ЗАГАЛЬНА МІКРОБІОЛОГІЯ - Т.П. Пирог - 2004

8. ГРИБИ

8.2. РОЗВИТОК МІКОЛОГІЇ, ПОЛОЖЕННЯ ГРИБІВ СЕРЕД ЖИВИХ ОРГАНІЗМІВ

Мікологія — наука про гриби, один із розділів ботаніки, вивчає морфологію, фізіологію, біохімію, екологію, географію, філогенію грибів, їх роль у природі та життєдіяльності людини.

Мікологія, які інші науки, пройшла складний, тривалий шлях становлення та розвитку. Виділяють чотири періоди розвитку мікології.

Перший, період — до середини XIX ст. Це так званий морфологічний описовий етап, для якого характерними є перші спроби наукової класифікації грибів. У 1578 р. було опубліковано перший атлас грибів (200 видів). У 1801 р. вийшов у світ двотомний «Огляд грибів» (автор — голландський міколог Х.Г. Персоон), у 1821 1832 рр. — наукова праця шведського ботаніка Е.М. Фріса «Система грибів».

Таблиця 8.1.

Ознаки, характерні для рослин, тварин і грибів

Ознаки	Рослини	Тварини	Гриби
Геном
Розмір (х 10⁹ Да)	1000- 2000	100-2000	10-30
Процент повторів	-30	- 40	- 10
Цитологія та ультраструктура
Кількість ядер у клітині	Одне		Одне або багато
Цитокінез	Спряжений 3 мітозом		Не спряжений 3 мітозом
Клітинна стінка	є	Немає	є
Центральна вакуоль	У фазі метаболічної активності	У процесі старіння
Метаболізм
Синтез лізину	Через діамінопімелінову кислоту	Через α-аміноадипіову кислоту	Обидва шляхи
Кінцевий продукт метаболізму азоту	Аспарагін, глутамін	Сечовина
Запасні вуглеводи	Крохмаль	Глікоген	Глікоген, трегалоза, цукроспирти
Структурні вуглеводи	Целюлоза, геміцелюлоза, пектин	Хітин	Хітип, хітозан, целюлоза, глюкан (манан)
Синтез меланіну	У мертвих клітинах	У живих клітинах
Фізіологія ти тип життя
Тип життя	Прикріплений	Вільний	Прикріплений
Характер живлення	Осмотрофний	Зоотрофний	Осматрофний
Тип вуглецевого живлення	Автотрофний	Гетеротрофний
Спосіб одержання енергії	Фототрофний	Хемотрофний

Другий період — до кінця XIX ст. Головним напрямом цього періоду є вивчення розвитку грибних організмів, зокрема циклів їх розвитку, дослідження фітопатогенних грибів.

Третій період — кінець XIX-40-i рр. XX ст. Розвиток цитологічних методів у вивченні грибів і широке впровадження експериментальних методів у генетиці, фізіології, біохімії та екології грибів. Основні напрями: цитологічне вивчення онтогенезу, дослідження фаз розвитку ядра, статевого процесу та ін.

Четвертий період — з 40-х рр. XX ст. Основний напрям цього періоду — фізіолого-біохімічне вивчення грибів на різних рівнях їх дослідження — молекулярному, клітинному та субклітинному, організм енному, асоціативному, біоценологічному та розвиток біотехнології грибів.

Положення грибів серед живих організмів. Нині серед мікологів загальновизнаною є концепція про існування п’яти царств живих організмів, запропонована у 1969 р. Р. Уіттейкером. За уявленнями Р. Уіттейкера, два примітивних царства — про- каріотичних організмів (Procaryota), які характеризуються відсутністю ядерної мембрани як основної відмінної ознаки, та найпростіших (Protista) одноклітинних організмів, які мають ядро з ядерною мембраною та характеризуються авто- та гетеротрофним типом живлення, є вихідними формами еволюції і виникнення відособлених трьох класів багатоклітинних організмів — рослин (Plantae), тварин (Animalia) і грибів (Fungi). Отже, згідно з цією концепцією, гриби мають статус окремого царства органічного світу. У систематиках, опублікованих у 90-х рр. XX ст. (Д.Л. Хоуксворт, 1995 р.; Л. Маргеліс та К.В. Шварц, 1997 р.; Т. Кавалір-Сміт, 1998 р.), гриби також виділені в окреме царство. Мікологи вважають, що визнання факту незалежності грибів від царства рослин і тварин є одним з найважливіших досягнень загальної біологи середини та кінця XX ст.