ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

12. МЕТАБОЛІЧНА АКТИВНІСТЬ АЕРОБНИХ ГЕТЕРОТРОФІВ

12.6. НЕПОВНІ ОКИСНЕННЯ

12.6.5. Утворення вторинних метаболітів

12.6.5.4. Лектини мікробного походження

Лектини — це вуглеводзв’язувальні білки, які характеризуються певною вуглеводною специфічністю. Здатність взаємодіяти з певним вуглеводом — фундаментальна характеристика лектинів. Лектини використовуються як лікарські препарати, діагностикуми та аналітичні реагенти. Найбільш вивченими біологічними реакціями, що відбуваються за участю лектинів, є такі: аглютинація еритроцитів та інших типів клітин; адгезивна активність; мітогенна стимуляція лімфоцитів; фагоцитарна активність; ферментативна активність і токсичність щодо еукаріотичних клітин.

До недавнього часу джерелом одержання лектинів були рослини та тканини тварин. Проте навіть серед них існує дефіцит лектинів з рідкісною вуглеводною специфічністю (щодо фукози, уронових і сіалових кислот). Сіалові кислоти (N-ацетилнейрамінова та N-гліколілнейрамінова кислоти) можна уявити як продукт конденсації N-ацетилглюкозаміну з піровиноградною кислотою. Сіалові кислоти не зустрічаються у вільному вигляді, а входять до складу глікопротеїнів, глікокон’югатів біологічних рідин, є складовою поверхні еукаріотичних клітин.

Технологія одержання позаклітинних сіалоспецифічних бактеріальних лектинів (80-ті роки XX ст.) є розробкою Інституту мікробіології і вірусології НАН України. Продуцентами таких унікальних лектинів є представники роду бацил (Bacillus subtilis). Слід зазначити, що серед сапрофітних бактерій здатність до синтезу лектинів була виявлена вперше.

Сіалоспецифічні бацилярні лектини за хімічною природою є глікопротеїнами, які містять до 10 % вуглеводів. Вони є гетерогенними за молекулярною масою: у складі очищених лектинів виявлені компоненти з молекулярною масою від Ш000до 70000. Молекулярна маса неочищених лектинів не перевищує 15 000-19 000.

Бактеріальні лектини можуть бути внутрішньоклітинними, асоційованими з поверхнею клітин і позаклітинними. Найбільший інтерес для біотехнології викликають позаклітинні лектини, які містяться в культуральній рідині, оскільки виділення таких лектинів є простішим, ніж клітинних. Вміст лектинів в культуральній рідині є невисоким і, як правило, не перевищує 100 мг/л.