ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

11. ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ОБМІНУ РЕЧОВИН І ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ У МІКРООРГАНІЗМІВ

11.6. ДИХАЛЬНИМ ЛАНЦЮГ І ФОСФОРИЛЮВАННЯ (СИНТЕЗ АТФ) ПРИ ПЕРЕНЕСЕННІ ЕЛЕКТРОНІВ

11.6.3. Розміщення та функції окисно-відновних систем у дихальному ланцюгу

За окисно-відновним потенціалом компоненти дихального ланцюга можна розмістити в ряд, який починається з НАД (найбільш негативний потенціал) і закінчується цитохромоксидазою та киснем (найбільш позитивний потенціал) (табл. 11.3 і рис. 11.10). Хінони та цитохроми є допоміжними елементами. Ці компоненти відновлюються воднем, який постачається різними донорами.

Розглянемо детальніше рис. 11.10. Водень, який одержується через НАД за допомогою НАДН-дегідрогенази переноситься на хінон (кофермент Q). Аналогічно на хінон надходить водень від сукцинату (через сукцинатдегідрогеназу). а також водень, який отримується при дегідруванні жирних кислот (через інші специфічні дегідрогенази). Хінон є своєрідним резервуаром водню з субстратів у дихальному ланцюгу. Деякі з ферментів, які беруть участь у перенесенні водню, містять ФМН або ФАД, а також залізосіркові білки. Відновлені хінони знову окиснюються системою цитохромів. Цитохроми приймають електрони та передають їх кисневі; водень іонізується та покидає мембрану (транспортується назовні).

Рис. 11.10. Компоненти дихального ланцюга мітохондрій та Escherichia coli