БІОТЕХНОЛОГІЯ - В. Г. Герасименко - 2006
Частина ІІ. Спеціальні біотехнології
Розділ 23. БІОТЕХНОЛОГІЯ УТИЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ МЕТОДОМ ВЕРМІКУЛЬТИВУВАННЯ
23.8. ТЕХНОЛОГІЯ ВЕРМІКУЛЬТИВУВАННЯ ВЗИМКУ
Ця технологія має свої особливості, головними з яких є вимоги до температури і вологості. Оптимальна температура - 20-22 оС, критична - 0-4 оС. Оптимальна вологість становить 82 %, а критичні - менше 60 і більше 90 %. При +7 оС черв’яки впадають в анабіоз і не споживають корм.
Взимку необхідно постійно слідкувати за температурою в різних шарах ложа, не порушуючи їх. Для цього найбільш придатним є ґрунтовий термометр, який можна занурити на глибину 40-60 см.
При утриманні вермікультури в закритому приміщенні потрібно слідкувати, щоб основа ложа не була теплопровідною.
Так, дуже швидко охолоджується бетон. В цьому випадку добре використати для теплоізоляції полімерну плівку.
Найкращим місцем для вермікультивування взимку є опалювальне приміщення. За цієї умови черв’яки розмножуються і чисельність їх може збільшуватись у 3-4 рази. У теплому приміщенні верхній шар субстрату пересихає і його потрібно зволожувати, а в холодному — залишається в належному стані.
При утриманні вермікультури просто неба ложа зволожувати не варто. Для підтримки оптимальної температури ложа взимку накривають соломою, свіжою гнойовою біомасою коней або великої рогатої худоби, листям (крім хвойних дерев).
Розмір зимового ложа відрізняється від літнього тільки за висотою, тому що при його формуванні знизу укладається шар свіжого гною, який не пройшов ферментації, товщиною 25-30 см. При його дозріванні утворюється тепло, яке обігріває шар субстрату над ним товщиною 25 см. Щоб черв’яки не переповзали із субстрату у свіжий гній, його відділяють полімерною плівкою. Для підтримання оптимальної температури зимове ложе зверху покривають шаром подрібненої соломи (8-10 см), листям дерев (крім хвойних, дуба і бука), свіжим гноєм коней або великої рогатої худоби товщиною 20-30 см. Під час ферментації гною виділяється тепло, яке направляють в ложе. Зверху ложа накривають ще одним шаром соломи (рис. 23.5).
Рис. 23.5. Будова і форма ложа для зимового вермікультивування
(за Городнім М.М. та ін., 1996)
Над ложами можна поставити тунель із плівки для утворення повітряної подушки. Відстань між поверхнею ложа і плівкою має бути 10-15 см. Використовується тільки прозора плівка. Ложа не можна зверху накривати плівкою, тому що це порушить аерацію й ускладнить дихання черв’яків. Ложе має добре аеруватись.
Верхній шар субстрату може перемерзати й утворювати мерзлий шар товщиною 5 см. Він виконує теплоізоляційну функцію.
В холодний період року каліфорнійський гібрид може не впадати в сплячку, навіть розмножуватись, але з меншою інтенсивністю. Тому потреба в кормі знижується.
Взимку корм вноситься у ложа шаром товщиною 10-15 см через кожні 10-15 днів. Черв’яки поїдатимуть тільки 5-сантиметровий шар, розміщений знизу, тому що тільки він буде зігрітим до оптимальної температури. При подальшому внесенні корму черв’яки споживатимуть попередній добре прогрітий шар.