ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ДВОШАРОВІ DIPLOBLASTICA, або ПРОМЕНЕВІ (RADIATA)

ТИП ЖАЛКІ (CNIDARIA), або КИШКОВОПОРОЖНИННІ (COELENTERATA)

ПІДТИП МЕДУЗОЇДНІ (MEDUSOZOA)

КЛАС СИФОНОФОРИ (SIPHONOPHORA)

Виключно морські, плаваючі поліморфні колонії, до складу яких входять особини як поліпоїдного, так і медузоїдного походження. Розміри колоній - від 1 см до 20 м. Відомо близько 170 видів, поширених у морях і океанах з високою солоністю води. Зустрічаються від поверхневих шарів води до глибин 5000 м.

Будова. Колонія сифонофор (рис. 89) складається з головного стовбура, на якому розміщені різні за будовою та функціями особини. На верхівці розташований повітряний міхур - пнеелштофор, дно якого вистелене залозистим епітелієм, здатним виділяти газ, близький за складом до атмосферного повітря. На верхньому полюсі пневматофора є отвір, оточений м'язом-замикачем. Завдяки заповненому повітрям пневматофору, колонія плаває біля поверхні води, а під час шторму газ з нневматофора витискується, й колонія занурюється на більшу глибину. Під пневматофором розташовані плавальні дзвони - нектофори - недорозвинені медузоїдні особини, позбавлені щупалець і рота. Інші особини колонії розміщені на стовбурі групами - кормідіями. Кожен кормідій зверху прикритий кришечкою, яка є видозміненим поліпом. До складу кормідія входять: годуючий поліп (гастрозоїд), видільний поліп (пальпон) та два статеві медузогди (гонофори). Гастрозоїд має великий ротовий отвір і розгалужене щупальце (арканчик), яке в деяких видів може сягати 10 м. За допомогою арканчика, який несе батареї жалких клітин, здобич захоплюється й паралізується. їжа перетравлюється в гастральній порожнині гастрозоїда й потім розподіляється по колонії завдяки тому, що гастральна порожнина стовбура колонії сполучається з гастральними порожнинами окремих особин. Пальпони - поліпи без ротового отвору з коротеньким нерозгалуженим щупальцем. Гонофори мають вигляд медуз, прикріплених до колонії ескумбрелою, інколи - мішків з гонадами. На одній колонії є чоловічі й жіночі гонофори.

Розмноження. За статевого розмноження з яєць, які формуються після запліднення яйцеклітин у жіночих гонофорах, виходять плаваючі личинки — планули. Планула перетворюється на личинку складнішої будови, на якій шляхом брунькування утворюються особини колонії.

Рис. 89. Схема будови сифонофори (із Холодконського):

1 - пневматофор; 2 - плавальний дзвін (нектофор); 3 - статеві особини (гонофори); 4 - покривна пластинка;

5 - пальпон; 6 - годуючий поліп (гастрозоїд); 7 - арканчик; 8 - стовбур колонії

Серед сифонофор найвідомішою є фізалія, або португальський кораблик (Physalia physalis, рис. 90) - великий за розміром вид з великим пневматофором (до 30 см) блакитного, фіолетового та пурпурового кольорів і довгими (до 2-3 м) щупальцями. На пневматофорі є гребінь вигнутої S-подібної форми, який дозволяє колонії плавати під кутом до вітру й маневрувати, то наближаючись до берега, то віддаляючись від нього. Яскравим забарвленням фізалія нагадує стародавні португальські кораблі - галіони.

Рис. 90. Сифонофора "португальський кораблик" (Physalia)

Плаваючі колонії сифонофор і вже згадувані хондрофори належать до особливої екологічної групи гідробіонтів - плейстону (сукупність організмів планктону, які населяють приповерхневий шар води). Навколо них формуються особливі угруповання гідробіонтів, одні з яких використовують їх як засіб пересування, інші (різні види м'якунів, ракоподібних) - живляться їхніми тканинами чи ховаються в зоні дії колонії від хижаків.