ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

20. РЕГУЛЯЦІЯ МЕТАБОЛІЗМУ

20.2. РЕГУЛЯЦІЯ АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ

Регуляція на рівні активності ферментів властива, як правило. тільки ключовим ферментам клітинного метаболізму. Каталітична активність ферментів, які беруть участь у тому чи іншому біосинтетичному шляху, може змінюватись: підвищуватись під дією позитивного ефектора або знижуватись під дією негативного ефектора. У разі інгібування кінцевим продуктом (ретроінгібування) останній пригнічує активність першого ферменту, який бере участь у даному ланцюгу реакцій. Такий тип регуляції називається також інгібуванням за типом зворотного зв'язку (рис. 20.4).

Рис. 20.4. Регуляція активності ферментів за типом зворотного зв'язку (схематичне зображення)

Якщо піримідинові нуклеотиди накопичуються в клітині, ЦТФ пригнічує активність аспартаткарбамоїлтрансферази — ферменту, який каталізує першу стадію їх синтезу (рис. 20.6).

Рис. 20.5. Схема регляції активноті аспартаткарбамоїлтрансферази

Слід зазначити, що у процесі регуляції синтезу ферментів (індукція та репресія) клітини можуть лише повільно адаптуватися до змінених умов росту. Ці механізми можна розглядати як механізми грубої регуляції. Швидше пристосування клітини до зміни умов середовища досягається регуляцією активності ферментів. Зміна активності ключового ферменту проявляється відразу ж — це вже тонка регуляція.