БОТАНІКА З ОСНОВАМИ ГІДРОБОТАНІКИ (ВОДНІ РОСЛИНИ УКРАЇНИ) - Б.Є. Якубенко - 2011

VІІІ. ОСНОВИ МОРФОЛОГІЇ І АНАТОМІЇ РОСЛИН

Морфологія і анатомія стебла та пагона

Життєві форми рослин

За типами пагонів і тривалістю життя рослини поділяються на такі життєві форми: дерева, кущі, напівкущі, кущики, трави. Дерева - це великі за розмірами рослини, які мають могутнє багаторічне стебло, що несе крону і здатне до вторинного потовщення.

Кущ характеризується тим, що серед численних пагонів жоден з них не виділяється ні потужністю, ні висотою, крони не утворюють (ліщина, крушина, бруслина, шипшина, глід). У кущів стебло галузиться біля самої землі і утворюються численні пагони 2-6 м заввишки. Кущі, у яких однорічні пагони розміщені над поверхнею снігу і щороку відмирають, називають півкущі (зіновать руська). Кущі, які досягають висоти близько 1 м, називають кущиками (чорниця, багно, верес).

Півкущики утворюють багаторічні рослини, нижні частини яких дерев’янисті й покриті корком, а молоді однорічні пагони взимку від морозів і дошкульних вітрів висихають та відмирають (звіробій, полин).

Трав’яні рослини - це такі, в яких підземні органи з бруньками відновлення зберігаються, а надземні пагони існують один вегетаційний період, а потім відмирають. До них належать пирій, типчак, суниці, глуха кропива, медунка, конюшина повзуча.

Однорічні трав’яні рослини відзначаються тим, що повний цикл розвитку (від насіння до насіння) відбувається за один рік. Це більшість польових культур (горох, квасоля, кукурудза, овес, ячмінь, кріп).

Дворічні рослини цикл розвитку закінчують протягом двох років: у перший рік утворюють розетку прикореневих листків і нагромаджують у коренях запасні поживні речовини, а наступного року викидають суцвіття, на яких формуються плоди. Після їх утворення рослини відмирають (морква, редька, буряк, дивина, цикорій).

Багаторічні трав’яні рослини мають довговічні підземні частини, які щороку дають надземні пагони. Останні після завершення вегетації відмирають. До них належить ковила, осоки, ситники, типчаки (рис. 64).

За довговічністю стебла надзвичайно різноманітні. Деякі рослини існують лише один вегетаційний період, інші - понад 5 тис. років (баобаб), тис — 3 тис. років, каштан - 2 тис., дуб - 1200, липа - 1 тис., бук — 600900, сосна - 500, горіх - 300, яблуня - 200, виноград - 100 років.

Рис. 64. Життєві форми за біологічними типами стебел:

1 - дерево, 2 - кущ, 3 - кущик, 4 - злаковидна трава, 5 - напівкущик

Розміри стебла бувають від 1,0—1,5 мм (вольфія) до 155 м (австралійський евкаліпт). Секвойя каліфорнійська досягає рекордної висоти - 142 м, ялина - 75 м, сосна - 50 м, тополя - 40 м, береза - 30 м, кукурудза, очерет - 3-4 м, грястиця - 0,6-1,5 м, типчак - 60-80 см, розхідник, фіалка - 10-20 см.

Природно рослини різні за товщиною стебла. Трав’яні рослини мають товщину 4-8 мм, чагарники - 2-8 см (ліщина), дерева - 0,5-3 м (яблуня, бук), а болотний кипарис - 12-14 м.