ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

19. ГЕНЕТИКА БАКТЕРІЙ: ПОСТІЙНІСТЬ, ЗМІНА ТА ПЕРЕДАВАННЯ ОЗНАК

19.3. ПЕРЕДАВАННЯ ОЗНАК І ГЕНЕТИЧНА РЕКОМБІНАЦІЯ

19.3.8. Злиття протопластів

У перше метод злиття протопластів з метою одержання рекомбінантних ДНК був застосований на клітинних культурах близько 30 років тому. Пізніше цей метод генетичної рекомбінації було апробовано і на бактеріях, в основному грампозитивних (Sttrplococcus. Bacillus). Суть методу полягає у тому, що з батьківських клітин отримують протопласти, індукують їх злиття обробленням поліетиленгліколем. Із протопластів, які злилися, у певних експериментальних умовах регенерували морфологічно повноцінні клітини (з клітинною стінкою), з яких одержувались стабільні рекомбінанти, що мали деякі ознаки обох батьківських клітин.

На відміну від таких механізмів перенесення ДНК, як кон’югація, трансдукція та трансформація, за яких ДНК передається тільки односпрямовано (від донора до реципієнта), перенесення генетичної інформації за злиття протопластів не має односпрямованого характеру.