ГЕТЕРОФІЛІЯ У РОСЛИН - О.М. НЕДУХА - 2011

РОЗДІЛ ПЕРШИЙ. МОРФОЛОГІЧНА ТА СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЕГЕТАТИВНИХ ОРГАНІВ ГЕТЕРОФІЛЬНИХ РОСЛИН

1.6. АНАТОМІЧНА БУДОВА ЛИСТКІВ І СТЕБЕЛ ГЕТЕРОФІЛЬНИХ РОСЛИН

1.6.2. Листки Sagittaria sagittifolia

У S. sagittifolia - стрілолиста звичайного, який зростав у р. Псьол (с.м.т. Велика Багачка Полтавської обл.), у травні й на початку червня були надводні та підводні листки (рис. 1.3.3, а, б; дивись вставку IV та опис у підрозділі 1.3). Надводні листки кожної особини мали дві форми: 2-7 листків мали стрілоподібну форму пластинки та один-два листки - продовгувату пластинку. 5-12 підводних листків мали видовжену лінійну форму пластинки. Висота черешка в надводних листків коливалась від 23 до 35 см залежно від глибини, на якій рослини зростали, тим часом підводні листки були сидячими (черешок відсутній). В особин, які зростали на глибині до 30 см, розмір підводних листків по довгій осі становив 25-40 см, по короткій - 1,2-1,8 см.

Надводні стрілоподібні листки. Листкові пластинки S. sagittifolia характеризувались дорзовентральним типом анатомічної будови: містили одношаровий верхній і нижній епідерміс, двошарову палісадну паренхіму та 4-7 шарів губчастої паренхіми (рис. 1.6.2.1, а, б; дивись вставку ІХ). Товщина листків дорівнювала близько 300 мкм. Продихи видно на верхньому та нижньому епідермісі; вони розміщувалися через 14-18 епідермальних клітин на відстані близько 500 мкм один від одного (на поперечних зрізах листків). Клітини обох епідермісів щільно прилягають одні до одних. У клітинах верхнього і нижнього епідермісів, виявляються хлоропласти (рис. 1.6.2.1, в, г). Ядра в клітинах верхнього та нижнього епідермісів розміщувалися на проксимальному боці.

Клітини двошарової палісадної паренхіми майже циліндричної форми, висота їх у чотири рази більша за ширину (табл. 1.6.2.1). Виявлена гетерогенність у щільності цих клітин: 2-15 щільно розміщених клітин палісади чергувалися з аеренхімою, яка могла простягатися від замикаючих клітин продихів до губчастої паренхіми. На нижній стороні листка тяжі аеренхіми завдовжки близько 50 мкм простягалися між епідермісом і першим або другим шарами губчастої паренхіми (рис. 1.6.2.1, г). Хлоропласти розміщувалися по периметру клітин палісади. Клітини губчастої паренхіми мали різну форму: округлу, овальну чи неправильну. Хлоропласти розташовувалися також по периметру клітину, кількість їх на зрізі клітини була меншою в 1,8 раза порівняно з клітинами палісади. За формою клітини нижнього епідермісу були подібні до клітин верхнього, але розміри їхні різнилися (табл. 1.6.2.1).

ТАБЛИЦЯ 1.6.2.1. Морфолого-анатомічні параметри листків Sagittaria sagittifolia

Надводні продовгуваті листки. Листкові пластинки продовгуватих листків за анатомічною будовою схожі зі стрілоподібними листками (рис. 1.6.2.1, д, е; див. вставку IX), але за розмірами пластинки та клітин палісади відрізнялися (табл. 1.6.2.1): товщина пластинки менша в 1,3 раза, висота та ширина клітин палісади - в 1.3 та 1,7, відповідно, порівняно з стрілоподібними листками. Ці листки схожі з стрілоподібними листками в розміщенні продихів, наявності та локалізації тяжів аеренхіми. Клітини губчастої паренхіми мали різну форму: округлу, овальну чи неправильну. Хлоропласти розміщувалися також по периметру клітини.

Підводні листки. Листкові пластинки, занурені у воду, характеризувалися ізолатеральним типом анатомічної будови, розподіл мезофілу на палісадну та губчасту паренхіму відсутній (рис. 1.6.2.1, є, ж; див. вставку IX). Товщина листкової пластинки удвічі менша за товщину надводних стрілоподібних листків. У верхньому та нижньому епідермісі продихи відсутні. Клітини епідермісу більші, ніж паренхіми (табл. 1.6.2.1). Фотосинте- зуюча паренхіма, розміщена між шарами епідерми, має один шар клітин або ж вона відсутня; тимчасом, як у місці розташування судин або біля них можна розрізнити 4-5 шарів паренхімних клітин. Між клітинами епідермісу видно великі повітряні порожнини, які протяглися до 400-500 мкм у довжину та до 100 мкм - у висоту. У клітинах обох епідермісів розміщуються хлоропласти (від 10 до 13 на зріз клітини), стільки ж хлоропластів налічується й у центральних клітинах паренхіми; хлоропласти в епідермальних клітинах розміщувалися на зовнішньому боці клітин біля клітинних оболонок, що контактували з водним середовищем; у паренхім- них клітинах хлоропласти розташовувалися рівномірно по всьому об'єму клітини.