ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО ПЕРВИННІ БАГАТОКЛІТИННІ (PROMETAZOA)

ТИП ГУБКИ (PORIFERA)

КЛАС АРХЕОЦІАТИ (ARCHAEOCYATHA)

Морські, переважно вимерлі, тварини, які відрізняються від справжніх губок відсутністю спікул і монолітним вапняковим скелетом (рис. 68). Довгий час їх вважали самостійним типом. Відомі з кембрію. Сучасний вид (Vaceletia crypto) виявлено у 1977 р. в екваторіальних рифах Індо-Тихоокеанського басейну. Цей вид має суцільний вапняковий скелет з двох стінок і горизонтальних денець (скелетних перегородок). Клітинний склад, а також онтогенез такі самі, як і у справжніх губок, побудованих за типом лейкон. Личинка - паренхімула.

Рис. 68. Схема будови археоціат (з Малахова):

1 - атріальна порожнина; 2 - зовнішня стінка; 3 - каблучка приростання; 4 - внутрішня стінка;

5 - септа; 6 - камера; 7 - інтервелум

Найрізноманітніші губки поширені у тропічних і субтропічних морях, але значна кількість їх живуть й у високих широтах. Більшість губок зустрічаються на помірних глибинах (100-500 м), окремі види - й в океанічних западинах (на глибині до 11 км). Губки прикріплюються до твердих субстратів і не оселяються на замуленому ґрунті. Більшість видів (окрім скляних губок) віддає перевагу місцям, де проходять морські течії. Форма тіла часто залежить від умов існування (бодяга у спокійних умовах має форму куща, на течії - схожа на корковий наріст). Губки беруть участь у формуванні екосистем морського дна, особливо на глибинах до 500 м, де часто домінують.

Губки вступають у мутуалістичні відносини з іншими організмами, зокрема з одноклітинними й нитчастими водоростями. Вони надають водоростям надійний притулок, мінеральні солі та вуглекислий газ, а отримують від них кисень та органічні речовини. За надлишкового розмноження водоростей у губках останні можуть частково їх перетравлювати. Деякі краби та раки-самітники для маскування й захисту від ворогів прикривають губками своє тіло й таким чином самі слугують засобом пересування для них. Колонії губок надають притулок багатогцетинковим червам, ракоподібним, офіурам, дрібним рибам.

Особливу життєву форму утворюють свердлильні губки-кліони (родина Clionidae), які можуть просвердлювати ходи в черепашках молюсків, скелетах коралів, вапнякових породах. Тіло губки розміщується в такому ході, а оскулуми й пори концентруються поблизу спеціальних отворів, що ведуть назовні. Вважають, що губка виділяє кислоти, які розчиняють вапняк, а амебоцити фагоцитують дрібні частинки, які при цьому утворюються. Інтенсивне руйнування свердлильними губками вапнякових скель спричинює руйнування берегів (наприклад, на узбережжі Далмації).

У всіх водних екосистемах губки здійснюють біофільтрацію води й тим самим беруть участь у процесах самоочищення водойм.

Певні види губок слугують об'єктами промислу та штучно вирощуються, наприклад, туалетні губки, поширені у Середземному та Червоному морях, Мексиканській затоці, Індійському океані, біля узбережжя Філіппін, Австралії. Губки використовують не лише для миття тіла (ще з античних часів), а й для нанесення фарб у поліграфічному виробництві, а також як тонкий шліфувальний матеріал в ювелірному, дзеркальному та оптичному виробництвах.

їх використовують й у медицині. Так, туалетні губки, багаті на йод, здавна застосовували для припинення кровотеч і лікування захворювань щитоподібної залози. Порошок з висушеної бодяги використовують як місцевий подразнюючий засіб для розсмоктування гематом і лікування ревматизму. Останнім часом у деяких губках знайдено біологічно активні речовини, перспективні для використання у фармакології. З одного з видів губок Карибського моря отримують препарат для лікуванні раку крові.

Деякі види, насамперед скляні губки, продають як сувеніри. Так, кошик Венери (Euplectella aspergillum) в Японії є весільним подарунком як символ подружньої вірності. Це тому, що в парагастральній порожнині цієї губки оселяються личинки рівноногих рачків: перша з них розвивається в самку, а та, яка проникає пізніше, - в самця. Тварини ростуть, і з часом вже не можуть залишити губку, а розселення рачків здійснюють личинки.