Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Кровообіг
Рідини, що циркулюють в організмі
Кров - Кістковий мозок

У дорослої людини еритроцити, більшість лейкоцитів та тромбоцитів утворюються у кістковому мозку. У плоду клітини крові формуються також у печінці та селезінці. В дорослого такий екстрамедулярний гемопоез може виникати в разі захворювань, що супроводжуються руйнуванням або фіброзом кісткового мозку. У дітей клітини крові активно утворюються у кістковому мозку, що міститься у порожнинах усіх кісток. Після 20 років мозок у порожнинах більшості довгих кісток, за винятком верхньої плечової та стегнової, втрачає кровотворну активність (рис. 27-1). Активний кістковий мозок називають червоним кістковим мозком; неактивний мозок заміщує жирова тканина, його називають жовтим кістковим мозком. Кістковий мозок є одним з найбільших органів тіла, досягаючи розміру та маси печінки. Він також один з найактивніших органів. У нормі 75% клітин мозку представлені мієлоїдним ростком, з якого розвиваються лейкоцити, і тільки 25% становлять еритроцити, що дозрівають, хоча у периферійній крові еритроцитів у 500 разів більше, ніж лейкоцитів. Ця відмінність кісткового мозку відображає той факт, що середня тривалість життя лейкоцитів є короткою, тоді як еритроцитів - довгою.

Рис. 27-1. Зміни целюлярності червоного кісткового мозку з віком. За 100% узято ступінь целюлярності за народження (відтворено за дозволом з Whitby LEN, Britton CJC: Disorders of the Blood, 10th ed. Churchill Livingstone, 1969).

У кістковому мозку містяться мультипотентні недетерміновані некомітовані стовбурові клітини (плюрипотентні стовбурові клітини), що диференціюються у наступний тип комітованих стовбурових клітин (клітини-попередники). Ці клітини, відповідно, перетворюються у різні види клітин крові. Кількість плюрипотентних клітин невелика, однак їхня популяція може повністю відтворити кістковий мозок, якщо її ввести в організм, у якому власний кістковий мозок зруйнований. Для мегакаріоцитів, лімфоцитів, еритроцитів, еозинофілів та базофілів є окремі клітини-попередники, тоді як нейтрофіли та моноцити походять зі спільної клітини-попередника. Стовбурові клітини кісткового мозку є також джерелом для остеокластів (див. Розділ 21), клітин Купфера (див. Розділ 26), мастоцитів, дендритних клітин та клітин Ланґерганса (див. нижче).

Плюрипотентні стовбурові клітини походять з недетермінованих тогипотентних стовбурових клітин, у разі активування яких, принаймні в теорії, можуть утворюватись будь-які клітини організму. Сьогодні вже створено культуру тотипотентних клітин з людських ембріонів, тому інтерес до дослідження стовбурових клітин значний. Однак постає ще низка етичних та наукових питань, які потрібно вирішувати.