Фізіологія людини - Вільям Ф. Ґанонґ 2002

Функції нервової системи
Автономна нервова система
Хімічне передавання збудження в синапсах автономної нервової сиситеми

Збудження в синаптичних контактах між прегангліонарними нейронами і нейронами автономних вузлів, а також між постгангліонарними волокнами й автономними ефекторами передається за допомогою хімічних трансмітерів. Головними нейротрансмітерами в цьому разі є ацетилхолін і норадреналін. В інтернейронах симпатичних вузлів виділяється дофамін, а в окремих прегангліонарних нейронах - ГнРГ (табл. 13-1). За посередництвом ГнРГ відбуваються повільні збуджувальні реакції (див. нижче). Крім того, в автономній нервовій системі виділяються котрансмітери: наприклад, разом з ацетилхоліном - ВІП, а разом з норадреналіном - АТФ і нейропептид У. Хімізм усіх цих трансмітерів і рецепторів, на які вони діють, описаний у Розділі 4. Котрансмітер ВІП спричинює розширення бронхів і, отже, повинна бути окрема ВІП-продукувальна неадренергічна і нехолінергічна нервова система, що іннервує гладкі м’язи бронхіол (див. Розділ 34).

Таблиця 13-1. Швидкі та повільні реакції постгангліонарних нейронів симпатичних вузлів

Потенціал

Тривалість

Трансмітер

Рецептор

Швидкий

ЗПСП

30 мс

Ацетилхолін

Нікотиноподібний холінергічний

Повільний

ІПСП

Дофамін

D2

Повільний

ЗПСП

30 с

Ацетилхолін

M2-холінергічний

Пізній повільний

ЗПСП

4 хв

ГнРГ

ГнРГ

Хімічний поділ автономної нервової системи

Стосовно типу хімічного трансмітера автономну нервову систему можна розділити на холінергічну і норадренергічну частини (табл. 13-2). Холінергічними нейронами є такі: всі прегангліонарні нейрони; анатомічно парасимпатичні постгангліонарні нейрони; анатомічно симпатичні постгангліонарні нейрони, що іннервують потові залози; анатомічно симпатичні нейрони, що закінчуються на кровоносних судинах скелетних м’язів і в разі подразнення спричинюють розширення судин (симпатичні вазодилятатори нерви; див. Розділ 31). Решта постгангліонарних симпатичних нейронів є норадренергічними або, очевидно, у випадку ІСА клітин - адренергічними. Мозкова речовина наднирникової залози - це, по суті, симпатичний вузол, у якому постгангліонарні нейрони втратили свої аксони. Ці клітини виділяють норадреналін, адреналін, а деякі - дофамін безпосередньо в кров’яне русло. Аксони холінергічних прегангліонарних нейронів, що надходять до клітин мозкової речовини надниркової залози, є, отже, секреторними нервами цієї залози.

Передавання збуджень у симпатичних вузлах

Принаймні в експериментальних тварин реакції, що виникають у постгангліонарних нейронах під час подразнення прегангліонарних волокон, охоплюють не тільки швидку деполяризацію (швидкий ЗПСП), що генерує потенціал дії, а також і пролонгований інгібувальний постсинаптичний потенціал (повільний ІПСП), пролонгований збуджувальний постсинаптичний потенціал (повільний ЗПСП) і пізній повільний ЗПСП (див. Розділ 4). Пізній повільний ЗПСП сильно пролонгований, він триває не мілісекунди, а хвилини. Ці повільні реакції, очевидно, модулюють і регулюють нейротрансмісію в симпатичних вузлах. Початкова деполяризація зумовлена дією ацетилхоліну на нікотиновий рецептор. Повільний ІПСП залежить, очевидно, від дофаміну, що його виділяє інтернейрон вузла. Збудження в інтернейроні спричинює активація М2 мускаринового рецептора. Інтернейрони, що виділяють дофамін, - це малі, інтенсивно флуоресцентні клітини (SIF клітини - від англ. small intensely fluorescent) вузлів. Виникнення низького ІПСП не опосередковане циклічним АМФ, як можна було б уважати, оскільки в процесі бере участь D2-рецептор (див. Розділ 4). Повільний ЗПСП виникає під впливом ацетилхоліну, що діє на мускариновий рецептор мембрани постгангліонарного нейрона, а пізній - під впливом ГнРГ або пептиду, що близький до нього за структурою.

Таблиця 13-2. Реакції ефекторних органів на імпульси автономної нервової системи і циркулювальні катехоламіни1

Ефекторні органи

Реакція на холінергічні імпульси

Норадренергічні імпульси

тип рецептора2

реакція

Очні яблука




Радіальний м’яз райдужки


а1

Скорочення (мідріаз)

М’яз-сфінктер райдужки

Скорочення (міоз)



Війковий м’яз

Скорочення для бачення на близькі відстані

ß2

Розслаблення для бачення




на далекі відстані

Серце




Синусно-передсердний вузол

Сповільнює серцеві скорочення

ß1, ß2

Прискорює серцеві скорочення

Передсердя

Сповільнює скорочення і (переважно)

ß1, ß2

Прискорює скорочення і


підвищує швидкість проведення


швидкість проведення

Передсердно-шлуночковий вузол

Знижує швидкість проведення

ß1, ß2

Підвищує швидкість проведення

Система пучка Гіса і волокон Пуркіньє

Знижує швидкість проведення

ß1, ß2

Підвищує швидкість проведення

Шлуночки

Сповільнює серцеві скорочення

ß1, ß2

Прискорює скорочення

Артеріоли




Вінцеві

Звуження

a1, a2

Звуження



ß2

Розширення

Шкіри і слизової оболонки

Розширення

a1, a2

Звуження

Скелетних м’язів

Розширення

а1

Звуження



ß2

Розширення

Великого мозку

Розширення

а1

Звуження

Легеневі

Розширення

a1

Звуження



ß2

Розширення

Органів черевної


а1

Звуження

порожнини


ß2

Розширення

Слинних залоз

Розширення

a1, a2

Звуження

Ниркові


a1, a2

Звуження



ß1, ß2

Розширення

Вени великого кола


a1, a2

Звуження

кровообігу


ß2

Розширення

Легені




М’язи бронхів

Скорочення

ß2

Розслаблення

Залози бронхів

Стимулювання

а1

Гальмування



ß2

Стимулювання

Шлунок




Рухи і тонус

Підвищення

а1, a2, ß2

Послаблення (переважно)

Сфінктери

Розслаблення (переважно)

a1

Скорочення(переважно)

Секреція

Стимулювання

a2

Гальмування

Кишка




Рухи і тонус

Підвищення

a1, a2, ß1, ß2

Послаблення (переважно)

Сфінктери

Розслаблення (переважно)

a1

Скорочення (переважно)

Секреція

Стимулювання

a2

Гальмування

Жовчний міхур і протоки

Скорочення

ß2

Розслаблення

Сечовий міхур




М’яз-випорожнювач

Скорочення

ß2

Розслаблення (переважно)

Трикутник міхура і сфінктер

Розслаблення

а1

Скорочення

Сечоводи




Рухи і тонус

Підвищення (?)

a1

Послаблення (переважно)

Матка

Варіабільна3

а1

Скорочення (у стані вагітності)



ß2

Розслаблення (у стані вагітності та невагітності)

Чоловічі статеві органи

Ерекція

a1

Еякуляція

Капсула селезінки


а1

Скорочення



ß2

Розслаблення

Мозкова речовина надниркової залози

Секреція адреналіну і норадреналіну



Шкіра

М’язи, що піднімають волосся

Потові залози

...

Загальна секреція

a1

a1

Скорочення

Слабка локальна секреція4

Печінка

...

а1, ß2

Глікогеноліз

Підшлункова залоза

Ацинуси

Острівці

Підвищена секреція

Підвищена секреція інсуліну і глюкагону

а

а2

ß2

Зниження секреції

Зниження секреції інсуліну і глюкагону

Підвищення секреції інсуліну і глюкагону

Слинні залози

Сильна водяниста секреція Знижена швидкість проведення

а1

ß

Густа тягуча секреція

Секреція амілази

Сльозові залози

Секреція

а

Секреція

Носогорлові залози

Секреція



Жирова тканина


а1, ß2, ß3

Ліполіз

Юкстаґломерулярні клітини


ß1

Підвищена секреція реніну

Шишкоподібна залоза


ß

Підвищений синтез і секреція мелатоніну

1 Модифіковано з Hardma JG et al (editors): Goodman and Gilman’s The Pharmacological Basis of Therapeutics, 9th ed McGraw-Hill, 1996

2 У випадку, якщо підтип рецептора точно не визначений, результати не є достатніми для характеристики реакції.

3 Залежить від стадії місячного циклу, кількості естрогену і прогестерону, що циркулюють, вагітності та інших факторів.

4 На долонях і деяких інших ділянках («адренергічне потіння»).