ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004
1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГІЇ
1.1. МОРФОЛОГІЧНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ МІКРОБІОЛОГІЇ
1.2. ЕКОЛОГО-ФІЗІОЛОГІЧНИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ МІКРОБІОЛОГІЇ. ВІДКРИТТЯ ЛУЇ ПАСТЕРА
1.3. ВІДКРИТТЯ РОБЕРТА КОХА. РОЗРОБКА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ
1.4. ВНЕСОК У РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГИ ВІТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ
1.5. РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГІЇ У XX ст.
Контрольні запитання до розділу 1
2. ПОЛОЖЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У ПРИРОДІ
2.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ
2.3. ЗАГАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МІКРООРГАНІЗМІВ
Контрольні запитання до розділу 2
3.2. МІКРОСКОПІЧНІ МІЦЕЛІАЛЬНІ ГРИБИ
Контрольні запитання до розділу 3
4. ХІМІЧНИЙ СКЛАД БАКТЕРІАЛЬНОЇ КЛІТИНИ
4.4. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ БАКТЕРІАЛЬНОЇ КЛІТИНИ
Контрольні запитання до розділу 4
5. БУДОВА МІКРОБНОЇ КЛІТИНИ
5.1. КЛІТИННІ СТІНКИ МІКРООРГАНІЗМІВ
5.1.1. Поверхневі структури клітинної стінки бактерій
5.1.2. Будова і хімічний склад клітинних стінок прокаріот
5.1.3. Клітинні стінки еукаріот
5.2. МЕМБРАНИ МІКРОБНИХ КЛІТИН
5.2.1. Цитоплазматична мембрана
5.2.2. Мембранні утворення у прокаріот
5.3. ВНУТРІШНЬОКЛІТИННІ СТРУКТУРИ
5.4. ЕНДОСПОРИ ТА ІНШІ ФОРМИ СПОКОЮ У БАКТЕРІЙ
5.4.1. Характеристика спороутворювальних бактерій
5.4.2. Спороутворення (споруляція)
5.4.3. Інші форми спокою (цисти, екзоспори, міксоспори)
5.5. ВІДМІННОСТІ ПРОКАРІОТ ТА ЕУКАРІОТ
Контрольні запитання до розділу 5
6. РІСТ МІКРООРГАНІЗМІВ
6.1. ДІЯ НА МІКРООРГАНІЗМИ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ
6.2. АДАПТИВНІ РЕАКЦІЇ МІКРООРГАНІЗМІВ НА СТРЕСОВІ ДІЇ
6.2.1. Зміни в ліпідному складі мембран
6.2.2. Утворення протекторних сполук
6.2.4. Роль міжклітинних хімічних комунікацій в адаптації мікроорганізмів до стресу
6.2.5. Регуляторні системи відповіді на стресові дії
6.3.1. Головні та мінорні біоелементи
6.3.2. Два основні механізми синтезу АТФ
6.3.4. Ростові та неростові субстрати
6.3.5. Трансформація мікроорганізмами суміші ростових і неростових субстратів
6.3.6. Потреби мікроорганізмів у факторах росту
6.3.7. Типи поживних середовищ для вирощування мікроорганізмів
6.3.8. Елективні методи культивування (накопичувальні та чисті культури)
6.4. ФІЗІОЛОГІЯ РОСТУ
6.3.1. Визначення поняття ріст
6.3.3. Ріст бактерій у бактеріальній популяції
6.3.3.1. Визначення концентрації бактерій
6.3.5. Ріст бактерій у періодичній культурі
6.3.7. Ріст у безперервній культурі
Контрольні запитання до розділу 6
7. СИСТЕМАТИКА ПРОКАРІОТ
7.1. ПІДХОДИ (ПРИНЦИПИ) КЛАСИФІКАЦІЇ БАКТЕРІЙ
7.2. ТЕРМІНОЛОГІЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ В СИСТЕМАТИЦІ
7.3. КОНЦЕПЦІЯ ВИДУ В БАКТЕРІОЛОГІЇ
7.4. ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ СИСТЕМАТИКИ БАКТЕРІЙ
7.5. ХАРАКТЕРИСТИКА ТАКСОНІВ ЗА ДЕВ’ЯТИМ ВИДАННЯМ КЕРІВНИЦТВА БЕРГІ З СИСТЕМАТИКИ БАКТЕРІЙ
7.6. СУЧАСНІ НАПРЯМИ В СИСТЕМАТИЦІ БАКТЕРІЙ
7.6.2. Геносистематика бактерій
7.6.3. Філогенетична класифікація
Контрольні запитання до розділу 7
8. ГРИБИ
8.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГРИБІВ
8.2. РОЗВИТОК МІКОЛОГІЇ, ПОЛОЖЕННЯ ГРИБІВ СЕРЕД ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ
8.6. ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ СИСТЕМАТИКИ ГРИБІВ
8.7. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ ГРИБІВ
8.7.5. Стимулятори росту рослин і вітаміни
8.8. ВПЛИВ ЗОВНІШНІХ ФАКТОРІВ НА РІСТ І ФІЗІОЛОГІЧНУ АКТИВНІСТЬ ГРИБІВ
8.9. ПОШИРЕННЯ ГРИБІВ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКОЛОГІЧНИХ ГРУП
Контрольні запитання до розділу 8
9.1. ОСНОВНІ ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДРІЖДЖІВ
9.2. БУДОВА ДРІЖДЖОВОЇ КЛІТИНИ
9.4. РОЗМНОЖЕННЯ ДРІЖДЖІВ
9.4.2. Статеве розмноження дріжджів
9.5. ТАКСОНОМІЯ ТА СИСТЕМАТИКА ДРІЖДЖІВ
9.6. ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ДРІЖДЖІВ
Контрольні запитання до розділу 9
10. ВІРУСИ: ПОШИРЕННЯ ТА СТРУКТУРА
10.1. ОСНОВНІ ЕТАПИ ДОСЛІДЖЕННЯ ДРІЖДЖІВ
10.3. ВІРУСИ БАКТЕРІЙ (БАКТЕРІОФАГИ)
10.3.1. Розмноження вірулентного фага: літичний цикл
10.3.2. Розвиток помірних фагів: лізогенія
10.4. РОЛЬ ВІРУСІВ І ПЛАЗМІД В УТВОРЕННІ ПУХЛИН (ОНКОГЕНЕЗУ)
Контрольні запитання до розділу 10
11. ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ ОБМІНУ РЕЧОВИН І ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ У МІКРООРГАНІЗМІВ
11.1. КОНСТРУКТИВНИЙ МЕТАБОЛІЗМ
11.3. ПРИНЦИП БІОХІМІЧНОЇ ЄДНОСТІ
11.4. РОЛЬ ФЕРМЕНТІВ У МЕТАБОЛІЗМІ. ФЕРМЕНТИ МІКРООРГАНІЗМІВ
11.5. ШЛЯХИ КАТАБОЛІЗМУ ГЛЮКОЗИ ТА ІНШИХ ВУГЛЕВОДІВ
11.5.1. Фруктозо-1,6-дифосфатний шлях (гліколіз)
11.5.3. Розщеплення глюкози через глюконат
11.5.5. Поняття ключові ферменти
11.5.6. Катаболізм вуглеводів, відмінних від глюкози
11.5.8. Цикл трикарбонових кислот
11.5.9. Анаплеротичні реакції у процесі вирощування мікроорганізмів на вуглеводах
11.6. ДИХАЛЬНИЙ ЛАНЦЮГ І ФОСФОРИЛЮВАННЯ (СИНТЕЗ АТФ) ПРИ ПЕРЕНЕСЕННІ ЕЛЕКТРОНІВ
11.6.1. Компоненти дихального ланцюга
11.6.2. Окисно-відновний потенціал
11.6.3. Розміщення та функції окисно-відновних систем у дихальному ланцюгу
11.6.4. Коефіцієнт Р/О та енергетичний баланс
11.6.5. Механізм синтезу АТФ при перенесенні електронів
11.6.6. Зворотне перенесення електронів за рахунок енергії АТФ
11.6.7. Токсична дія молекулярного кисню на аеробні та анаеробні мікроорганізми
11.6.8. Електрон-транспортні процеси у анаеробних бактерій
11.6.9. Інгібітори дихального ланцюга
11.7. МЕХАНІЗМИ ПОГЛИНАННЯ СУБСТРАТІВ
11.7.4. Перенесення (транслокація) груп
Контрольні запитання до розділу 11
12. МЕТАБОЛІЧНА АКТИВНІСТЬ АЕРОБНИХ ГЕТЕРОТРОФІВ
12.1. МЕТАБОЛІЗМ С2-СПОЛУК
12.1.1. Етанол та ацетат як субстрати
12.1.2. Гліоксилат і оксалат як субстрати. Гліцератний шлях
12.2. РІСТ НА ВІДНОВЛЕНИХ С1-СПОЛУКАХ (МЕТАН, МЕТАНОЛ)
12.2.1. Енергетичний метаболізм метанотрофів
12.2.2. Конструктивний метаболізм
12.2.3. Факультативні метилотрофи
12.3. КАТАБОЛІЗМ ВИЩИХ н-АЛКАНІВ І ЖИРНИХ КИСЛОТ
12.4. КАТАБОЛІЗМ БІЛКІВ ТА АМІНОКИСЛОТ
12.5. КАТАБОЛІЗМ АРОМАТИЧНИХ СПОЛУК
12.2.1. Утворення оцтової кислоти та оцтовокислі бактерії
12.2.2. Утворення кислот грибами
12.2.3. Утворення амінокислот бактеріями
12.2.4. Утворення амінокислот бактеріями
12.2.5. Утворення вторинних метаболітів
12.2.5.3. Мікробні екзополісахариди
12.2.5.4. Лектини мікробного походження
12.2.5.5. Поверхнево-активні речовини мікробного походження
Контрольні запитання до розділу 12
13. БІОСИНТЕТИЧНІ ПРОЦЕСИ У МІКРООРГАНІЗМІВ
13.1. ПОТРЕБИ В АТФ ДЛЯ УТВОРЕННЯ БАКТЕРІАЛЬНИХ КЛІТИН З ГЛЮКОЗИ
13.5. УТВОРЕННЯ ВУГЛЕВОДІВ — КОМПОНЕНТІВ КЛІТИННОЇ СТІНКИ
Контрольні запитання до розділу 13
14. ТИПИ БРОДІННЯ
14.1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОЦЕСУ БРОДІННЯ
14.1.1. Регенерація АТФ у процесі бродіння
14.1.2. Роль процесів бродіння у балансі природи
14.2.1. Утворення етанолу дріжджами
14.2.2. Утворення етанолу бактеріями
14.3.МОЛОЧНОКИСЛЕ БРОДІННЯ І РОДИНА LACTOBACILLACEAE
14.3.1. Характеристика молочнокислих бактерій
14.3.2. Гомоферментативне молочнокисле бродіння
14.3.3. Гетероферментативне молочнокисле бродіння
14.3.4. Використання молочнокислих бактерій
14.4. ПРОПІОНОВОКИСЛЕ БРОДІННЯ ТА ПРОПІОНОВОКИСЛІ БАКТЕРІЇ
14.4.1. Характеристика пропіоновокислих бактерій
14.4.2. Утворення пропіонової кислоти
14.5. МУРАШИНОКИСЛЕ БРОДІННЯ ТА РОДИНА ENTEROBACTERIACEAE
14.5.1. Характеристика ентеробактерій
14.5.2. Продукти бродіння та метаболічні шляхи
14.6. МАСЛЯНОКИСЛЕ ТА АЦЕТОНО-БУТИЛОВЕ БРОДІННЯ. КЛОСТРИДІЇ
14.6.1. Характеристика бактерій роду Clostridium
14.6.2. Продукти бродіння та метаболічні шляхи
14.6.3. Зброджування клостридіями субстратів, відмінних від глюкози
14.6.4. Клостридії — збудники захворювань
14.7. ГОМОАЦЕТАТНЕ БРОДІННЯ. СО2 ЯК АКЦЕПТОР ВОДНЮ
14.8. ЗБРОДЖУВАНІ ТА НЕЗБРОДЖУВАНІ ПРИРОДНІ СПОЛУКИ
Контрольні запитання до розділу 14
15. ПЕРЕНЕСЕННЯ ЕЛЕКТРОНІВ В АНАЕРОБНИХ УМОВАХ (АНАЕРОБНЕ ДИХАННЯ)
15.1. ДЕНІТРИФІКАЦІЯ ТА ВІДНОВЛЕННЯ НІТРАТУ
15.2. УТВОРЕННЯ СІРКОВОДНЮ У ПРОЦЕСІ ВІДНОВЛЕННЯ СУЛЬФАТУ
15.3. УТВОРЕННЯ МЕТАНУ У ПРОЦЕСІ ВІДНОВЛЕННЯ КАРБОНАТУ
15.4. УТВОРЕННЯ АЦЕТАТУ У ПРОЦЕСІ ВІДНОВЛЕННЯ КАРБОНАТУ
15.5. УТВОРЕННЯ СУКЦИНАТУ У ПРОЦЕСІ ВІДНОВЛЕННЯ ФУМАРАТУ
15.6.ВІДНОВЛЕННЯ ІОНІВ Fe (IІІ) ДО Fe (II)
Контрольні запитання до розділу 15
16. ВИКОРИСТАННЯ НЕОРГАНІЧНИХ ДОНОРІВ ВОДНЮ: АЕРОБНІ ХЕМОЛІТОТРОФНІ БАКТЕРІЇ
16.1. ОКИСНЕННЯ АМІАКУ ТА НІТРИТУ (НІТРИФІКАЦІЯ)
16.2. ОКИСНЕННЯ ВІДНОВЛЕНИХ СПОЛУК СІРКИ
16.3. ОКИСНЕННЯ ДВОВАЛЕНТНОГО ЗАЛІЗА
16.4. ОКИСНЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО ВОДНЮ
Контрольні запитання до розділу 16
17. ФІКСАЦІЯ МОЛЕКУЛЯРНОГО АЗОТУ
17.1. ФІКСАЦІЯ АЗОТУ СИМБІОТИЧНИМИ (БУЛЬБОЧКОВИМИ) БАКТЕРІЯМИ
17.2. ФІКСАЦІЯ АЗОТУ ВІЛЬНО ІСНУЮЧИМИ БАКТЕРІЯМИ
Контрольні запитання до розділу 17
18. ФОТОТРОФНІ БАКТЕРІЇ ТА ФОТОСИНТЕЗ
18.1. ХАРАКТЕРИСТИКА ПУРПУРОВИХ І ЗЕЛЕНИХ БАКТЕРІЙ
18.3.2. Аноксигенний фотосинтез
18.4. ВИКОРИСТАННЯ СВІТЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ГАЛОБАКТЕРІЯМИ
Контрольні запитання до розділу 18
19. ГЕНЕТИКА БАКТЕРІЙ: ПОСТІЙНІСТЬ, ЗМІНА ТА ПЕРЕДАВАННЯ ОЗНАК
19.1. СИНТЕЗ БІЛКА ТА ГЕНЕТИЧНИЙ КОД
19.1.1. Визначення поняття “ген”
19.1.5. Трансляція мРНК: синтез білка
19.2. МУТАЦІЇ ТА ЇХ ВИНИКНЕННЯ
19.3. ПЕРЕДАВАННЯ ОЗНАК І ГЕНЕТИЧНА РЕКОМБІНАЦІЯ
19.3.1. Механізми генетичної рекомбінації
19.3.5. Рестрикція та модифікація
19.3.7. Загальні принципи клонування генів (конструювання гібридних молекул ДНК in vitro)
Контрольні запитання до розділу 19
20.1. РЕГУЛЯЦІЯ СИНТЕЗУ ФЕРМЕНТІВ
20.1.1. Індукція синтезу ферментів
20.1.2. Репресія синтезу ферментів
20.2. РЕГУЛЯЦІЯ АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ
20.3. МЕХАНІЗМИ СИНТЕЗУ ФЕРМЕНТІВ (ІНДУКЦІЇ ТА РЕПРЕСІЇ)
20.3.1. Індукція лактозного оперону
20.3.2. Репресія триптофанового оперену кінцевим продуктом
20.4. МЕХАНІЗМИ РЕГУЛЯЦІЇ АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ
20.4.2. Ковалентна модифікація ферментів
Контрольні запитання до розділу 20
21. МІКРООРГАНІЗМИ І НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ
21.1. УЧАСТЬ МІКРООРГАНІЗМІВ У КРУГООБІГУ РЕЧОВИН У ПРИРОДІ
21.2. ЕКОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ (ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ)
21.3. ТИПИ ВЗАЄМОВІДНОСИН МІЖ ОРГАНІЗМАМИ В ПРИРОДІ
21.3.1. Симбіотичні взаємовідносини
21.3.2. Антагоністичні взаємовідносини
21.4. ЕВОЛЮЦІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ
Контрольні запитання до розділу 21
22.1. БІОСИНТЕЗ ПРАКТИЧНО ВАЖЛИВИХ МЕТАБОЛІТІВ
22.2. ПРЕПАРАТИ НА ОСНОВІ БІОМАСИ
22.3. ОДЕРЖАННЯ ЕНЕРГІЇ (БІОГАЗ)
22.4. БІОГЕОТЕХНОЛОГІЯ МЕТАЛІВ
22.5. ТРАНСФОРМАЦІЯ РЕЧОВИН МІКРООРГАНІЗМАМИ
22.5.1. Мікробіологічні трансформації стероїдів
22.5.2. Мікробіологічні трансформації вуглеводів
22.5.3. Мікробіологічні трансформації гетероциклічних сполук