Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Фізіологія нервових і м'язових клітин
Ініціація імпульсів в органах чуття
Органи чуття і рецептори

Зазначимо, що термін «рецептор» використовують у фізіології не тільки стосовно органів чуття, або чутливих рецепторів, а також у зовсім іншому значенні, - щодо протеїнів, які з високою специфічністю зв’язують нейротрансмітери, гормони та інші речовини, що є першим кроком в ініціації специфічної фізіологічної відповіді (див. Розділ 1). Чутливий рецептор може бути частиною нейрона або спеціалізованої клітини, що генерує потенціали дії у нейронах. Такий рецептор часто пов’язаний із клітинами, що не належать до нервових, однак його оточують, утворюючи орган чуття. Форми енергії, які сприймають рецептори, охоплюють, наприклад, механічну (дотик, тиск), температурну (ступені теплоти), електромагнітну (світло), а також хімічну (запах, смак, вміст О₂ у крові). Рецептори у кожному органі чуття пристосовані відповідати на один з видів енергії із набагато нижчим порогом, ніж інші рецептори, що відповідають на цей самий вид енергії. Особливий вид енергії, до якої рецептор найчутливіший, називають адекватним подразником. Таким адекватним подразником для паличок і колбочок сітківки ока, наприклад, є світло. Рецептори здатні відповідати на інші види енергії, відмінні від адекватного подразника, однак поріг цих неспецифічних реакцій набагато вищий. Тиск на очне яблуко, наприклад, буде подразнювати палички і колбочки, але порогова сила для цих рецепторів на тиск є значно вищою, ніж аналогічна для шкірних рецепторів.