Зоологія хордових - підручник - Й. В. Царик - 2013

Розділ 5. НАДКЛАС ЧОТИРИНОГІ (НАЗЕМНІ ХРЕБЕТНІ) TETRAPODA, seu QUADRIPEDA.

АНАМНІЇ (ANAMNIA) й АМНІОТИ (AMNIOTA)

5.4. КЛАС ССАВЦІ, або ЗВІРІ, MAMMALIA, seu THERIA

5.4.4. Систематика й характеристика представників головних рядів класу Mammalia

5.4.4.2. Підклас Звірі Theria

5.4.4.2.7. Ряд примати Primates (лемуроподібні Lemuriformes)

Налічує більше 400 видів. Відрізняється різноманітністю щодо розмірів і форми тіла зі збереженням багатьох примітивних рис будови. З огляду на деревний спосіб життя більшості видів, кінцівки приматів п’ятипалі, стопоходячі. Перший палець протиставлений іншим. Це забезпечує хапальну функцію кінцівки. Довжина тіла коливається від 10 (дрібні напівмавпи) до 180 см у горили. Волосяний покрив із різної категорії волосся, густий і м’який (особливо у напівмавп). У черепі великий мозковий відділ; очі спрямовані вперед (стереоскопічний зір). Зуби гетеродонтні; їхня форма пов’язана з характером їжі (переважно рослинної). Шлунок простий, наявна сліпа кишка. Примати відрізняються великими розмірами головного мозку, складною поведінкою. Примати - один із давніх рядів плацентарних ссавців; предки - верхньокрейдові мідицеподібні. Нині поширені в субтропічній і тропічній областях Азії, Африки й Америки, на островах Зондського архіпелагу та на Філіппінах.

Підряд нижчі примати, або напівмавпи, Prosimii. Налічує 78 видів дрібних і середнього розміру звірів. Пальці у переважної більшості видів мають кігті. Родина лемурові Lemuridae - тварини дрібного і середнього розміру (довжина тіла

12-48 см) (рис. 5.74, 15). Голова із вкороченою лицевою частиною і великою мозковою коробкою. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться рослинами, дрібними тваринами. Деякі невеликі за розміром види в посушливий сезон впадають у сплячку. Населяють Мадагаскар і Коморські острови. На Мадагаскарі живуть і більші за розміром лемури - індрі (родина Indridae) та руконіжка (родина Daubentoniidae), майже винищені у наш час.

Родина лорієві Lorisidae поширена в Африці на південь від Сахари, у Південно-Східній Азії, на островах Зондського архіпелагу і Філіппінах; населяють тропічні ліси (у горах до 200 м), місцями заходять у савани. Тримаються на деревах; живляться переважно тваринною їжею, але поїдають плоди і вегетативні частини рослин. Ще стародавніші види - довгоп’яти (родина Tarsiidae) з кінцівками, надзвичайно добре пристосованими до життя на деревах (рис. 5.74, 16).

Підряд вищі примати, або мавпи Anthropoidea. Об’єднує 155 видів. Усі його представники мають достатньо великі півкулі переднього мозку, часто з численними борознами і звивинами. Активні звичайно вдень.

Родина цебусові мавпи - капуцинові Cebidae охоплює широконосих мавп, які населяють Південну Америку (довжина тіла 24-90 см). Мають довгий хвіст, у деяких чіпкий. Живуть на деревах, здатні до стрибків на далеку відстань, швидкого пересування по деревах (бігцем). Живляться плодами, листям, поїдають дрібних тварин, яйця птахів. Утворюють групи іноді з кількох десятків тварин, що вирізняються високоорганізованою поведінкою.

Родина ігрункові Callithricidae - найдрібніші мавпи (70-1000 г), населяють Південну Америку, ведуть деревний спосіб життя.

Родина мартишкові, або нижчі вузьконосі мавпи Cercopithecidae об’єднує мавп, що населяють Африку і Південну Азію. Тварини середніх і великих розмірів (довжина тіла 32-110 см), населяють різні ландшафти - джунглі, мангрові зарості, кам’янисті схили тощо (у гори проникають до 4 000 м н.р.м.). Ведуть наземний (павіани) або деревно-наземний спосіб життя. Рослиноїдні та всеїдні (рис. 5.74, 17). Утворюють значні (інколи до кількох сотень особин) зграї з добре вираженою ієрархією. Вона ґрунтується на складній структурі зграй, що мають кількох вожаків-до- мінантів, яким підпорядковані сімейні групи самок з молодими. Мавпи - одні з найважливіших лабораторних тварин; вони були в космосі, на них проводять різноманітні бактеріологічні, фізіологічні та протиепідеміологічні дослідження. Багатьох тварин і нині добувають заради м’яса й хутра.

Вищі вузьконосі мавпи Pongidae - нечисленна група близьких родичів людини. Передні кінцівки довші, ніж задні, голова округла. Відрізняються складністю будови кори головного мозку. Лицева частина слабко вкрита волоссям, долоні й підошви ніг голі; мешканці тропічних лісів. Горили і шимпанзе (Африка) ведуть наземно-деревний спосіб життя, гібони (Південно-Східна Азія, Індонезія) й орангутани (острови Суматра і Калімантан) майже повністю живуть на деревах. Переслідування з боку людини призвело до різкого зменшення чисельності; всі види занесені до Міжнародної Червоної книги.

У минулі часи сучасному видові людина розумна (Homo sapiens) із родини люди Hominidae передували декілька видів стародавніх людей: австралопітеки Australopithecus, пітекантропи Pithecanthropus, синантропи Sinanthropus, неандертальці Homo neanderthalensis. Становлення людини розумної було пов’язане з розвитком праці. Колективна трудова діяльність привела до появи соціальних відносин і суспільного (соціального) ладу. Місцем виникнення людини, ймовірно, була Африка.

До напівмавп належить родина тупаєподібні Tupaiidae, представники якої за багатьма ознаками нагадують мідицеподібних; довжина тіла 10-22 см, великий палець не протиставлений іншим, пальці з кігтями, не хапальні. Лісові звірі, що ведуть деревний спосіб життя, живляться дрібними тваринами і плодами. Поширені у Південно-Східній Азії та на островах Зондського архіпелагу. Згідно зі сучасними поглядами, 19 видів тупаєподібних об’єднані в ряд Scandentia з єдиною родиною Tupaiidae.