МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 1. БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.4. ОНТОГЕНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

1.4.2. Основи генетики людини

Метод дерматогліфіки

Це метод генетики людини, який ґрунтується на вивченні рельєфу шкіри на пальцях, долонях і підошовних поверхнях стоп (грец. derma - шкіра, gliphe - малювати). На відміну від інших частин тіла, тут є шкірні гребені -лінійні потовщення епідермісу, які утворюють складні візерунки. Візерунки вивчають на відбитках, зроблених на папері після змазування шкіри друкарською фарбою. Дерматогліфічний малюнок генетично зумовлений, носить індивідуальний характер і не міняється протягом життя. Не існує двох людей з однаковими малюнками (крім монозиготних близнят). Дерматогліфічні дослідження мають важливе значення у визначенні зиготності близнят, у діагностиці деяких спадкових хвороб, у судовій медицині, для ідентифікації особистості в криміналістиці.

Дактилоскопія — розділ дерматогліфіки, який вивчає візерунки на пальцях. Гребені на пальцях рук відповідають сосочкам дерми, тому їх називають папілярними лініями (лат. papilla - сосочок). Виділяють три основні типи папілярних візерунків: 1) завитки W ( англ. whorl - завиток); 2) петлі L (англ. loop - петля): радіальні Lr і ульнарні Lu і 3) дуги A (arch - дуга) (рис. 1.76).

Рис. 1.76. Варіанти візерунків пальця: а) відбитки; б) схематичне розташування гребінців ліній та трирадіусів:

1 - концентричний узор; 2 - петля; 3 - дуга.

Папілярні лінії різних потоків ніколи не пересікаються, але можуть зближуватися, утворюючи трирадіуси (дельти). Гребеневий рахунок - число папілярних ліній між дельтою і центром візерунка. У нормі він дорівнює в жінок 135, чоловіків - 151, для кожного пальця - 15-20. При синдромі Шерешевського-Тернера (45, Х0) гребеневий рахунок високий (180), при синдромі Клайнфельтера (47, XXY) - низький (до 50).

Пальмоскопія - розділ дерматогліфіки, який вивчає візерунки на долонях (рис. 1.77). На долоні розрізняють 14 полів і 11 подушечок (5 на нігтьових фалангах, 4 - в міжпальцевих проміжках, 1 -біля основи великого пальця (тенар), 1 - біля протилежного краю долоні (гіпотенар). Крім того, на долоні є трирадіуси в ділянках сходження потоків гребенів. Міжпальцеві подушечки оточують трирадіуси - a, b, c, d. їх проксимальні кінці утворюють головні лінії долоні - А, В, С, D. Поблизу складки, якою закінчується долоня, проходить головний долонний трирадіус t. Для клінічної практики має значення величина кута atd, який переважно складає 42-52°. Зміщення трирадіуса t, збільшення кута atd можуть опосередковано свідчити про наявність спадкової патології (рис. 1.78). На шкірі долоні відомо ще три великі складки: складка великого пальця, проксимальна і дистальна згинальні. Останні можуть зливатись, утворюючи одну 4-пальцеву, що є характерною ознакою деяких спадкових хвороб і синдромів (трисомії 13, 18, 21, частково 9).

Рис. 1.77. Складки шкіри і візерунки долоні людини (пояснення в тексті).

Рис. 1.78. Кут atd у нормі і при хромосомних аномаліях:

1 - синдром Патау; 2 - синдром Дауна; 3 - синдром Шерешевського-Тернера; 4 - норма; 5 - синдром Клайнфельтера.

Плантоскопія вивчає візерунки на підошві. При деяких хромосомних хворобах відмічена зміна типових дугових візерунків.