ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ЛИНЯЮЧІ (ECDYSOZOA)

ТИП ГОЛОВОХОБОТНІ (CEPHALORHYNCHA)

КЛАС ЛОРИЦИФЕРИ (LQRICIFERA)

Морські бентосні тварини, які живуть на різних глибинах (від 20 до 500 м) між піщинками фунту, щільно прилипаючи до них. Перший вид лорицифер (Nanaloricus mysticus) описав шведський зоолог А. Крістенсен у 1983 р. Зараз відомо 14 видів цих тварин.

Будова. Дрібні (0,2-0,4 мм) організми. їхнє тіло поділяється на хоботний і тулубний відділи. У хоботному відділі розрізняють ротовий конус, оточений загостреними шипами - стилетами, середню частину, озброєну дев'ятьма рядами гачків (скапід) і шийну ділянку із шийними скалідами. Скаліди можуть виконувати сенсорну, локомоторну, ловецьку функції. У дорослих особин хоботний відділ може втягуватись всередину тулуба.

Тулуб оточений кутикулярним панциром - лорикою (lorica - грудний щит, лати, звідки й походить латинська назва типу). Лорика складається із шести пластин: спинної, черевної та чотирьох бічних (рис. 284). Поверхня пластин має тонку комірчасту скульптуру й спрямовані вперед порожнисті голки. На поверхні панцира відкриваються протоки залоз. На задній частині лорики розташовані залозисті утвори - флоскули, які одночасно є й органами чуття.

Рис. 284. Лорицифери (з Малахова): а - доросла самка; б - личинка Nanaloricus mysticus:

1 - ротовий конус; 2 - озброєна скалідами середня частина хобота; З - шийний відділ хобота; 4 - панцир тулуба

Порожнина тіла - схізоцель.

Травна система. Ротовий отвір відкривається на верхівці ротового конуса, глотка має розширення - м'язистий бульбус, за яким ідуть стравохід й об'ємна середня кишка. Задня кишка закінчується анальним отвором на задній частині тіла. У глотку відкривається пара слинних залоз.

Видільна система представлена парою протонефридіїв.

Нервова система складається з навкологлоткового нервового кільця та вентрального нервового стовбура. На навкологлотковому кільці розташований дволопатевий дорсальний ганглій і вісім гангліїв, що іннервують скаліди. На вентральному стовбурі в шийній ділянці розмішуються великий ганглій, за ним - кілька дрібних тулубних і поблизу від анального отвору - великий анальний.

Органами чуття, крім флоскул, імовірно, є скаліди, які вважають органами нюху.

Статева система. Лорицифери - роздільностатеві тварини. Самки мають парні яєчники та непарний сім'яприймач, у самців - парні сім'яники та копулятивні шипи.

Розмноження. Розвиток відбувається з метаморфозом. На відміну від дорослих особин, ротовий конус личинки неозброєний, її панцир має поздовжню складчастість, а ріст супроводжується періодичними линяннями. Личинка має характерні вирости: дві-дри пари голок на передньочеревній частині панцира й пару рухомих хвостових придатків.