БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VII. РОСЛИННІ ТКАНИНИ

Видільні (секреторні) тканини

Видільні тканини зовнішньої секреції

Вони представлені одноклітинними або багатоклітинними структурами, до яких належать залозисті волоски, залозисті лусочки, залозки, осмофори, нектарники, гідатоди (рис. 52). Вони походять від епідермальних або субепідермальних клітин і виділяють ефірну олію, нектар, воду, слизисті речовини.

Рис. 52. Видільні тканини зовнішньої секреції:

1 - залозистий волосок черешка листка пеларгонії, 2 - головчасті волоски, 3 - жалкий волосок кропиви, 4 - залозиста луска листка ромашки, 5 - залозиста луска листка м'яти перцевої, 6 - секреторна тканина оемофорів квітки, 7 - гідатода в листку первоцвіту китайського.

Залозисті волоски складаються з одно- або багатоклітинної ніжки і одно- або багатоклітинної головки. Так, у м’яти перцевої залозистий волосок на одноклітинній ніжці з кулястою головкою, у шавлії - на одно-, триклітинній ніжці з кулястою одноклітинною головкою. Наперстянка пурпурова має два види залозистих волосків - на одноклітинній ніжці з двоклітинною (у вигляді вісімки) головкою і з три-, п'ятиклітинною ніжкою та одноклітинною головкою. Два види залозистих волосків і в белладонни - на багатоклітинній ніжці з одноклітинною головкою та на одноклітинній ніжці з багатоклітинною головкою. На листках блекоти залозисті волоски мають багатоклітинну ніжку і багатоклітинну овальну головку. Залозисті волоски дурману мають коротку, зігнуту одноклітинну ніжку і багатоклітинну оберненояйцевидну головку.

Залозки. Чіткої межі між залозистими волосками і залозками немає. Так, у губоцвітих і складноцвітих залозисті лусочки називаються залозками. Вони мають коротку ніжку і роздуту головку. У губоцвітих залозки знаходяться в заглибинах на поверхні листка і складаються з короткої одноклітинної ніжки і восьми, рідше чотирьох або дванадцяти видільних клітин, які відходять від неї радіально. У складноцвітих залозки складаються з двох рядів клітин, розміщених у три-чотири яруси. Залозисті волоски і залозки виділяють ефірну олію, смолисті речовини, камеді, слизисті речовини тощо.

Гідатоди - водяні продихи, які виділяють з рослини воду у виг-ля-ді рідини. Цей процес називається гутацією. Розміщуються гідатоди по краю листка. Вони складаються з замикаючих клітин, до яких зсередини при-лягають пухко розміщені клітини мезофілу, що становлять епітему. Остання знаходиться в тісному контакті з ксилемною частиною провідного пучка.

Нектарники - це багатоклітинні залозки, які продукують і виділяють нектар. Вони можуть розміщуватись у квітках (флоральні) або на вегетативних органах (екстрафлоральні). Флоральні нектарники зустрічаються на пелюстках, біля основи тичинок, на пиляках або стамінодіях, навколо- маточковому диску або на зав’язі маточки. Екстрафлоральні нектарники розміщуються на стеблах, листках, прилистках, квітконіжках. Тканина нектарників утворюється епідермальними або епідермальними та субепідермаль- ними клітинами, до яких прилягають провідні тканини. Назовні нектар може виділятися крізь продихову щілину поміж замикаючих клітин епідермісу або безпосередньо крізь клітинну оболонку клітин епідермісу.

Осмофори - це спеціалізовані залозки квіток, які виділяють леткі ароматичні речовини. їхня тканина складається з секреторного епідермісу та прилеглих до нього декількох шарів клітин. Осмофори функціонують тільки під час цвітіння, приваблюючи своїм запахом запилювачив.

Рослини засолених місць зростання можуть виділяти крізь свої залозисті структури солі.