БІОТЕХНОЛОГІЯ - В. Г. Герасименко - 2006
Частина І. Загальна біотехнологія
Розділ 1. БІОТЕХНОЛОГІЯ - НАУКОВА ДИСЦИПЛІНА
1.1. ПРЕДМЕТ БІОТЕХНОЛОГІЇ, ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ
1.2. БІОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ БІОТЕХНОЛОГІЇ
1.3. МЕТА І ЗАВДАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЇ
Розділ 2. МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ GLP І GMP ЩОДО ЯКОСТІ БІОТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОДУКТІВ
Розділ 3. ОСНОВИ МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ
3.1.1. Хімічний склад нуклеїнових кислот
3.1.2. Структура нуклеїнових кислот
3.2. БІОСИНТЕЗ БІЛКА І ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ
3.2.3. Регуляція синтезу білка
РОЗДІЛ 4. КЛІТИННА ІНЖЕНЕРІЯ
4.1. КУЛЬТУРА ЕУКАРІОТИЧНИХ КЛІТИН
4.2. БІОТЕХНОЛОГІЇ ГІБРИДИЗАЦІЇ СОМАТИЧНИХ КЛІТИН
4.3. БІОТЕХНОЛОГІЯ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ЯДЕР
4.4. БІОТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ ГЕНІВ У СОМАТИЧНІ КЛІТИНИ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТАФАЗНИХ ХРОМОСОМ
4.5. БІОТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕНЕСЕННЯ ГЕНІВ У ЕУКАРІОТИЧНІ КЛІТИНИ ЗА ДОПОМОГОЮ ДНК (ДНК-ТЕХНОЛОГІЯ)
4.6. ВВЕДЕННЯ ГЕНІВ. БІОТЕХНОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ СТАТЕВИХ ЕМБРІОНАЛЬНИХ КЛІТИН ЧУЖОРІДНИМИ ГЕНАМИ
РОЗДІЛ 5. ОСНОВИ ГЕНЕТИЧНОЇ ІНЖЕНЕРІЇ
5.1. БІОТЕХНОЛОГІЯ КОНСТРУЮВАННЯ РЕКОМБІНАНТНИХ ДНК
5.1.1. Одержання фрагментів ДНК
5.1.2. Плазміди і віруси як донорні переносники генетичної інформації
5.1.3. Конструювання рекомбінантної ДНК
5.1.4. Клонування молекул рекомбінантної ДНК
5.1.5. Експресія еукаріотичних генів у клітинах прокаріот
5.1.6. Перспективи і проблеми біотехнології клонування генів
Частина IІ. Спеціальні біотехнології
Розділ 7. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА І ЗАСТОСУВАННЯ ІММОБІЛІЗОВАНИХ ПРЕПАРАТІВ
7.1. ІНЖЕНЕРНА ЕНЗИМОЛОГІЯ. ЗАВДАННЯ ІНЖЕНЕРНОЇ ЕНЗИМОЛОГІЇ
7.2. ІММОБІЛІЗАЦІЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН ТА КЛІТИН
7.3. ІММОБІЛІЗАЦІЯ ФЕРМЕНТІВ. МЕТА ІММОБІЛІЗАЦІЇ
7.4. НОСІЇ ДЛЯ ІММОБІЛІЗАЦІЇ ФЕРМЕНТІВ
7.4.1. Органічні полімерні носії
7.4.2. Носії неорганічної природиї
7.4.4 Модифікація носія (лат. мodificatio — зміна)
7.5. МЕТОДИ ІММОБІЛІЗАЦІЇ ФЕРМЕНТІВ
7.5.1. Фізичні методи іммобілізації
7.5.1.1. Іммобілізація ферментів шляхом адсорбції на нерозчинних носіях
7.5.1.2. Методи механічного включення молекул ферменту в структуру носія
7.5.2. Хімічні методи іммобілізації
7.5.2.1. Основні принципи конструювання препаратів ковалентно іммобілізованих ферментів
7.5.2.2. Характеристика реагентів
7.6. ФІЗИКО-ХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІММОБІЛІЗОВАНОГО ФЕРМЕНТУ
7.7. КЛАСИФІКАЦІЯ ІММОБІЛІЗОВАНИХ ФЕРМЕНТІВ
7.8. ІММОБІЛІЗАЦІЯ КЛІТИН (АДГЕЗІЯ)
7.8.1. Основні методи іммобілізації клітин
РОЗДІЛ 8. ВИКОРИСТАННЯ ІММОБІЛІЗОВАНИХ ПРЕПАРАТІВ З ЛІКУВАЛЬНОЮ МЕТОЮ
8.1. ІММОБІЛІЗАЦІЯ ПРЕПАРАТІВ. НОСІЇ ДЛЯ ІММОБІЛІЗАЦІЇ
8.2. МЕТОДИ ІММОБІЛІЗАЦІЇ І ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ
8.3. ТЕРАПІЯ ІММОБІЛІЗОВАНИМИ ФЕРМЕНТАМИ
РОЗДІЛ 9. ВИКОРИСТАННЯ ІММОБІЛІЗОВАНИХ ФЕРМЕНТІВ У АНАЛІТИЧНІЙ РОБОТІ
9.1. АНАЛІТИЧНІ ПРОТОЧНІ РЕАКТОРИ З ІММОБІЛІЗОВАНИМИ ФЕРМЕНТАМИ
9.2. ФЕРМЕНТНІ МІКРОКАЛОРИМЕТРИЧНІ ДАТЧИКИ
9.4. БІОЛЮМІНЕСЦЕНТНИЙ МІКРОАНАЛІЗ
9.5. БІОСЕНСОРИ З ІММОБІЛІЗОВАНИМИ ФЕРМЕНТАМИ
9.6. ІМУНОФЕРМЕНТНИЙ АНАЛІЗ (ІФА) І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ
РОЗДІЛ 10. ЗАСТОСУВАННЯ ІММОБІЛІЗОВАНИХ ФЕРМЕНТІВ У БІОТЕХНОЛОГІЇ
10.1. БІОТЕХНОЛОГІЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ КРОХМАЛЮ НА ГЛЮКОЗУ
10.2. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ СИРОПІВ З ВИСОКИМ УМІСТОМ ФРУКТОЗИ
10.3. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ГЛЮКОЗИ Й ЕТАНОЛУ З ЦЕЛЮЛОЗИ
10.4. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ L-ЯБЛУЧНОЇ КИСЛОТИ
10.5. ЗАСТОСУВАННЯ БІОТЕХНОЛОГІЙ З ІММОБІЛІЗОВАНИМИ ФЕРМЕНТАМИ У МОЛОЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ
10.6. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА D-ФЕНІЛГЛІЦИНУ
РОЗДІЛ 11. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА АНТИБІОТИКІВ
11.1. ВИРОБНИЦТВО β-ЛАКТАМНИХ АНТИБІОТИКІВ
11.2. МОДИФІКАЦІЯ β-ЛАКТАМНИХ АНТИБІОТИКІВ
11.2.1. Одержання 6-амінопеніциланової кислоти (6-АПК)
11.2.2. Одержання 7-а-аміноцефалоспоринової кислоти - 7-АЦК
11.3. СТВОРЕННЯ НОВОЇ БІОТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА І ЗАСТОСУВАННЯ АНТИБІОТИКІВ
Розділ 12. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ГОРМОНІВ
12.1. ШЛЯХИ ОТРИМАННЯ ГОРМОНІВ
12.2.1. Традиційні шляхи отримання інсуліну
12.2.2. Нові технології одержання інсуліну
12.3.1. Використання генно-інженерного соматотропіну у тваринництві
Розділ 13. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА ІНТЕРФЕРОНІВ
13.1. КЛАСИ І ТИПИ ІНТЕРФЕРОНІВ
13.2. ТРАДИЦІЙНІ ШЛЯХИ ОТРИМАННЯ ІНТЕРФЕРОНІВ
13.3. ГЕННО-ІНЖЕНЕРНИЙ МЕТОД ОТРИМАННЯ ІНТЕРФЕРОНІВ
13.4. ОДЕРЖАННЯ ВДОСКОНАЛЕНИХ ІНТЕРФЕРОНІВ
13.5. ВИКОРИСТАННЯ ЕКЗОГЕННОГО ІНТЕРФЕРОНУ У ВЕТЕРИНАРНІЙ МЕДИЦИНІ І ТВАРИННИЦТВІ
Розділ 14. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ МОНОКЛОНАЛЬНИХ АНТИТІЛ (АНТИТІЛ ОДНОГО ЕПІТОПУ)
14.1. ТРАДИЦІЙНИЙ СПОСІБ ОДЕРЖАННЯ АНТИТІЛ
14.2. МОНОКЛОНАЛЬНІ АНТИТІЛА І ГІБРИДОМНА ТЕХНОЛОГІЯ
14.3. ЗАСТОСУВАННЯ МОНОКЛОНАЛЬНИХ АНТИТІЛ
Розділ 15. БІОТЕХНОЛОГІЯ І ВАКЦИНИ МАЙБУТНЬОГО
16.3. МЕТОДИ ТА ШЛЯХИ ВВЕДЕННЯ
16.4. МОДУЛЯЦІЯ ІМУННОЇ ВІДПОВІДІ
16.5. ПІДВИЩЕННЯ ІМУНОГЕННОСТІ ДНК-ВАКЦИН
Розділ 17. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ ВІТАМІНІВ
Розділ 18. БІОТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ ПРОДУКТІВ НА ОСНОВІ МЕТАЛОКОМПЛЕКСНИХ СПОЛУК
Розділ 19. БІОТЕХНОЛОГІЇ ОДЕРЖАННЯ L-АМІНОКИСЛОТ
19.1. МЕТОДИ ОДЕРЖАННЯ L-АМІНОКИСЛОТ
19.2. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ L-МЕТІОНІНУ
19.3. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА L-ТРИПТОФАНУ
19.4. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ L-ЛІЗИНУ
19.5. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ L-ТРЕОНІНУ
19.6. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ L-АСПАРАГІНОВОЇ КИСЛОТИ
19.7. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ L-ГЛУТАМІНОВОЇ КИСЛОТИ
Розділ 20. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ ФЕРМЕНТІВ
20.2. МЕТОДИ КУЛЬТИВУВАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ-ПРОДУЦЕНТІВ ФЕРМЕНТІВ
20.3. ОДЕРЖАННЯ ТОВАРНИХ ФОРМ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ
20.3.2. Очищення ферментних препаратів
20.3.3. Концентрування ферментів
20.3.4. Стандартизація ферментних препаратів
20.3.5. Ідентифікація і індексація ферментних препаратів
20.4. ПРОМИСЛОВІ ФЕРМЕНТНІ ПРЕПАРАТИ
Розділ 21. БІОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОБНИЦТВА БІЛКА
21.1. ВИРОБНИЦТВО БІЛКІВ ОДНОКЛІТИННИХ ОРГАНІЗМІВ
21.2. МІКРООРГАНІЗМИ ПРОДУЦЕНТИ БІЛКАВ
21.3. ПРИНЦИПОВА ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА ОДЕРЖАННЯ МІКРОБНОГО БІЛКА
21.4. ОДЕРЖАННЯ МІКРОБНОГО БІЛКА НА ВІДХОДАХ ПЕРЕРОБКИ НАФТИ
21.5. ОДЕРЖАННЯ МІКРОБНОГО БІЛКА НА ПРИРОДНОМУ ГАЗІ (МЕТАНІ)
21.6. ОДЕРЖАННЯ МІКРОБНОГО БІЛКА НА НИЖЧИХ СПИРТАХ - МЕТАНОЛІ І ЕТАНОЛІ
21.7. ОДЕРЖАННЯ МІКРОБНОГО БІЛКА НА ГІДРОЛІЗАТАХ РОСЛИННИХ ВІДХОДІВ
21.8. ОДЕРЖАННЯ БІЛКА ОДНОКЛІТИННИХ ВОДОРОСТЕЙ
21.9. ОТРИМАННЯ ВИСОКОБІЛКОВИХ КОРМОВИХ ПРЕПАРАТІВ ІЗ СИРОВИНИ, ЩО ПОСТІЙНО ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ
21.9.1. Ферментація у зануреній культурі, або глибинне культивування мікроорганізмів
21.9.2. Твердофазова ферментація рослинної сировини
21.10. МІКРОБНИЙ БІЛОК У ХАРЧУВАННІ ЛЮДЕЙ
Розділ 22. БІОТЕХНОЛОГІЇ УТИЛІЗАЦІЇ І БІОКОНВЕРСІЇ ВІДХОДІВ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ
22.1. НЕГАТИВНИЙ ВПЛИВ ВІДХОДІВ ТВАРИННИЦТВА НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
22.2.1. Традиційні методи. Використання гною як органічного добрива
22.2.2. Мінералізація органічних речовин у ґрунті та водоймищах
22.2.3. Включення гною до раціонів сільськогосподарських тварин
22.3. НЕТРАДИЦІЙНІ МЕТОДИ. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОДЕРЖАННЯ БІОГАЗУ ШЛЯХОМ АНАЕРОБНОГО ЗБРОДЖУВАННЯ ВІДХОДІВ
22.3.1. Біометаногенез та його етапи
22.3.2. Фактори, які впливають на біометаногенез і їх оптимізація
22.3.3. Техніко-технологічні аспекти виробництва біогазу
22.3.3.1. Склад та розповсюдження БГУ у світі
22.3.3.2. Конструкційні особливості реактора БГУ
22.3.3.3. Класифікація БГУ за принципом дії
22.3.3.4. Техніко-технологічні рівні БГУ
22.3.4. Фракції, що утворюються в процесі біометаногенезу
22.3.4.1. Біогаз, його склад та використання
22.3.4.2. Шлам, його склад та використання
22.3.4.3. Рідка фракція, склад і використання
22.3.5. Шляхи вдосконалення біогазового виробництва
22.3.6. Сучасний стан виробництва біогазу в Європі та світі
22.3.7. Стан виробництва біогазу в Україні
Розділ 23. БІОТЕХНОЛОГІЯ УТИЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНИХ ВІДХОДІВ МЕТОДОМ ВЕРМІКУЛЬТИВУВАННЯ
23.1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ Й БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОЩОВИХ ЧЕРВ’ЯКІВ
23.2. СПОСОБИ ВИРОЩУВАННЯ ЧЕРВ’ЯКІВ
23.3. ПІДГОТОВКА СУБСТРАТУ (КОРМУ) ДЛЯ ЧЕРВ’ЯКІВ
23.4. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЛОЖ І ТЕХНІКА ЗАКЛАДКИ МАТОЧНОГО ПОГОЛІВ’Я В СУБСТРАТ
23.5. УМОВИ УТРИМАННЯ ЧЕРВ’ЯКІВ У ЛОЖАХ
23.6. ОЦІНКА СТАНУ ПОПУЛЯЦІЇ ЧЕРВ’ЯКІВ
23.8. ТЕХНОЛОГІЯ ВЕРМІКУЛЬТИВУВАННЯ ВЗИМКУ
23.9. ВЕРМІКУЛЬТИВУВАННЯ НА ПРИСАДИБНИХ ДІЛЯНКАХ
23.10. ВЕРМІКУЛЬТУРА, ЇЇ СКЛАД ТА ВИКОРИСТАННЯ
23.11. БІОГУМУС, ЙОГО СКЛАД І ВИКОРИСТАННЯ
Розділ 24. БІОТЕХНОЛОГІЯ ОТРИМАННЯ БІОМАСИ ОДНОКЛІТИННОЇ ВОДОРОСТІ СПІРУЛІНИ
24.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СПІРУЛІНИ
24.2. СКЛАД ЖИВИЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ СПІРУЛІНИ
24.3. ХІМІЧНИЙ СКЛАД І ПОЖИВНА ЦІННІСТЬ БІОМАСИ СПІРУЛІНИ
24.4. ВИКОРИСТАННЯ БІОМАСИ СПІРУЛІНИ
24.5. ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ СПІРУЛІНИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ В ГОДІВЛІ ТВАРИН
24.6. ВИРОЩУВАННЯ СПІРУЛІНИ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ У ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ