ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ТРИШАРОВІ (TRIPLOBLASTICA), або БІЛАТЕРАЛЬНІ (BILATERIA) ТВАРИНИ

ПІДРОЗДІЛ ВТОРИННОРОТІ (DEUTEROSTOMIA)

ТИП НАПІВХОРДОВІ (HEMICHORDATA)

КЛАС КРИЛОЗЯБРОВІ (PTEROBRANCHIA)

Реліктова група морських тварин, що налічує близько 30 сучасних і близько тисячі вимерлих видів. Переважна більшість їх є колоніальними тваринами, що ведуть прикріплений спосіб життя (рис. 425).

Рис. 425. Колонії крилозябрових:

а - Rhabdopleura normam на черепашці молюска (із Щепотьєева); б - Cephalodiscus inaequatus (з Грунера)

Окрема особина крилозябрових має невеликі розміри, найбільший вид Cephalodiscus densus досягає 1,4 см, але більшість видів значно менші: від 0,2 до кількох міліметрів. Розміри колоній становлять, як правило, кілька сантиметрів, хоч є такі, що досягають 25 см висоти за ширини 19 см.

Будова. Тіло дорослих особин, як і в кишководишних, поділяється на три відділи. Хоботок, або головний щит, сплощений, має непарну целомічну порожнину, з'єднану із зовнішнім середовищем двома порами. На його черевному боці є залози, що продукують хитиноподібну речовину, з якої будуються трубки, де живуть ці тварини. Комірець, як і тулуб, має парний целом, від нього відходять один або кілька (до восьми) виростів - рук, в які заходять випини целома. Кожна рука має два ряди порожнистих щупалець, вкритих, як і все тіло й руки, війчастим епітелієм. Укорочений тулуб закінчується стебельцем, або ніжкою (рис. 426).

Рис. 426. Схема внутрішньої будови Cephalodiscus (з Грунера):

1 - руки; 2 - анальний отвір; 3 - яєчник; 4 - кишка; 5 - шлунок;

6 - столон; 7 - початок брунькування; 8 - брунька; 9 - зяброва щілина у глотці; 10 — рот; 11 - нотохорда;

12 - головний щиток, або хоботок; 13 - серце; 14 - щупальця; 15 - залозисті кінці рук

Покриви мають у цілому таку саме будову, як і в кишководишних.

М’язова система втратила риси шкірно-м'язового мішка завдяки сидячому способу життя й представлена окремими пучками м'язів, що забезпечують, зокрема, втягування тіла тварини або лише рук у трубку та ін.

Травна система починається ротовим отвором на межі між хоботком і комірцем на черевному боці тіла; далі йде глотка, від її верхньої стінки відходить нотохорда, гомологічна такій у кишководишних, але коротша. Глотка переходить у стравохід, а останній - в об’ємний мішкоподібний шлунок. Від шлунка відходить вузька кишка, яка робить петлю й відкривається на спинному боці майже на рівні рота. На відміну від кишководишних, у крилозябрових немає печінкових придатків, і їжа перетравлюється у шлунку.

Живляться крилозяброві пасивно: завдяки биттю війок рук створюється течія води, яка по війчастих борозенках черевного боку рук несе до рота діатомові водорості, радіолярії, дрібні личинки ракоподібних.

Кровоносна система має у принципі таку саме будову, як і в кишководишних, проте вона більш спрощена.

Виділення в цих тварин досліджено недостатньо. Вважається, що головну роль відіграє гломерулус, тоді як через целомодукти комірця та хоботка регулюється тургор у цих відділах.

Дихання відбувається переважно всією поверхнею тіла (особливо інтенсивний газообмін у руках), лише у видів двох родів Cephalodiscus та Atubaria є одна пара зябрових щілин у стінці стравоходу.

Нервова система складається з нервового шкірного плетива з виокремленим спинним ганглієм, що розташований на спинному боці комірця, від останнього відходять черевний і спинний нервові тяжі, що є згущенням нервових клітин. Органи чуття відсутні.

Статева система. Крилозяброві в переважній більшості роздільностатеві, є лише кілька гермафродитних видів. Мішкоподібні гонади розташовані в передній частині тулубного целома, і кожна відкривається назовні на спинному боці власною коротенькою протокою.

Розмноження. Поряд зі статевим, крилозяброві розмножуються й нестатевим способом, шляхом брунькування, утворюючи колонії. Статеве розмноження та розвиток крилозябрових вивчено недостатньо.

Колонії. Усі відомі крилозяброві, крім Atubaria heterolopha, яка живе здебільшого на колоніях гідроїдних полів і вільно повзає по них, утворюють колонії, в яких зооїди живуть у спільних будиночках, або ценоціях, збудованих ними з виділень залозистих клітин хоботка. Ценоцій складається з трубочок, базально з'єднаних між собою перемичками, розгалужених і простих, вертикально піднятих над субстратом або розстелених на ньому, кущоподібних тощо. Колонії можуть бути справжніми або несправжніми. У справжніх колоніях (рід Rabdopleura) усі зооїди ценоція з'єднані між собою єдиним столоном характерного чорного кольору. Столони, розгалужуючись, стелються по поверхні, а від них піднімаються вертикально трубчасті будиночки, або теки, окремих зооїдів. При утворенні нової особини шляхом брунькування відповідна частина стінки теки руйнується нею, і далі вона будує власну теку. Зооїди можуть рухатись всередині своїх трубочок і виставляти назовні головний щит і руки, які за необхідності миттєво втягуються у трубку завдяки скороченню стебельця. У несправжніх колоніях (рід Cephalodiscus) зооїди можуть мати окремі теки або жити у спільних порожнинах, що відкриваються назовні багатьма отворами, прикріплюючись до стінок будиночків стебельцями. Окремі особини вільно рухаються в будиночку й можуть виповзати назовні та повзати по ценоцію.

Крилозяброві живуть на невеликих глибинах, від 5 до 650 м, оселяючись на камінні, черепашках м'якунів і різних сидячих тваринах: гідроїдах, коралах, моховатках, губках і т.п. Їх знайдено у холодних, теплих і тропічних частинах Світового океану, у тому числі й біля Антарктиди.