БІОХІМІЯ - Підручник - Остапченко Л. І. - 2012

Розділ 16. ЕНЕРГЕТИЧНИЙ ОБМІН

16.2.Окисне фосфорилювання АДФ

16.2.3.Роз’ єднання дихання й фосфорилювання

Деякі хімічні речовини (протонофори) можуть переносити протони або інші іони (іонофори) з міжмембранного простору через мембрану в матрикс, минаючи протонні канали АТФ- синтази. Як наслідок, зникає електрохімічний потенціал і припиняється синтез АТФ. Це явище називають роз’єднанням дихання та фосфорилювання. У результаті роз'єднання кількість АТФ знижується, а АДФ збільшується. У цьому випадку швидкість окиснювання НАДН і ФАДН₂ зростає, зростає й кількість поглиненого кисню, але енергія виділяється у вигляді теплоти, і коефіцієнт Р/О різко знижується. Як правило, роз'єднувачі - ліпофільні речовини, що легко проходять через ліпідний шар мембрани. Одна з таких речовин - 2,4-динітрофенол, легко переходить з іонізованої форми в неіонізовану, приєднуючи протон у міжмембранному просторі й переносить його в матрикс.

Роз'єднувачами можуть бути й деякі лікарські засоби, наприклад дикумарол - антикоагулянт, або метаболіти, що утворюються в організмі, білірубін - продукт катаболізму гему, тироксин - гормон щитоподібної залози. Усі ці речовини виявляють роз'єднувальну дію тільки у разі їхньої високої концентрації.