МЕДИЧНА БІОЛОГІЯ, АНАТОМІЯ, ФІЗІОЛОГІЯ ТА ПАТОЛОГІЯ ЛЮДИНИ - Я.І.Федонюк 2010

БІОЛОГІЯ

РОЗДІЛ 2. БІОГЕОЦЕНОТИЧНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ І МІСЦЕ ЛЮДИНИ В НЬОМУ

2.7. ІНШІ ПОШИРЕНІ ТВАРИНИ З РІЗНИХ ТАКСОНІВ, ЩО МАЮТЬ МЕДИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ

Медична п’явка (Hirudo medicinalis). Відноситься до типу Кільчасті черви (Annelida), класу П'явки (Hirudinea), ряду Щелепні п'явки (Gnathobdellida). Живе в ставках, озерах і болотах. Веде напівхижацький, напівпаразитичний спосіб життя. Живиться кров'ю хребетних. Нападає на них у воді. Кількість висмоктаної крові в 2-3 рази перевищує масу самої п'явки.

Морфофізіологічна характеристика. Тіло витягнуте в довжину, сплюснуте в спинно-черевному напрямі, 15-20 см завдовжки (рис. 2.69). Має дві присоски - передню і задню. Параподії і щетинки відсутні. Пересуваються за допомогою присосок. Зовнішня кільчастіть тіла не відповідає внутрішнім сегментам. На один внутрішній сегмент припадає 5 зовнішніх кілець. Шкірно-мускульний мішок складається з кутикули, під нею лежить епітелій і два шари м'язів. порожнина тіла редукована і витіснена паренхімою; є лише синуси і органами. Травна система складається з передньої, середньої і задньої ротовій порожнині є три щелепи з хітиновими зубчиками. Під час щелепи п'явки прорізують шкіру хазяїна, утворюється трипромениста п'явка ссе кров. У глотку відкриваються одноклітинні слинні залози, гірудин, який перешкоджає згортанню крові. Цим пояснюється, чому кровоточить. За глоткою розміщений стравохід, який відкривається в Вона утворює 10-11 пар бічних випинань - кишень, або мішків. Вони резервуаром, в якому кров протягом кількох місяців лишається незгорнутою, ніби законсервованою. З кишень середньої кишки кров задню кишку, де перетравлюється. Нервова система складається з навкологлоткового нервового кільця і черевного ланцюжка. Дихають п'явки всією Кровоносна система редукована, функцію її виконують залишки Видільна система метанефридіального типу, але сильно видозмінена. система гермафродитна.

Життєвий цикл. Розвиток прямий. Яйця розвиваються в коконі.

Патогенна дія. П'явки - тимчасові ектопаразити. Можуть паразитувати в порожнині носа, глотці, гортані, трахеї, куди потрапляють при питті води безпосередньо з водойми. Виділяючи гірудин, викликають тривалі кровотечі. При попаданні в трахею можуть спричинити задуху, тому що при смоктанні крові їх розмір збільшується.

Застосування медичної п 'явки в медицині. Здатність медичної п'явки смоктати кров, причому кров відтікає від внутрішніх органів, здавна використовується в медицині. Медичних п'явок спеціально розводять і потім розсилають у лікарні. Застосовуються п'явки при очних захворюваннях, пов'язаних із збільшенням внутрішньоочного тиску (глаукома), захворюваннях кровоносних судин, які супроводжуються утворенням тромбів, при гіпертонії, передінсультних станах {гірудотерапія). Зі слинних залоз добувають гірудин - цінний лікарський засіб.

Рис. 2.69. Медична п’явка (Hirudo medicinalis):

1 - передня присоска; 2 - задня присоска.

Клас Земноводні (Amphibia). Нечисленна група хребетних (близько 2000 видів), які поєднують ознаки водяних і наземних тварин. У життєвому циклі обов'язково є наявність водяної личинки. Дорослі форми для нормальної життєдіяльності потребують постійного зволоження шкіри, тому мешкають поблизу водойм або в місцях з високою вологістю. Земноводні — важливий компонент екосистем, регулюють чисельність багатьох безхребетних, знищують шкідливих комах, а також комах, які є переносниками трансмісивних хвороб (комарі). У багатьох країнах м'ясо деяких жаб людина вживає в їжу. Жаби використовуються як лабораторні тварини, класичний об'єкт фізіології. Яйця (ікра) деяких земноводних - класичний об'єкт експериментальної ембріології. Шкіра земноводних (ропуха, ін.) містить отруйні залози, секрет яких небезпечний для людини (розділ 2.6.3). Чисельність ряду видів земноводних катастрофічно скорочується в зв'язку із забрудненням водойм.

Клас Плазуни (Reptilia). Перші суто наземні хребетні тварини. Хоч існують види, які живуть у воді (черепахи, крокодили), але всі вони є прикладами вторинного пристосування до водного середовища. Відомо понад 4000 сучасних видів. Разом з птахами і ссавцями складають групу вищих хребетних - ампіот. Всі амніота є справжніми наземними хребетними тваринами. Завдяки зародковим оболонкам (амніон, алантоїс, серозна) вони в своєму розвитку не пов'язані з водою. Плазуни - важлива ланка в еволюції, є предками птахів і ссавців. Переважна більшість плазунів корисна. Вони знищують шкідливих комах та гризунів. М'ясо багатьох видів черепах, деяких змій, варанів у ряді країн вживається в їжу. Шкіра крокодилів, змій, панцир черепах використовуються для виготовлення різних виробів.

Медичне значення. Укуси отруйних змій небезпечні для людини. Зміїна отрута - цінна фармакологічна сировина.

Клас Птахи (Aves). Птахи являють собою спеціалізовану групу вищих хребетних, які пристосувалися до польоту. Клас включає понад 8000 видів. Відіграють велику роль у біогеоценозах і мають важливе практичне значення. Птахи - джерело м'яса, яєць, пуху, пір'я. Вони знищують шкідливих комах, гризунів, насіння бур'янів. Велика кількість птахів служить об'єктами промислового і спортивного полювання. Розведення свійських птахів є важливою галуззю сільського господарства.

Медичне значення. Багато видів диких і свійських птахів хворіють на орнітодози - вірусні хвороби, які можуть передаватися і людині. Людина заражається при контакті з птахами під час догляду за ними, при обробці тушок. Деякі види птахів є проміжними хазяїнами токсоплазми, природними резервуарами збудників тайгового, японського енцефалітів.

Клас Ссавці (Mammalia). Ссавці - найбільш високоорганізований клас хребетних тварин. Основними прогресивними рисами ссавців є: 1) високий розвиток центральної нервової системи, в якій особливо розвинута сіра кора півкуль великого мозку- центр вищої нервової діяльності; у зв'язку з цим пристосувальні реакції ссавців на умови середовища дуже складні і досконалі; 2) живородіння і вигодовування малят продуктом материнського організму - молоком; 3) здатність до терморегуляції. Ці та інші риси організації обумовили широке поширення ссавців по всій земній кулі. Ссавці -джерело м'яса, жиру, молока, шкір, хутра і вовни, а також робоча сила.

Медичне значення. Для виготовлення лікарських засобів застосовують панти оленів, мускус, спермацет кашалотів, ендокринні залози свійських тварин. З баранячих кишок виготовляють кетгут для потреб хірургії. Органи ссавців використовуються для культивування тканин. Від деяких ссавців одержують лікувальні і профілактичні сироватки. Багато ссавців є лабораторними тваринами, на яких випробовується фармакологічна дія лікарських засобів, перебіг інфекційоного чи інвазійного процесів.

Ссавці - джерело зараження людей збудниками інфекційних та інвазійних хвороб. Від собак можна заразитися на сказ, токсоплазмоз, ехінококоз. Вони є також хазяїнами ряду гельмінтів (клонорхіс, парагонімус, трихінела). У котів і собак зустрічається опісторхоз. Від великої рогатої худоби можливе зараження на бруцельоз, туберкульоз, сибірську виразку, ящур, теніаринхоз, від коней - на сап, від свиней - на теніоз і трихінельоз. Багато диких ссавців є природними резервуарами збудників захворювань. Велике медичне значення має ряд Гризуни (Rodentia). Це найчисленніший ряд ссавців. Природними резервуарами чуми є бабаки, ховрахи, піщанки, щури; туляремії- водяна полівка, звичайна полівка, хатня миша, ховрахи; лейшманій - піщанки, тонкопалий ховрах. Багато видів мишовидних гризунів (особливо полівка) є проміжними хазяїнами альвеокока.