латинізована грецька назва рослини tribolas; латин. terrestris, -е — наземний.

Рослина однорічна трав’яниста жорстковолосиста. Стебло лежаче, розгалужене, завдовжки 10-50 см. Листки супротивні, парноперисті, з шістьма-вісьмома парами довгастих листочків. Квітки двостатеві, правильні, дрібні, п’ятипелюсткові, жовті, одиночні, в пазухах листків. Плід п’ятикутний, розпадається на п’ять вкритих гострими колючками горішків.

Поширення. Ареал займає увесь південь України. Зустрічається в Криму, в Степу і зрідка в Лісостепу на сухих піск) ватих місцях, баштанах, городах, полях та біля доріг.

Заготівля. Траву висмикують з коренями під час цвітіння і плодоношення рослини. Протягом 2-3 год траву підв’ялюють на сонці, а потім досушують під наметом або в добре провітрюваних приміщеннях.

Хімічний склад сировини. Трава якірців містить стероїдні глікозиди (2 %), серед яких діосцин та грацилін, тігогенін, гекогенін; флавоноїдні глікозиди (астрагалін, трібулозид, рутин), дубильні та смолисті речовини, аскорбінову кислоту.

Біологічна дія та застосування. Рідкий екстракт якірців виявляє сечогінну, антисклеротичну та гіпотензивну дію. стимулює секрецію шлункового соку. З цієї рослини виготовляють препарат трибуспонін для профілактики й лікування атеросклерозу, який супроводжується гіпертонією і стенокардією. У Болгарії з трави якірців виготовляють препарати із стимулюючою дією.

НАСІННЯ ГУНЬБИ СІННО — SEMINA FOENIGRAECI

Гуньба сінна — Trigonella foenum-graecum L.. род. бобові — Fabaceae

Пажитник сенной; назва походить від грецьк. trigonon - трикутник; латин. foenum — сіно та graecus, -а, -um — грецький.

Рослина однорічна трав’яниста. Стебло прямостояче, розсіяноопушене, заввишки 10-50 см. Листки чергові, трійчасті, із зубчастих листочків. Квітки зигоморфні. по одній-дві у пазухах листків: віночок блідо-жовтий. Плід — біб. Насіння неправильно-ромбічної або кулястої, рідше квадратної форми, завдовжки 5-7 мм, жовте, жовтувато-зелене, жовтувато-брунатне або брунатне. Смак гірко- пряний, запах специфічний, ароматний.

Поширення. Походить із Середземномор’я. В Україні розводять як кормову та ефіроолійну культуру.

Заготівля. Заготовляють насіння у період повної стиглості.

Хімічний склад сировини. Насіння містить стероїдні сапоніни (0,1-0,3 %), похідні агліконів: діосгеніну, ямогеніну, тігогеніну, гітогеніну, неотігогеніну і неогітогеніну. Вони можуть бути субстанціями для напівсинтезу гормонів та інших стероїдів. Вміст стероїдних сполук у насінні підвищується при інкубації його з ауксинами (стимуляторами росту рослин).

Насіння містить багато слизу, у складі якого є сахароза та галактоманани. Сполуками, що містять азот, є тригонелін (метилбетаїн нікотинової кислоти), холін. Вміст жирної олії у межах 6-10 %, у складі ліпідів встановлено близько 2 % лецитину, фітин. З інших речовин досліджені С-флавоноїди (вітексин, ізовітексин, віценінку мароїлвітсксин), білки (до 30 %), ефірна олія, нікотинова кислота.

Біологічна дія та застосування. Сировина для виробництва стероїдних гормонів. Екстракт входить до складу препарату фітолізин. Насіння виявляє антисклеротичну активність, вживається як тонізуючий засіб та такий, що збуджує апетит.

ЛИСТЯ АГАВИ — FOLIA AGAVAE

Агава американська — Agaa аmerісanа L., агава сисальська — A. sisolana Perrino, род. агавові — Agavaceae

Агава американская, агава сисальская; назва походить від грецьк. ageve — дочка Кадма. мати Пенфея.

Росліша багаторічна трав'яниста. Стебло вкорочене, біля основи має розетку видовжених м'ясистих листків. Листки соковиті (сукулентні), шкірясті, блакитно-зеленого кольору, по краю мають тверді колючки, верхівка гостра і закінчується колючкою завдовжки до 1,5 см; поверхня з блакитним восковим полиском. Квітки двостатеві, зеленку вато-жовті, на високому квітконосі, у багатоквітковій волоті. Плід — коробочка.

Поширення. Відомі понад 300 видів агави, які дико ростуть у Східній та тропічній Африці. Південній Америці. Агаву американську вирощують у Криму у відкритому грунті.

Заготівля. Листя зрізають і переробляють у свіжому вигляді.

Хімічний склад сировини. Листя містить стероїдні сапоніни — гекогенін, маногенін, гітогенін.

Гекогенін

Біологічна дія та застосування. Сировина для виробництва стероїдних гормонів.

У гомеопатії використовується свіже листя при атонічному запорі та як сечогінний засіб.