Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Функції нервової системи
Регулювання постави і рухів
Система регулювання постави - Роль кори

Вплив декортикації

Екстирпація кори великого мозку (декортикація) не спричинює значних порушень рухової функції в багатьох видів ссавців. У приматів наслідки цього втручання помітніші, проте рухи все ж можливі. Декортикованим тваринам властиві всі реакції, характерні для мезенцефалічних тварин. Крім того, цих тварин легше утримувати, ніж мезенцефалічних, оскільки в них не порушені терморегуляція й інші вісцеральні гомеостатичні механізми, інтегровані в гіпоталамусі (див. Розділ 14). Найразючішим порушенням є нездатність відповідати, використовуючи попередньо набуті (завдяки досвіду) реакції. У тварин, в яких екстирпована кора, умовні рефлекси можна поновити лише за допомогою спеціальних тренувань, проте в звичайних лабораторних умовах цього досягти дуже важко.

Декортикаційна риґідність

Помірна риґідність настає в декортикованих тварин після екстирпації кіркового поля, з якого через ретикулярну формацію відбувається інгібування у-еферентного впливу. Подібно до ригідності, що виникає після перетинання ЦНС вище від верхнього краю середнього мозку, декортикаційна риґідність маскована фазовими рефлексами постави і помітна лише за умов повного спокою тварини; вона простежується на боці, де виникла геміплегія в людей після геморагії або тромбозу у внутрішній капсулі. Вірогідно, з огляду на особливості анатомічної будови малі артерії внутрішньої капсули особливо схильні до розриву або тромбування. Отже, такого походження декортикаційна ригідність є досить поширеним явищем: 60% внутрішньо- мозкових геморагій трапляється у внутрішній капсулі, 10

- у корі великого мозку, 10-у мості, 10-у таламусі і 10%

- у мозочку.

Питання про точне місцезнаходження в корі великого мозку волокон, які інгібують рефлекси розтягування, дискусійне. Є дані про те, що за певних умов експерименту подразнення переднього краю передцентральної закрутки спричинює інгібування рефлексів розтягування і зумовлених корою рухів. Цю ділянку, що прилягає до базальних ядер, називають четвертим полем, або супресорною смугою.

Реакції стрибання і розміщення

Два типи реакцій постави, стрибання і розміщення, серйозно ушкоджуються у разі децеребрації. Перша з них - це стрибкові рухи, що забезпечують положення кінцівок, необхідне для підтримання тіла у випадку поштовху збоку. Друга забезпечує міцний контакт стопи з поверхнею опори. Ці реакції ініціюються в тварин, у яких зав’язані очі і які підвішені в повітрі, у разі торкання поверхні опори будь-якою точкою стопи. Подібним способом, якщо мордочка тварини або навіть волоски на ній торкаються поверхні стола, тварина одразу ж ставить на стіл обидві передні лапи; а якщо одну з кінцівок тварини, що стоїть, усунути з поверхні, то вона негайно ставить її знову на поверхню опори. Про вестибулярну реакцію розміщення йшлося вище. Коти, собаки і примати в разі опускання простягають кінцівки в напрямі поверхні опори, якщо вони можуть її бачити.