ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

18. ФОТОТРОФНІ БАКТЕРІЇ ТА ФОТОСИНТЕЗ

18.4. ВИКОРИСТАННЯ СВІТЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ ГАЛОБАКТЕРІЯМИ

Галобактерії, які належать до архебактерій, існують у висококонцентрованих або насичених розчинах солей. Оптимальний ріст галобактерій відбувається у 3,0-3,5 М розчині хлористого натрію. Можливість існування цих бактерій у таких екстремальних умовах зумовлена тим, що концентрація солі всередині клітин є такою ж високою, як і в навколишньому середовищ..

Паличкоподібні рухливі клітини Halobacterium halobium забарвлені у червоний, оранжевий і жовтий кольори завдяки наявності каротиноїдів. У клітинах галобактерій міститься також і бактеріородопсин — пігмент, який утворює в клітинах так звану пурпурову мембрану — темно-червоні плями діаметром 0,5 мкм у плазматичній мембрані. Ці пурпурові мембрани займають близько половини поверхні клітини. Завдяки бактеріородопсину на світлі створюється протонний потенціал між зовнішнім і внутрішнім боками мембрани. Отже, пурпурова мембрана виконує роль протонного насоса, який приводиться в дію світлом, що й спричиняє утворення електрохімічного мембранного потенціалу. Вирівнювання зарядів (розрядка потенціалу) може супроводжуватися синтезом АТФ: пурпурова мембрана уможливлює функціонування особливого типу фосфорилювання. Крім енергії, одержаної за допомогою світла, галобактерії можуть отримувати енергію за рахунок аеробного окиснення субстрату.