МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ І МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

2.4. МЕДИЧНА ГЕЛЬМІНТОЛОГІЯ

Лабораторна діагностика гельмінтозів

Статевозрілі гельмінти, які знаходяться всередині організма хазяїна, постійно відкладають яйця або личинки, які, залежно від локалізації гельмінтів, або виділяються в зовнішнє середовище, або нагромаджуються в крові, лімфі, інших тканинах. Виявлення тих чи інших гельмінтів, їх яєць або личинок складає суть лабораторної діагностики гельмінтозів. У зовнішнє середовище яйця або личинки гельмінтів виділяються найчастіше з фекаліями (калом). Тому дослідження фекалій або копрологічний аналіз (грец. kopros - фекалії) проводять найчастіше. Для цього застосовують наступні методи - гельмінтоскопію, гельмінтоовоскопію і гельмінтоларвоскопію.

Гельмінтоскопія. Гельмінтоскопія — метод лабораторної діагностики гельмінтозів на основі виявлення цілих екземплярів гельмінтів або їх фрагментів. Цей метод є макроскопічним, його проводять без мікроскопа і лише при необхідності застосовують лупу. Макроскопічний перегляд фекалій застосовують або з метою виявлення гельмінтів, які відходять після дегельмінтизації, або для виявлення члеників чи фрагментів стьожкових червів, які періодично відриваються від тіла гельмінта і разом з фекаліями виділяються в зовнішнє середовище.

Техніка гельмінтоскопічного дослідження полягає в наступному. Невеликі порції кала перемішують з водою і, переглядаючи при доброму освітленні в скляних ванночках з підкладеним під них чорним папером, виймають гельмінтів і всі підозрілі утвори білого кольору пінцетом або піпеткою для подальшого вивчення. Частіше при гельмінтоскопії застосовують метод послідовного відстоювання фекалій. Для цього всю порцію фекалій розмішують з водою в скляних циліндрах, відстоюють (кілька хвилин), рідину зливають, а осад знову заливають водою і розмішують. Так повторюють кілька разів. Коли рідина стане прозорою, її зливають, а осад переглядають невеликими порціями в скляній ванночці або чашці Петрі на темному фоні.

Гельмінтоовоскопія — метод лабораторної діагностики гельмінтозів на основі виявлення в фекаліях яєць гельмінтів (рис. 2.41,2.42).

Рис. 2.41. Сисуни

1 -нанофієт; 2-сисун котячий; 3,4-сисун ланцетоподібний (незріле і зріле); 5 — ефективний 6 - сисун легеневий; 7 - метагонім; 8 - фасціола; 9 — шистосома японська; 10- шистосома кров'яна; 11 -шистосома Мансона; 12- теніїди; 13 -

невеликій кількостіяєцьіх ціп'як карликовий; 14-стьожак широкий.

Рис. 2.42. Яйця нематод:

аскарида: 1 - запліднене, з білковою оболонкою; 2 - незапліднене, з білковою оболонкою; 3 - запліднене, без білкової оболонки; 4 - волосоголовець; 5,6- гострик: свіжевиділене і з личинкою; 7 - анкілостоміди

Метод нашивного мазка. Частинку фекалій розміром з горошину розміщують на склі (6 х 9 см) у 50 % водному розчині гліцерину, розмішують дерев'яною паличкою, видаляють нерозчинні крупиці і переглядають без покривного скельця під мікроскопом. У нативному мазку можна виявити яйця гельмінтів всіх видів. Більш точними є методи, які грунтуютьс я на концентрації яєць, що містяться в пробі, у невеликому об'ємі (так звані методи збагачення). До них належить метод Фюллеборна, метод Калантарян та ін.

Метод Фюллеборна. Цей метод заснований на вспливанні яєць гельмінтів у насиченому розчині хлориду натрію (питома вага 1,2). У фарфоровий чи скляний високий стаканчик (50-100 мл) вносять 2,5-5 г фекалій і, поступово додаючи насичений розчин хлориду натрію, ретельно розмішують фекалії. Розчин наливають майже доверху. Для розмішування найзручніше користуватися дерев'яними паличками, кожного разу новими. Крупні частинки, які всплили на поверхню розчину, видаляють і залишають розчин стояти 45 хв. За цей час, внаслідок різниці в питомій вазі, яйця, як більш легкі, вспливають і знаходяться в поверхневій плівці, а крупні нерозчинні частинки фекалій осаджуються. За допомогою дротової петлі, зігнутою під прямим кутом, плівку знімають і струшують на предметне скло, накривають покривним склом і перглядають під мікроскопом. Готують не менше чотирьох препаратів. Петлю прожарюють на спиртовці. Метод ефективний, але яйця трематод, теніїд, стьожака широкого (як більш важкі), незапліднені яйця аскариди (оболонка проникна для солей) не вспливають у даному розчині. Тому необхідно досліджувати, крім поверхневої плівки, також і осад, що ускладнює метод.

Метод Калантарян являє собою дещо видозмінений метод Фюллеборна. Замість насиченого розчину кухонної солі готують насичений розчин нітрату натрію (питома вага 1,38). При дослідженні вспливають також яйця стьожака широкого і незапліднені яйця аскариди. Недоліком методу є більш висока вартість нітрата натрія, ніж вартість кухонної солі.

Існують методи гельмінтовоскопії, засновані на принципі осаджування яєць в розчині, питома вага якого менша, ніж питома вага яєць.

Гострики відкладають свої яйця в перианальній зоні, тому для лабораторної діагностики ентеробіозу застосовують специфічний метод — метод перінатального зіскобу. Ватним тампончиком, туго намотаним на дерев'яну паличку і змоченими 50 % водним розчином гліцерину, обережно роблять зіскрібання з періанальних складок. Паличку з тампоном кладуть у суху пробірку і доставляють у лабораторію. Тут з тампона змивають яйця 1-2 краплями 50 % водного розчину гліцерину і готують 4 препарати на двох предметних склах. Замість ватного тампона можна використовувати дерев'яний шпатель (зачищений сірник), змочений 50 % водним розчином гліцерину або липку поліетиленову плівку. Крім яєць гострика, цим методом виявляють також яйця ціп'яка бичачого.

Гельмінтоларвоскопія - метод виявлення личинок гельмінтів. При деяких гельмінтозах (стронгілоїдоз) з фекаліями виділяються не яйця, а личинки, для виявлення яких застосовують метод Бермана. Метод заснований на здатності личинок гельмінтів мігрувати в напрямку до тепла. Скляну лійку, на вузький кінець якої надіта гумова трубка із затискачем, ставлять у штатив. 5-10 г фекаліїв кладуть на ситечко з марлею, складеною в два шари. Ситечко опускають у лійку, яку заповнюють підігрітою водою (40-45° С) так, щоб нижня частина сітечка була занурена у воду. Личинки з фекалій активно мігрують в теплу воду і концентруються в гумовій трубці. Через 4 год воду з трубки випускають у центрифужну пробірку і центрифугують. Надосадову рідину зливають, а осад досліджують під мікроскопом.