Основи еволюції - Корж О.П. - 2006

Частина ІІ. МАКРОЕВОЛЮЦІЯ

Розділ 14. Прогресивна еволюція

14.2. Необмежений прогрес

Необмежений прогрес - це найбільш загальна форма прогресивного розвитку живої матерії від найпростіших організмів до людського суспільства.

Ця форма прогресивної еволюції вважається найменш розробленою; загальна кількість критеріїв, що її визначає, перевищує 40, але це не вирішує справи.

Об'єктивне існування в умовах біосфери Землі розвитку від найпростіших форм до високоорганізованих, які нині набули форми людського суспільства, слід розглядати як магістральний напрямок еволюціонування життя, який можна порівняти з необмеженим прогресом. Для нас, сторонніх спостерігачів, подібний прогресивний розвиток живих організмів даний у вигляді певних змін у часі так званих домінуючих форм біосфери.

У різні геологічні епохи домінуючими були зовсім інші групи, ніж тепер. На біологічній арені спочатку з'явилися нечисленні організми з новими пристосуваннями, вони поступово витісняли попередні групи і ставали панівними впродовж певного часу, аж поки не відбувалася нова зміна. Саме таким чином прогресивний розвиток дійшов до сучасних ссавців і людини як вершини органічної еволюції, яка перейшла до нової якості, утворивши соціальну структуру. Згідно з уявленнями О.І. Зотіна та О.О. Зотіна (1999), формування цивілізацій на Землі є безпосереднім результатом еволюційного процесу.

Таким чином, необмежений прогрес виступає як найбільш узагальнена форма прогресу, властива живій природі в цілому - як загальний напрямок розвитку життя. Проте слід мати на увазі відносність навіть цієї форми, оскільки розвиток життя так чи інакше обмежується розмірами планети Земля, наявними ресурсами і навіть можливостями генетичної основи спадкової мінливості (насправді обмежень ще більше). Тому необмеженість цієї форми прогресу слід розуміти лише як потенційну здатність природи до подальших прогресивних перетворень навіть після зникнення людини, адже вона була не першозасновницею суспільного способу життя, а можливо, буде й не останньою.

Одними з перших представників серед хребетних тварин, які мали необхідні передумови у своєму розвитку для створення суспільства, можна вважати целурозаврів. Це порівняно невеликі хижі динозаври з вагою тіла близько 70-80 кг та коефіцієнтом цефалізації в 5,8 разів більшим, ніж у сучасних крокодилів (близько 0,126).

Інші представники тваринного світу, зокрема деякі птахи (воронові, хижі), китоподібні, восьминоги також мають передумови для формування в подальшому власної цивілізації, оскільки їм властиві певні риси суспільного способу життя. Необмеженість цієї форми прогресу й полягає в тому, що еволюція не має жодних причин зупинятись на людському суспільстві, і в майбутньому можливі зовсім інші шляхи розвитку біосфери.

Досить часто необмежений прогрес зображають у вигляді безперервного ланцюга розвитку організмів від найпростіших форм до людини через велику кількість ланок. Слід визнати, що підхід цей спрощений і не відображує реальних співвідношень у природі. Побіжний погляд незалежного розвитку суспільного способу життя в різних представників тваринного світу свідчить про необов'язковість розвитку людської цивілізації та паралельність багатьох процесів у природі. На питання, чому в наш час не з'являються нові цивілізації, можна відповісти таким чином: для цього потрібні істотні перетворення біосфери, які призвели б спочатку до зникнення людської цивілізації, а в подальшому - до її непередбаченого розвитку на новій біологічній основі.

Узагальнений напрямок прогресивного розвитку органічного світу зовсім не заперечує явищ регресу — ми постійно спостерігаємо його окремі прояви. Наприклад, на особливу увагу заслуговує процес спеціалізації окремих організмів до обмежених умов існування. Якщо він і не передбачає загальної дегенерації, як у багатьох паразитів або сидячих форм, то значно обмежує можливості подальшого прогресивного розвитку. Так, традиційно вважається, що вузька спеціалізація дельфінів до водного способу життя перекриває можливість досягнення ними більш високої організації. У той же час не можна не передбачувати можливість для цих форм зняття в якийсь спосіб цих обмежень у майбутньому.

Які ж критерії запропоновано для даної форми прогресу? У першу чергу, прогресивними перетвореннями вважається не просто поява чогось нового, а формування кращого. Поступ певних організмів шляхом необмеженого прогресу пов'язаний як із їх морфофізіологічними змінами, так і перетворенням структури популяцій, що сприяє врешті-решт зменшенню залежності кожного окремого організму від умов довкілля. Подібне вивільнення організмів на рівні окремих особин від вирішального впливу випадкових коливань параметрів довкілля сприяє подальшому освоєнню навколишнього світу. Відсутність вузької екологічної ніші протидіє переходу відповідного організму до розвитку шляхом спеціалізації, що також стає необхідною передумовою прогресивного розвитку. Наслідком подібних перетворень стає автономізація онтогенезу й суттєве поліпшення виживання особин, відбувається зростання ефективності багатьох біологічних процесів, що вимагає лише комплексного використання критеріїв необмеженого прогресу.