Анатомія рослин - 2013
Розділ 3. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2. РОСЛИННІ ТКАНИНИ
І. Об’ єкти дослідження: корінці цибулі, стебла і корені гарбуза, гілки бузини.
Матеріальне забезпечення: мікроскопи, лупи, предметне і покривне скло, бритви, препарувальні голки, пінцети, крапельниці, дистильована вода, розчин Судан ІІІ, постійні мікропрепарати, таблиці: "Конус наростання кореня"; "Конус наростання стебла"; "Перидерма"; "Стебло гарбуза"; "Зріз гілки".
Завдання 1.
Виготовити мікропрепарат кінчика кореня та вивчити мікроструктуру конусу наростання.
Кінчик кореня цибулі довжиною 1 см внести на предметне скло у краплю води, накрити покривним склом і вивчити під малим збільшенням мікроскопу. Знайти кореневий чохлик, над ним - зону поділу, а ще вище - зону розтягу клітин. Разом ці зони становлять зону росту. Над зоною росту розміщена всмоктуюча зона, в якій починають формуватися постійні тканини. Над нею є найбільша зона - провідна, або зона, укріплення, де вже всі тканини постійні. Під малим збільшенням мікроскопу розглянути зону росту і відшукати в ній три меристематичні шари (гістогени): зовнішній сірий шар - дерматоген, під ним - широкий світлий шар - периблему і внутрішній темний стержень -плерому. Звернути увагу на те, що в поглинальній зоні з дерматогену утворюється епіблема - первинна покривна тканина з кореневими волосками, з периблеми виникає первинна кора, а з плероми - центральний осьовий циліндр кореня.
Зарисувати кінчик кореня цибулі, заповнивши всі зони відповідними клітинами. На малюнку позначити в поздовжньому напрямі: кореневий чохлик, зону поділу, зону розтягування, зону всмоктування, над нею - початок провідної зони. В поперечному напрямі у зоні розтягування позначити три гістогени: дерматоген, периблему, плерому, а у всмоктуючій зоні - тканини, які з них виникають: епіблему, первинну кору, центральний осьовий циліндр. Зробити висновки з проведених досліджень.
Завдання 2.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу стебла і вивчити мікроструктуру вторинних латеральних меристем - фелогену та камбію.
Виготовити поперечні зрізи гілки бузини та стебла гарбуза, покласти на предметне скло і нанести на зріз бузини краплину Судану ІІІ, а на зріз гарбуза -воду. Покрити покривними скельцями, просвітлити і розглянути під малим збільшенням корову частину гілки бузини. Звернути увагу на щільно укладені радіальними рядами клітини корку, які від Судану ІІІ забарвлюються в оранжевий колір. Під клітинами корку розміщений один ряд клітин, що діляться навпіл тангентальними перегородками. Це - корковий камбій, фелоген. Звернути увагу на те, що донизу фелоген відкладає овальні клітини фелодерми з зеленими хлоропластами. Клітин фелодерми відкладається значно менше ніж корка - 2-3 ряди.
Зарисувати декілька клітин фелогену з відкладеними зовні прямокутними клітинами корку, всередину - овальними клітинами фелодерми. Малюнок позначити, підписати.
Після цього розглянути зріз стебла гарбуза, відшукати провідний пучок, а в ньому - камбій. Звернути увагу на те, що камбій відкладає зовні невеликі клітини флоеми, а всередину - порівняно великі клітини ксилеми. Перші ряди флоеми і ксилеми за формою подібні до клітин камбію, тому цю ділянку називають камбіальним шаром. Однак слід пам'ятати, що камбій - це завжди тільки один ряд клітин, які безперервно діляться тангентально, відкладаючи зовні флоему, всередину - ксилему.
Зарисувати декілька клітин камбію з відкладеними клітинами флоеми і ксилеми. При виконанні малюнків дотримуватися правила, що кожна клітина камбію (і фелогену) відкладає зовні і всередину тільки по одній клітині. Процес цей безперервний і тому відкладені клітини розміщуються правильними радіальними рядами, що особливо добре видно у ксилемі.
II. Об’єкти дослідження: листки півників, листки бузини, гілки бузини, кора дуба.
Матеріальне забезпечення: мікроскопи, лупи, предметне і покривне скло, бритви, препарувальні голки, пінцети, крапельниці, дистильована вода, розчин хлоралгідрату, розчин Судану ІІІ, фільтрувальний папір, таблиці: "Епідерма однодольних і дводольних рослин", "Типи продихових комплексів", "Типи кутикули", "Перидерма з сочевичкою", "Кірка дуба", постійні
мікропрепарати.
Завдання 1.
Виготовити поверхневий мікропрепарат епідерми листка однодольної рослини та вивчити його мікроструктуру.
За допомогою бритви і голки зняти епідерму з листка півників і виготовити мікропрепарат у краплині розчину хлоралгідрату. Просвітлити і розглянути під малим, а потім під великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на прозенхімну форму клітин, прямі, щільно прилягаючі стінки впорядковане розміщення продихів, наявність хлоропластів тільки в замикаючих клітинах продихів.
Зарисувати фрагмент епідерми з продихами, прилягаючими до них клітинами та власне епідермальними клітинами. У продихах позначити замикаючі клітини з хлоропластами і продихову щілину. Малюнок підписати. Зробити відповідні висновки.
Завдання 2.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу листка та вивчити мікроструктуру епідермальних клітин.
Виготовити декілька поперечних зрізів листка півників, вибрати найтонший і перенести його на предметне скло в краплину розчину Судану ІІІ. Накрити покривним склом та розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на те, що на поперечному зрізі клітини епідерми мають паренхімну форму. Зовнішня стінка клітини епідерми товстіша від внутрішньої і вкрита кутикулою, яка від розчину Судану ІІІ забарвилась в
рожевий колір. Відшукати замикаючі клітини продиху і повітряну порожнину під ним.
Зарисувати декілька клітин епідерми з кутикулою, продих з повітряною порожниною під ним та один ряд клітин під епідермою. На малюнку позначити: кутикулу, замикаючі клітини продиху, прилягаючі та власне епідермальні клітини, повітряну порожнину. Підписати малюнок. Зробити висновки з проведеної роботи.
Завдання 3.
Виготовити поверхневий мікропрепарат епідерми листка дводольної рослини та вивчити його мікроструктуру.
З нижньої сторони листка бузини за допомогою бритви або голки зняти епідерму і виготовити з неї мікропрепарат у краплині хлоралгідрату. Розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на невизначену форму та хвилясті стінки клітин, на безладне розміщення продихів, на прості повітряні волоски. Порахувати кількість прилягаючих до продиху клітин і визначити продиховий комплекс.
Зарисувати фрагмент епідерми з декількома продихами, прилягаючими і власне епідермальними клітинами, простим повітряним волоском. Малюнок позначити, підписати. Зробити висновки з проведених досліджень.
Завдання 4.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу стебла деревної рослини та вивчити будову перидерми.
Виготовити декілька поперечних зрізів гілки бузини. Вибрати найтонший і перенести його на предметне скло у краплину розчину Судану ІІІ. Накрити покривним склом і просвітлити. Розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Відшукати перидерму, сочевичку, залишки епідерми, що злущується. Звернути увагу на радіально розміщені ряди прямокутних клітин корка, які від розчину Судану ІІІ забарвились в оранжевий колір. Під корком відшукати ряд плоских клітин фелогену, поділених тангентально на дві половини. Під фелогеном знайти декілька рядів овальних клітин фелодерми з зеленими хлоропластам.
Зарисувати фрагмент перидерми на поперечному зрізі і позначити її складові частини. Малюнок підписати. Зробити висновки з проведених досліджень
Завдання 5.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу кори дерева і вивчити мікроструктуру кірки.
Бритвою зробити декілька поперечних зрізів кори дуба, вибрати найтонший і перенести на предметне скло у краплину розчин Судану ІІІ, накрити покривним склом і просвітлити. Під малим збільшенням мікроскопу відшукати смуги корка, які від розчину Судану ІІІ забарвились в оранжевий колір. Пересуваючи мікропрепарат, порахувати кількість смуг корка у кірці і зробити висновок про число перидерм у ній. Звернути увагу на те, що смуги корка чергуються з темними шарами відмерлих тканин кори.
Зарисувати схему кірки. На схемі позначити шари корка і ділянки мертвих тканин між ними. В останній перидермі (прилягаючій до кори
стовбура), зобразити живу фелодерму (з зеленими хлоропластами). Малюнок підписати. Зробити висновок з проведеного дослідження.
III. Об’ єкти дослідження: стебло кропиви собачої, гілка бузини, черешки липи, кора дуба, стебло соняшника, стебло гарбуза, стебло кукурудзи.
Матеріальне забезпечення: мікроскопи, лупи, предметне і покривне скло, бритви, препарувальні голки, пінцети, крапельниці, дистильована вода, розчин хлоралгідрату, розчин хлор-цинк-йоду, флороглюцин концентровані кислоти - НС1 і Н2Б04, постійні мікропрепарати, таблиці: "Механічні тканини"; Провідні тканини - судини і трахеїди; «Провідні тканини - ситовидні трубки й клітини- супутниці ».
Завдання 1.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу стебла і вивчити особливості будови коленхіми.
Виготовити поперечний зріз стебла кропиви собачої або гілки бузини, внести у краплю хлоралгідрату, накрити покривним склом і просвітлити. Розглянути під малим збільшеним мікроскопу і знайти у виступах стебла під епідермою (а у гілці бузини під перидермою) коленхіму. Звернути увагу на кутові потовщення стінок клітин у кропиви (або тангентальні у бузини), що зумовлює схожість коленхіми з шаховою дошкою. Відтягнути фільтрувальним папірцем хлоралгідрат і на осушений зріз нанести розчин хлор-цинк-йоду. Забарвлення коленхіми в голубий колір свідчить про целюлозний характер потовщень клітинних стінок та живий вміст клітин.
Зарисувати фрагмент кутової або пластинчастої коленхіми з великого збільшення мікроскопу. Позначити і підписати малюнки. Зробити відповідні висновки про мікроскопічне дослідження зрізів.
Завдання 2.
Виготовити мікропрепарат поперечного і поздовжнього зрізів стебла і вивчити будову луб’яних волокон.
Вивчення волокон на поперечному зрізі можна провести на попередньому мікропрепараті. Для цього розглянути препарат нижче від коленхіми (в напрямі до центру органу) та відшукати групи овальних клітин, які під мікроскопом світяться срібно і мають чорну маленьку порожнину всередині (вміст клітини відмер). Для вивчення волокон на поздовжньому зрізі найкраще взяти стебло соняшника або черешок липи. Зріз зробити якнайтоншим. Внести в розчин хлоралгідрату, накрити покривним скельцем, просвітлити. Знайти волокна і розглянути їх під малим та великим збільшенням. Звернути увагу на гострі кінці волокон та на чорний каналець у волокнах, які розрізані поздовжньо. Від канальця крізь оболонку клітини проходять тоненькі канальці - пори. Оболонка волокна сильно потовщена.
Зарисувати групи волокон на поперечному і поздовжньому зрізах та окреме волокно в поздовжньому розрізі. Позначити і підписати малюнки. Описати результати досліджень.
Завдання 3.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу кори дерева та вивчити мікроструктуру кам’янистих клітин.
Поперечний зріз кори дуба внести у краплину хлоралгідрату, накрити покривним склом і просвітлити. Під малим збільшенням мікроскопу відшукати групу кам'янистих клітин (вони світяться сріблясто), під великим збільшенням розглянути їх будову. Звернути увагу на дуже потовщені клітинні стінки та чорні порожнини клітин, від яких відходять розгалужені пори, що з'єднуються з порами прилеглих клітин.
Зарисувати групу кам'янистих клітин з великого збільшення мікроскопу. Позначити і підписати малюнок. Зробити висновки про проведену роботу.
Завдання 4.
Виготовити мікропрепарат поздовжнього зрізу стебла і вивчити мікроструктуру провідних тканин.
Зрізати в поздовжньому напрямі (через провідний пучок, який видно без збільшення) тонкий зріз стебла соняшника або гарбуза. Мікропрепарат виготовити у хлоралгідраті. Після просвітлення розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу, відшукати судини і вивчити їх будову. Звернути увагу на різні типи потовщень судин (кільчасті, спіральні, драбинчасті, крапчасті, сітчасті, пористі). Над судинами відшукати ситовидні трубки і клітини -супутниці при них. З великого збільшення мікроскопу зарисувати провідні тканини ксилеми - судини різних типів і трахеїди (трахеїди подібні до волокон, але мають облямовані пори), а також провідні елементи флоеми - ситовидні трубки і клітини-супутниці.
На малюнку позначити всі складові частини тканин і подати підписи. Зробити висновки про проведені дослідження.
Завдання 5.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу стебла вивчити мікроструктуру провідних тканин.
Виготовити тонкий поперечний зріз стебла кукурудзи (однодольної рослини) і стебла гарбуза або соняшника (дводольної рослини). Мікропрепарат виготовити у розчині хлоралгідрату і просвітлити. Під малим збільшенням мікроскопу відшукати провідні пучки, а під великим і розглянути їх складові частини - ксилему і флоему. Звернути увагу на великі розміри судин і їх потовщені стінки. Особливу увагу приділити вивченню флоеми: у стеблі кукурудзи елементи флоеми розміщені в шаховому порядку внаслідок чергування клітин - ситовидних трубок і супутниць (луб'яної паренхіми в однодольних рослин немає). У стеблі дводольних рослин такого чергування не спостерігається, бо у флоемі міститься луб'яна паренхіма. Слід відшукати ситовидні перегородки - ситечка у ситовидних трубках Звернути увагу на те, що клітини-супутниці темніші від ситовидних трубок, бо містять всі органели.
Під керівництвом викладача провести реакцію на лігнінізацію. Зрізи осушити фільтрувальним папірцем і нанести на них флороглюцин, а через 2 хвилини - концентровану кислоту (дуже обережно!). Розглянути під
мікроскопом і звернути увагу на малинове забарвлення здерев'янілих оболонок елементів ксилеми. З великого збільшення мікроскопу зарисувати фрагмент
ксилеми та флоеми (окремо однодольних і дводольних рослин). Малюнки позначити, підписати. Зробити висновки про склад ксилеми і флоеми однодольних та дводольних рослин і про якісну реакцію на лігнін.
IV. Об’єкти дослідження: корені півників, корені жовтецю або валеріани, стебло кукурудзи, стебло гарбуза, кореневище конвалії, кореневище папороті.
Матеріальне забезпечення: зразки органів рослин для виготовлення тимчасових препаратів, постійні мікропрепарати органів рослин, мікроскопи, предметне і покривне скло, пінцети і препарувальні голки, альбом, таблиці: "Радіальний пучок однодольної рослини"; "Радіальний пучок дводольної рослини"; "Колатеральний закритий пучок кукурудзи"; "Біколатеральний відкритий пучок гарбуза"; "Центрофлоемний пучок кореневища конвалії"; "Центроксилемний пучок кореневища папоротника"; кольорові олівці.
Завдання 1.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу кореня однодольної рослини та вивчити будову радіального пучка.
Виготовити декілька поперечних зрізів кореня півників, внести у розчин хлоралгідрату на предметне скло, накрити покривним скельцем і просвітлити. Розглянути під малим збільшенням мікроскопу. Відшукати в центрі органу провідний пучок. Звернути увагу на те, що ксилема розміщується радіусами, а флоема займає ділянки між радіусами ксилеми. Розрахувати кількість радіусів ксилеми (в основі кожного є велика судина) і переконатися, що їх більше ніж 5, тобто - пучок поліархний. Позначити повну відсутність камбію. Під великим збільшенням мікроскопу розглянути флоему. Звернути увагу на шаховий порядок розміщення елементів флоеми, як наслідок того, що у однодольних рослин у флоемі відсутня луб'яна паренхіма.
Зарисувати з малого збільшення мікроскопу схему анатомічної будови радіального поліархного пучка. Малюнок позначити, підписати. Зробити відповідні висновки.
Завдання 2.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу кореня дводольної рослини у зоні поглинання та вивчити будову радіального пучка.
Зробити декілька поперечних зрізів кореня жовтецю або валеріани виготовити мікропрепарат у розчині хлоралгідрату. Просвітлити і розглянути під малим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на тетраархний радіальний пучок у центрі органу. Під великим збільшенням мікроскопу розглянути ксилему і флоему. Звернути увагу на те, що в ксилемі дуже мало деревної паренхіми, а у флоемі не спостерігається шахового порядку розміщення клітин (наявність луб'яної паренхіми).
Зарисувати схему анатомічної будови радіального тетраархного пучка. Описати результати проведеної роботи.
Завдання 3.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу стебла однодольної рослини і вивчити будову закритого колатерального провідного пучка.
Зробити тонкий поперечний зріз стебла кукурудзи і виготовити мікропрепарат у розчині хлоралгідрату. Після просвітлення розглянути його під
малим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на безладне розміщення пучків у стеблі та їх форму. Вибрати найбільш виразний пучок і розглянути його під великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на відсутність камбію у ньому та на велику кількість луб'яних і деревних волокон. У флоемі виразно видно шаховий порядок розміщення її елементів.
Зарисувати один провідний пучок з великого збільшення мікроскопу, причому одну половину у вертикальному напрямі зобразити схемою, а іншу -як анатомічний фрагмент. Малюнок позначити, підписати. Описати результати досліджень.
Завдання 4.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу стебла дводольної рослини і вивчити будову відкритого біколатерального провідного пучка.
Зробити тонкий зріз стебла гарбуза і виготовити мікропрепарат у розчині хлоралгідрату. Просвітлити і розглянути під малим збільшенням мікроскопу. Вибрати найвиразніший пучок і вивчити його будову під великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на наявність камбію у пучку і двох ділянок флоеми первинної внизу пучка і вторинної - над камбієм. Між ними лежить ксилема, яка також у нижній частині є первинною, а в прилеглій до камбію частини з великими судинами - вторинною, утворенною камбієм.
Зарисувати схему анатомічної будови біколатерального відкритого провідного пучка. В малюнку позначити камбій, вторинну флоему і ксилему, первинну ксилему і флоему. Зробити відповідні висновки.
Завдання 5.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу кореневища однодольної рослини та вивчити будову концентричного центрофлоемного провідного пучка.
Виготовити декілька тонких поперечних зрізів кореневища конвалії, внести у хлоралгідрат, накрити покривним склом і просвітлити. Під малим збільшенням мікроскопу знайти у центральній частині зрізу концентричні пучки. Найбільш виразний з них дослідити під великім збільшенням мікроскопу. Знайти флоему в центрі пучка, звернути увагу на шахматний порядок розташування її елементів. Навколо флоеми розміщена ксилема. Як флоема, так і ксилема є первинними за походженням, бо в пучку немає камбію.
Зарисувати схему анатомічної будови концентричного центрофлоемного пучка або цілий пучок. Малюнок позначити і підписати. Результати досліджень описати.
Завдання 6.
Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу кореневища
папоротеподібної рослини та вивчити будову концентричного
центроксилемного провідного пучка.
Зрізати в поперечному напрямі декілька тонких зрізів кореневища і з найтоншого виготовити мікропрепарат у розчині хлоралгідрату. Просвітлити і розглянути під малим збільшенням мікроскопу. Знайти концентричні пучки і розглянути під великим збільшенням один з них. Звернути увагу на те, що ксилема знаходиться в центрі, а флоема її оточує. Вивчити будову флоеми і
ксилеми, пам'ятаючи про те, що в папоротеподібних рослин у ксилемі немає судин, а у флоемі відсутні клітини-супутниці.
Зарисувати схему анатомічної будови концентричного цетрофлоемного провідного пучка. В малюнку позначити ксилему і флоему. Зробити висновки з проведених досліджень.
Провідні пучки
В листку провідні пучки помітні неозброєним оком (жилки). В стеблі вони розташовані серед основної тканини. Провідний пучок виникає з прокамбію і являє собою комплекс тканин. В цьому комплексі розрізняють дві зони: ксилему (деревину), яка служить для проведення води з кореня, і флоему (луб), яка служить для проведення розчинів органічних речовин з листків. Основною частиною ксилеми є трахеї і трахеїди. Їх супроводжує деревинна паренхіма і (не завжди) ситовидні трубки з клітинами-супутницями, луб’яна паренхіма і (також не завжди) луб’яні волокна (склеренхіма).
Закритий колатеральний провідний пучок кукурудзи
(Zea mays)
Роблять тонкий, поперечний зріз з частини стебла кукурудзи, обробляють зріз розчином флороглюцину з соляною кислотою і розглядають в краплі води під мікроскопом.
На поперечному зрізі помітна велика кількість провідних пучків, розташованих більше до центру стебла. Навколо пучка або тільки з зовнішньої його сторони ми бачимо обкладку з однорідних клітин з потовщеними оболонками, які почервоніли від розчину флороглюцину - це склеренхіма.
Приблизно посередині пучка на одній поперечній лінії розташовані дві круглих судини (сітчастих або крапчастих), а між ними - п’ ять-шість великих клітин деревинної паренхіми; ближче до центру знаходяться 1-3 судини меншого діаметру, за ними помітний великий міжклітинний простір або повітряна порожнина, яка утворилась завдяки руйнуванню перших судин. Навколо дрібних судин і повітряної порожнини - нездерев’яніла деревинна паренхіма, яка складається з дрібних клітин. Ззовні від великих судин знаходиться флоема. У злаків вона складається з ситовидних трубок і супутніх клітин, розташованих в більш менш правильному шаховому порядку. Більш крупні клітини - це ситовидні трубки (в поперечному зрізі їх вміст зазвичай не утримується і ми їх бачимо порожніми), а більш дрібні клітини з густим вмістом - клітини-супутниці. Інших елементів флоеми в стеблах кукурудзи немає. Всі тканини пучка є первинними, так як вони виникли з первинної меристеми - прокамбію.
Пучки кукурудзи дещо витягнуті вздовж радіусу стебла, при цьому ксилема розташована в напрямку до центру стебла, а флоема - до периферії. Такі пучки називаються колатеральними. У однодольних рослин в пучках відсутній камбій, тому пучок закритий.
Відкритий біколатеральний пучок гарбуза (Cucurbita pepo)
Зробивши поперечний зріз гарбуза розглядаємо провідний пучок в поперечному зрізі. Провідні елементи гарбуза відрізняються великими розмірами. Провідні пучки не укріплені склеренхімою, від дії розчину
флороглюцину забарвиться тільки ксилема.
В широкій ділянці зовнішньої флоеми добре видно більш великі отвори ситовидних трубок, інколи закриті поперечною перегородкою з отворами -ситовидною пластинкою. Поряд з ситовидними трубками знаходяться дрібні клітини-супутниці з густою протоплазмою, крім того є клітини луб’яної паренхіми.
За флоемою (всередину від неї) чітко видно широкий шар камбію -радіальний ряд дрібних клітин, а великі (сітчасто-пористі) судини і паренхіма вторинної ксилеми, розташовані більш або менш правильними радіальними рядами. У напрямку до центру стебла ксилема закінчується групою дрібних судин (спіральних і кільчастих), розташованих без певного порядку - первинна ксилема.
Зразу всередині за первинною ксилемою знаходиться ділянка дрібних паренхімних клітин, схожих на камбій. За ним зустрічаються ситовидні трубки та інші елементи флоеми; пучок флоеми, який примикає до первинної ксилеми, називають внутрішньою флоемою, або внутрішнім лубом, так як він розташований ближче до центру стебла.
Провідні пучки з зовнішньою і внутрішньою флоемою називають біколатер альними.
Концентричний провідний пучок конвалії (Сопуаііагіа ша]а1І8)
При вивченні препарату поперечного зрізу видно, що всі провідні пучки зібрані в центрі органу, помітні концентричні пучки в центрі і вони оточені з усіх сторін основною паренхімою. Навколо пучка розташовані у вигляді кільця великі порожні клітини з товстими оболонками забарвлені від розчину флороглюцину в червоний колір - це ксилема пучка. Тканина, що знаходиться всередині пучка, є флоемою; в ній можна розрізнити більш великі клітини -ситовидні трубки, а між ними дрібні клітини з густим вмістом - клітини-супутниці.
Таким чином, у конвалії флоема оточена ксилемою і пучок має назву центрофлоемний, або амфівазальний.