Анатомія рослин - 2013

Розділ 2. ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1. РОСЛИННА КЛІТИНА І ПРОДУКТИ ЇЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Об’єкти дослідження: внутрішня епідерма соковитої лусочки цибулі, листки елодеї канадської, плоди шипшини, листя традесканції, черешки листків щавлю кислого, белладонни, бадану, бульби картоплі, зернівки кукурудзи і рису, насінини гороху, зовнішня луска цибулі, листки алое, стебло щавлю кінського.

Матеріальне забезпечення: мікроскопи, лупи, предметне і покривне скло, бритви, препарувальні голки, чашки Петрі, пінцети, крапельниці, дистильована вода, розчин метиленового синього, розчин хлоралгідрату, розчин Люголя, 5% розчини соляної та оцтової кислот, фільтрувальний папір, лакмусові папірці, реактивні папірці, постійні мікропрепарати, таблиці: "Мікроскоп", "Рослинна клітина", "Типи пластид у клітинах рослин",

"Крохмальні та алейронові зерна"; "Кристалічні включення в клітинах рослин".

Завдання 1.

Вивчити будову світлового мікроскопу.

Розглянути і вивчити оптичну частину мікроскопу (об'єктиви і окуляри), освітлювальну (дзеркало, конденсор, світлофільтри) та механічну (штатив, предметний столик, тубус, револьвер, макро- і мікрогвинти). Звернути увагу на функціональне призначення кожної частини мікроскопу.

Описати в альбомі будову світлового мікроскопу.

Завдання 2.

Засвоїти техніку роботи з мікроскопом.

Поставити мікроскоп ближче до лівого плеча. Справа від мікроскопу розкласти альбом. Об'єктив малого збільшення зафіксувати над отвором предметного столика, на якому покласти предмет розгляду. Дивлячись в окуляр, освітити дзеркалом поле зору мікроскопу. Опустити макрогвинтом тубус до відстані 0,3 см від столика з препаратом. Повертати гвинт на себе, аж поки стане видно зображення в мікроскопі. Навести чіткість зображення мікрогвинтом, розглянути об'єкт спочатку на малому, а потім на великому збільшенні. Переведення об'єктивів здійснюється поворотом револьверу за годинниковою стрілкою. Перед тим слід поставити точку розгляду в центр поля зору мікроскопу, інакше досліджувана точка може не попасти в поле зору при великому збільшенні.

Описати в альбомі правила роботи з мікроскопом.

Завдання 3.

Виготовити тимчасовий мікропрепарат внутрішньої епідерми соковитої лусочки цибулі.

З внутрішньої сторони соковитої лусочки цибулі зняти епідерму і покласти її в краплину метиленового синього, нанесену на предметне скло. Розправити епідерму голкою і під кутом опустити на неї покривне скло. Злегка притиснути. Осушити вологу навколо покривного скла фільтрувальним папірцем.

Завдання 4.

Вивчити будову рослинної клітини.

Виготовлений у метиленовому синьому мікропрепарат епідерми лусочки цибулі розглянути під малим збільшенням мікроскопу. Серед безлічі клітин вибрати одну з виразним ядром і вакуолями та перемістити її в центр поля зору мікроскопу. Перевести револьвер і зафіксувати об'єктив великого збільшення над препаратом. Розглянути будову клітини під великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на прозенхімну форму клітини та її прямі стінки. Знайти ядро з ядерцем, цитоплазму, вакуолі. Від метиленового синього ядро забарвилося в синій колір, цитоплазма - в голубий, а клітинні стінки і вакуолі залишилися безбарвними.

Зарисувати клітину з органелами. Відповідно їх забарвити, позначити і підписати малюнок. Результати виконаного завдання описати у формі висновків.

Завдання 5.

Виготовити поверхневий мікропрепарат листка, визначити тип пластид і рух цитоплазми в клітинах.

З чашки Петрі взяти листочок елодеї і покласти його на предметне скло в краплину води. Накрити покривним скельцем і розглянути під малим збільшенням мікроскопу. У клітинах прямокутної форми видно багато зелених пластид - хлоропластів. Вивчити форму хлоропластів. Дрібні крупинки в хлоропластах - це первинний крохмаль. Відшукати клітину, в якій хлоропласти рухаються, і розглянути її під великим збільшенням мікроскопу. Зосередити увагу на одному хлоропласті і за його рухом визначити напрям руху цитоплазми. Якщо в клітині одна велика вакуоля, то цитоплазма рухається навколо стінок (обертальний рух). Якщо в клітині декілька дрібних вакуолей, то такі цитоплазми помітно з'єднуються біля ядра і можна побачити струменевий рух. Звернути увагу на те, що в різних клітинах рух цитоплазми може проходити в різних напрямках (за годинниковою стрілкою або проти).

Зарисувати декілька клітин листка елодеї з хлоропластами. Стрілочками позначити напрям руху цитоплазми в клітинах. Малюнок позначити і підписати. Зробити висновки з проведених досліджень.

Завдання 6.

Виготовити мікропрепарат з м ’якоті плоду, визначити тип пластид.

Надрізати шкірку плоду шипшини і з-під неї голочкою набрати трошки м’якоті. Покласти на предметне скло у краплину води, розмішати і накрити покривним склом. Під малим збільшенням мікроскопу знайти окремі, вільно розміщені клітини, а під великим розглянути їх форму та хлоропласти в них. Звернути увагу на забарвлення і форму хлоропластів.

Зарисувати декілька клітин з хлоропластами. Малюнки позначити та підписати. Зробити висновки з проведених досліджень.

Завдання 7.

Виготовити мікропрепарат епідерми з поверхні листка. Визначити і вивчити тип пластид у клітинах.

З нижньої сторони листка традесканції зняти за допомогою голки епідерму і внести її на предметне скло у краплину води. Розправити голкою,

накрити покривним склом і розглянути під малим збільшенням мікроскопу. Знайти клітини а ядром, оточеним дрібненькими безбарвними кульками -лейкопластами. Розглянути лейкопласти під великим збільшенням мікроскопу.

Зарисувати клітину з ядром і лейкопластами. Малюнок позначити і підписати. Зробити висновки з проведеного дослідження.

Завдання 8.

Визначити рН клітинного соку рослини.

Зрізати черешок щавлю кінського і прикласти до свіжого зрізу лакмусовий папірець. Через хвилину на папірці появиться рожева пляма, що вказує на кисле рН клітинного соку.

Зарисувати папірець з рожевою плямою і написати відповідні висновки.

Завдання 9.

Визначити наявність алкалоїдів у клітинному соці рослин.

Бритвою зрізати черешок листка белладонни і до свіжого зрізу прикласти реактивний папірець на алкалоїди. На папірці утвориться світла плямка з темною облямівкою, що вказує на вміст алкалоїдів у клітинному соці. Зарисувати папірець з плямкою, написати висновок з проведеного дослідження.

Завдання 10.

Визначити наявність дубильних речовин у клітинному соці рослин.

Зрізати бритвою черешок листка бадану і прикласти до свіжого зрізу реактивний папірець на дубильні речовини. На папірці утвориться темно-фіолетова пляма, що свідчить про вміст дубильних речовин у клітинному соці.

Зарисувати папірець з плямкою. Зробити висновок з проведеного дослідження.

Завдання 11.

Визначити форму і будову крохмальних зерен різних рослин.

Виготовити мікропрепарат з паренхіми бульби картоплі. Для цього у краплину води, нанесену на предметне скло, зішкребти трошки м’якушки бульби, розмішати голкою та накрити покривним склом. У другу краплину води внести трошки ендосперму кукурудзи із розрізаної зернівки. Накрити покривним склом, попередньо розмішавши ендосперм у воді. Третій мікропрепарат виготовити у розчині Люголя, в краплину якого внести ендосперм зернівки рису. У всіх виготовлених мікропрепаратах вивчити будову крохмальних зерен спочатку під малим, а потім під великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на розміри крохмальних зерен (найбільші - в картоплі, найменші - у рису). У крохмальних зернах картоплі знайти центр нашарування (на вужчому кінці зерна), а в зернах крохмалю кукурудзи -хрестоподібну тріщину посередині. Прийняти до уваги, що від розчину Люголя крохмальні зерна рису забарвилися в синій колір.

Зарисувати крохмальні зерна картоплі: просте, складне і напівскладне, декілька крохмальних зерен кукурудзи з тріщиною, прості і складні крохмальні зерна рису. Малюнки позначити, підписати. Результати аналізу описати з відповідними висновками.

Завдання 12.

Вивчити мікроструктуру простих алейронових зерен.

За допомогою бритви виготовити тонкий поперечний зріз сім’ядолі гороху, покласти його у краплину розчину Люголя, нанесену на предметне скло, розправити голкою, накрити покривним скельцем і розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Відшукати крохмальні (великі) та алейронові (дрібненькі) зерна у клітинах насінини. Звернути увагу на те, що від розчину Люголя крохмальні зерна забарвились у темно-синій колір, а білкові - в золотисто-жовтий.

З великого збільшення мікроскопу зарисувати декілька клітин насіння гороху з жовтими алейроновими зернами, на фоні яких розміщенні великі овальні сині крохмальні зерна. Малюнок позначити, підписати, результати досліджень описати.

Завдання 13.

Вивчити кристалічні включення в клітинах покривної тканини однодольної рослини.

Зовнішню коричневу луску цибулі покласти на предметне скло у краплину розчину хлоралгідрату, розправити голкою і накрити покривним скельцем. Підігріти над полум'ям для видалення бульбашок повітря і кращої видимості (довести до кипіння, але не кип'ятити). Просвітлений мікропрепарат розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Знайти окремі призматичні кристали у клітинах.

Зарисувати декілька клітин з окремими кристалами та описати результати дослідження.

Завдання 14.

Вивчити кристалічні включення в клітинах мезофілу листка однодольної рослини.

Виготовити поперечний зріз листка алое, відкинути зовнішню зелену частину, а білу прозору помістити у краплину хлоралгідрату та накрити покривним скельцем. Просвітлити над полум'ям і розглянути під малим та великим збільшенням мікроскопу. Звернути увагу на великі клітини паренхімної форми. Відшукати в клітинах окремі голчасті кристали (рафіди) та скупчення їх, розміщені паралельно (так звані "пучки").

Зарисувати декілька клітин з рафідами, позначити, підписати малюнок. Результати мікроскопічного аналізу описати з відповідними висновками.

Завдання 15.

Вивчити кристалічні включення в клітинах стебла дводольної рослини.

Виготовити декілька поперечних зрізів стебла щавлю кінського. Вибрати найтонший і внести його на предметне скло у краплину хлоралгідрату. Накрити покривним скельцем і просвітлити над полум'ям. Розглянути під малим і великим збільшенням мікроскопу. Відшукати клітини з друзами - зірчастими кристалами. Звернути увагу на те, що в клітині завжди є тільки одна друза.

Зарисувати клітини паренхімної форми з окремими друзами. В малюнку зобразити нещільне розміщення клітин паренхімної форми, між якими багато

міжклітинних просторів з повітрям. Малюнок позначити, підписати. Зробити висновки про одержані результати досліджень.

Завдання 16.

Визначити кристалічні включення в клітинах черешка (або стебла) дводольної рослини.

Виготовити декілька поперечних зрізів черешка листка белладонни або її стебла. Найтонший із зрізів внести у краплину хлоралгідрату, нанесену на предметне скло. Накрити покривним скельцем і просвітлити над полум'ям до повного видалення повітря. Розглянути зріз під малим, а потім під великим збільшенням мікроскопу. Відшукати клітини з кристалічним піском. Розглянути окремі піщинки і звернути увагу на їх гострокінцеву форму. Особливу увагу приділити розгляду темних клітин: вони можуть виявитись наповненими кристалічним піском.

Зарисувати декілька паренхімних, нещільно розміщених клітин з кристалічним піском. Описати результати мікроскопічних досліджень.

Завдання 17.

Провести мікрохімічну реакцію ідентифікації кристалічного включення.

На одному предметному склі виготовити два ідентичні мікропрепарати з лусочки цибулі у воді. Просвітлили над полум'ям, розглянути під малим збільшенням мікроскопу і переконатися, що в обох мікропрепаратах клітини містять кристали. Після цього відтягнути воду фільтрувальним папірцем і внести в один мікропрепарат 5% розчин оцтової кислоти, а в другий - 5% розчин соляної кислоти. Через 2-3 хвилини розглянути обидва мікропрепарати піл малим збільшенням мікроскопу і переконатися, що в оцтовій кислоті кристали не розчинилися. В соляній кислоті проходять поступове розчинення кристалів без виділення газу, чим відрізняється оксалат кальцію від вапняку.

У висновках описати результати мікрохімічних досліджень і навести рівняння реакцій:

1. СаС204 + СН3СООН - реакція не проходить.

2. СаС204 + 2НС1 = СаСІ2 + Н2С2О4

3. СаСОЗ + 2НС1 = СаСІ2 + Н2О + СО2

Клітинний сік

(дослід з антоціаном)

Пігмент антоціан дуже поширений у рослин. Він змінює своє забарвлення в залежності від реакції клітинного соку (від голубого до яскраво червоного). Зміну забарвлення антоціану можна отримати за допомогою оцтової кислоти і розчину аміаку.

В дві пробірки наливають рівні кількості відвару синьої капусти і поміщають поряд у штатив. Відвар синьої капусти має фіолетове забарвлення завдяки наявності антоціану. В першу пробірку скляною паличкою вносять краплю дуже розведеної оцтової кислоти і збовтують. Відвар капусти змінює забарвлення на червоне. В другу пробірку вносять краплю дуже розведеного

розчину нашатирного спирту. Відвар має синє забарвлення. Якщо додати дуже багато розчину аміаку, то антоціан руйнується, і відвар капусти стає зеленим.

Добре запам’ятовується наступний дослід з антоціаном. Червоні квітки примули поміщають під скляний ковпак, в якому знаходяться пари аміаку. На очах червоне забарвлення змінюється на синьо-зелене, потім - на зелене і, нарешті, стає зеленувато-жовтим.

Інулін в клітинах бульби земляної груші (Helianthus tuberosum)

Полісахарид інулін (CöHioOsX зустрічається в розчинному стані в клітинному соці запасаючих органів рослин родини айстрових (топінамбур, цикорій, жоржина, оман та інші). Для виявлення інуліну користуються 96% етиловим спиртом, який швидко зневоднює клітини. При цьому інулін утворює складні сферичні кристали (сферокристали), які складаються з багатьох голковидних кристалів. Сферокристали інуліну швидко розростаються, захоплюючи декілька клітин, помітні в сферокристалі при користуванні мікрометричним гвинтом.

Послідовність роботи

Роблять зрізи топінамбуру і найтонший зріз поміщають на предметне скло в краплю гліцерину, накривають покривним склом. В гліцерині інулін не розчиняється, в воді добре розчиняється.

Отже, для виготовлення препарату використовувати воду не бажано.

Лейкопласти в клітинах шкірки листка традесканції (Tradescancia геЬгіпа)

Для виготовлення препарату зривають листок з пагону традесканції, обгортають його навколо вказівного пальця лівої руки так, щоб нижня (фіолетового кольору) шкірка була зовні. Правою рукою за допомогою голки надривають шкірку над жилкою або поряд з нею і пінцетом відділяють шматочок її. При цьому частково захоплюється і частина м’якоті листка, але завжди знаходять ділянку на кінці зрізу, який складається тільки з клітин шкірки. Зірваний шматочок поміщають зовнішньою стороною вгору в краплю води на предметне скло і обережно накривають покривним склом.

При малому збільшенні видно витягнуті шестикутні клітини, безбарвні або забарвлені в блідо-фіолетовий колір завдяки наявності пігменту антоціану. Пересуваючи препарат знаходять клітини з добре помітним ядром. При великому збільшенні легко виявити, що клітинні ядра оточені дрібними безбарвними кульками - лейкопластами. Протоплазма клітин ледве помітна і має вигляд зернистого постійного шару і зернистих тяжів від ядра до стінок клітин.

Якщо шкірка знята не з серединної жилки листка, а з інших ділянок, то її клітини будуть мати менш витягнуту форму і серед них зустрічаються продихи. Кожний продих утворюється двома замикаючими клітинами, між якими є продихова щілина для газообміну і транспірації. В замикаючих клітинах продихів видно хлоропласти і злегка зернисті безбарвні ядра. Поряд з замикаючими клітинами знаходяться дві побічні клітини, в яких також помітні лейкопласти.

2.1. Якісні реакції на клітинні включення

• Реакція забарвлення суберину гідроксидом калію Реактиви: 33% водний розчин КОН

Проведення реакції

1. Помістити зріз в краплю реактиву на предметне скло і накрити покривним склом.

2. Обережно підігріти препарат.

3. Спостерігати забарвлення оболонок.

Результати реакції:

Скорковілі оболонки забарвлюються в жовтий колір.

• Гістохімічні реакції на слиз Виявлення слизу за допомогою розчину туші

1. Помістити зріз у розчин туші.

2. Спостерігати блискучі згустки слизу на темному фоні.

Виявлення слизу при його набряканні у воді

Слиз набухає у воді, але не набухає у спирті; слиз, який міститься в спиртовому матеріалі, не втрачає властивості до набухання при перенесенні його у воду.

1. Помістити зріз у воду.

2. Накрити його покривним склом і з однієї сторони покривного скла нанести краплю води.

3. З іншого боку скла відтягнути спирт фільтрувальним папером, замінюючи його водою

4. Спостерігати набухання слизу у воді.

5. Замінити воду спиртом. Спостерігати зворотній процес при зневодненні.

Реакція з мідним купоросом і лугом Реактиви:

1. Концентрований розчин мідного купоросу.

2. 50% розчин гідроксиду калію.

Проведення реакції:

1. Помістити зріз в розчин мідного купоросу на 5-10 хв.

2. Промити зріз водою.

3. Перенести зріз в краплю гідроксиду калію і накрити покривним склом.

4. Спостерігати появу забарвлення.

Слиз забарвлюється в голубий (родина мальвові - Malvaceae) або зелений (родина лілійні - Liliaceae).

• Гістохімічні реакції на жири

В клітинах жири зазвичай присутні у вигляді крапель різних розмірів, при чому дрібні краплі, зливаючись, перетворюються на великі. Жири можуть бути виявлені за допомогою спеціальних барвників, а також за допомогою реакції омилювання.

Реакція омилювання

Заснована на властивостях жирів під дією лугів гідролізуватися з утворенням жирних кислот (мила) і гліцерину.

Реактиви:

1. Концентрований розчин КОН.

2. 20% розчин аміаку.

Проведення реакції:

1. Нанести на предметне скло краплю КОН, додати до неї краплю 20% розчину аміаку.

2. Помістити зріз в реактив, накрити покривним склом.

3. Для запобігання підсихання препарату краї покривного скла залити парафіном.

4. Витримати виготовлений препарат протягом 1-5 днів.

Результати реакції:

Через 1-5 днів навколо крапель олії випадають голчасті кристали ( солі жирних кислот).

Реакція забарвлення Суданом ІІІ

Забарвлення Суданом ІІІ основане на розчиненні барвника в олії. Забарвлення не є специфічним. Одночасно забарвлюються в жовтогарячий колір ефірні олії, кутин, суберин, віск, смоли. Рідкі олії забарвлюються протягом 5-10 хвилин, тверді і кристали жирних кислот забарвлюються повільно.

Реактиви:

Розчин Судану ІІІ різноманітної концентрації:

1. Розчин: 0,01 Судану ІІІ розвести в 5 мл 96% спирту, додати 5 мл гліцерину.

2. Розчин: 0,1 Судану ІІІ розвести в 20 мл 70-90% спирту.

Проведення реакції:

1. Помістити зріз на 10-20 хв. в один з реактивів.

2. Перенести зріз в гліцерин.

3. Спостерігати забарвлені краплі жиру (рожево-жовтогаряче).

• Реакція на крохмаль Реактиви:

1. Розчин Люголя (розчин йоду в йодиді калію за Грамом)

Виготовлення розчину: 2,0 калію розчинити в 5 мл дистильованої води, додати 1,0 кристалічного йоду. Довести водою об’єм розчину до 300 мл. Зберігати розчин в темному посуді.

2. Розчин йоду в хлоралгідраті по Мейеру.

Виготовлення розчину: 5,0 хлоралгідрату розчинити в 2 мл води і при розчиненні металічного йоду отримують насичений розчин.

Проведення реакції з реактивом Люголя.

1. Помістити зріз в краплю реактиву на предметне скло і накрити покривним склом.

2. Спостерігати появу забарвлення.

Результати реакції:

В клітинах паренхіми листка виявляємо крохмальні зерна різних розмірів. Особливо багато крохмалю в шарі паренхіми, яка оточує пучок. В клітинах флоеми, ксилеми і паренхіми пучка крохмаль відсутній. Ендосперм зерен кукурудзи забарвлюється в темно-ліловий, майже чорний колір. Клітини його забиті великими крохмальними зернами.

• Гістохімічні реакції на інулін

При нагріванні з кислотами інулін перетворюється в цукор - левулезу, тому з ним можлива реакція з а-нафтолом або тимолом.

Реакція осаду інуліну спиртом

Під дією спирту інулін випадає у вигляді сферокристалів, нерідко виявляють шаруватість. Кристали інуліну легко розчиняються у гарячій воді.

Реактиви:

96 % спирт.

Проведення реакції:

1. Помістити зріз (бульби жоржини або іншого об’єкту) в спирт.

2. Спостерігати під мікроскопом, випадіння осаду.

3. Перенести зріз у воду і підігріти.

4. Спостерігати розчинення осаду.

• Гістохімічні реакції на чисту клітковину Реакція з хлор-цинк-йодом

Реактиви: розчин хлор-цинк-йоду.

Виготовлення розчину хлор-цинк-йоду по Новопокровському: 20,0 хлористого цинку розчинити в 8,5 мл води. 1,5 кристалічного йоду і 3,0 йодиду калію розчинити в 60 мл води. Останній розчин по краплям додавати в перший, струшуючи посудину до появи осаду. Зберігати реактив у темному посуді.

Проведення реакції:

1. Помістити зріз в краплю води.

2. Видалити воду фільтрувальним папером.

3. Додати на зріз розчин хлор-цинк-йоду і накрити покривним склом.

4. Спостерігати появу забарвлення.

Результати реакції:

Оболонки клітини, які складаються із клітковини, забарвлюються в ліловий колір.

Реакції з йодом та сірчаною кислотою

Сірчана кислота перетворює клітковину в амілоїд, схожий за структурою з крохмалем. Амілоїд забарвлюється йодом в синій колір.

Реактиви:

1. Розчин Люголя.

2. 33% сірчана кислота.

Проведення реакції:

1. Помістити зріз в краплю розчину Люголя.

2. Перенести зріз в краплю розчину розведеної сірчаної кислоти і накрити покривним склом.

Результати реакції:

Оболонки клітин, що містять клітковину, забарвлюються в синій колір.

• Іютохімічні реакції на здерев’янілу клітковину

Здерев’яніла, тобто просочена лігніном, клітковина добре забарвлюється.

Реакція з флороглюцином і соляною кислотою Проведення реакції:

1. Помістити зріз в краплю флороглюцину.

2. Відтягнути фільтрувальним папером реактив.

3. Додати 1-2 краплі кислоти, накрити покривним склом.

4. Після появи вишневого забарвлення помістити зріз в гліцерин (для запобігання руйнування структур кислотою).

Результати реакції:

Здерев’янілі оболонки клітин забарвлюються в вишневий колір. Інтенсивність забарвлення залежить від ступеню здерев’яніння.

Реакція з сірчанокислим (або солянокислим) аніліном Виготовлення реактиву:

1. 1,0 сухого сірчанокислого аніліну розчинити в суміші, яка складається з 70 мл очищеної води, 30 мл 96% спирту і 3 мл концентрованої сірчаної кислоти.

2. 2,0 сірчанокислого аніліну розчинити в суміші, яка складається з 4 мл оцтової кислоти і 194 мл 50% спирту.

Проведення реакції:

1. Помістити зріз на предметне скло в краплю реактиву, накрити покривним склом.

2. Спостерігати появу забарвлення.

Результати реакції:

Здерев’янілі оболонки забарвлюються в лимонно-жовтий колір.

Реакція з перманганатом калію Реактиви:

1. 1% розчин калію перманганату.

2. 10% розчин соляної кислоти.

3. Насичений розчин аміаку.

Проведення реакції:

1. Помістити зріз в розчин перманганату калію в годинниковому склі на 5 хвилин.

2. Промити зріз у воді.

3. Промити зріз в 10% розчині хлористоводневої кислоти протягом 2 хв.

4. Перенести зріз на предметне скло в краплю розчину аміаку, накрити покривним склом.

5. Спостерігати появу забарвлення.

Результати реакції:

Здерев’янілі оболонки забарвлюються в червоний колір.

• Гістохімічні реакції на скорковілу і кутинізовану клітковину

Скорковілі (тобто просочені суберином) і кутинізовані (тобто просочені кутином) оболонки клітин не дають реакцій, характерних для чистої клітковини. Кутин і суберин добре виявляються реактивом на жири.

Реакція з Суданом ІІІ-ІУ

1. Помістити зріз в реактив на 10-60 хв.

2. Перенести забарвлений зріз в гліцерин і накрити покривним склом.

3. Спостерігати появу забарвлення.

Результати реакції;

Скорковілі і кутинізовані оболонки забарвлюються в рожево-жовтий

колір.

Реакція з хлорофілом

Спиртова витяжка хлорофілу.

Проведення реакції:

1. Помістити зрізи в реактив на 25 хв. в темне місце.

2. Перенести зрізи в краплю води на предметне скло і накрити покривним склом.

3. Спостерігати появу забарвлення.

Результати реакції:

Кутикула і скорковілі оболонки забарвлюються в темно-зелений колір. Забарвлення довго не зберігається.

• Гістохімічні реакції на білок

Білки діляться на прості і складні. Реакцій тільки на прості і тільки на складні білки майже немає. Деякі реакції засновані на спільних властивостях білків, які характерні як для простих, так і для складних білків. До таких реакцій належать біуретова реакція та реакція з бромфеноловим синім.

Поряд з цим існують спеціальні реакції на основні білки, на деякі складні білки (наприклад, на нуклеопротеїди).

Біуретова реакція

Біуретова реакція використовується для виявлення пептидних зв’язків. Пептидний зв’язок є найбільш характерним для білків, і в цьому розумінні біуретова реакція є найбільш специфічною. В білках можливі й інші зв’язки, наприклад, сульфідні, ефірні, сольові, водневі. Для виявлення цих зв’язків біуретова реакція не використовується.

Біуретова реакція заснована на тому, що в лужному середовищі (в присутності гідроксиду натрію) при додаванні солей міді (мідного купоросу) поліпептиди та білки утворюють забарвлені комплексні сполуки з іоном міді.

Реакція відбувається при наявності не менше двох пептидних зв’язків. Дипептиди не реагують. Поліпептиди та низькомолекулярні білки дають рожеве та червонувате забарвлення, інші білки - фіолетове.

Свою назву біуретова реакція отримала від похідного сечовини - біурета, який дає цю реакцію.

Хоча окремі амінокислоти цієї реакції не дають, але, як виняток, вона виникає в присутності аспарагіну і гістидину.

Негативною рисою біуретової реакції є те, що вона малочутлива. Забарвлення особливо добре проявляється тільки там, де багато білків (наприклад, в меристематичних клітинах).

Проведення біуретової реакції на свіжому матеріалі може дати послаблене забарвлення через слабку проникність тканин. Фіксований матеріал дає в цьому відношенні кращі результати; однак треба мати на увазі, що фіксація спиртом неприйнятна для спирторозчинних білків ( як, наприклад, білки зернових злаків).

Реактиви:

1. 7% розчин мідного купоросу.

2. 30-50% розчин гідроксиду натрію (або калію).

Проведення реакції:

1. Помістити зріз в розчин мідного купоросу на 5-30 хв. в годинниковому склі.

2. Ретельно видалити цей розчин фільтрувальним папером та промити зріз водою до видалення голубого забарвлення із промивної води.

3. Перенести зріз на предметне скло і обробити розчином гідроксиду натрію (або калію) від 10-20 хв. до 1 год.

4. Спостерігати появу фіолетового забарвлення (іноді рожевого в присутності низькомолекулярних білків або поліпептидів).