ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ТРЬОХ КНИГАХ - КНИГА 1 - Г.Й. Щербак - 1995

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

РОЗДІЛ СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

ТИП ГОЛОВОХОБОТНІ (CEPHALORHYNCHA)

КЛАС КІНОРИНХИ (KINORHYNCHA)

Це морські бентосні тварини, що мешкають у морському мулі, піску та на водоростях. Вони трапляються в усіх: морях і океанах, більша частина видів живе в субліторалі та літоралі. Відомо близько 100 видів кіноринхів, у Чорному морі — 14 видів, із них три — є ендеміками, наприклад Centroderes spinosus, Semnoderes ponticus.

Кіноринхи мають видовжене тіло від 0,18 до 1 мм завдовжки, яке складається з короткого хобота та видовженого тулуба (рис. 210, 211). У хоботному відділі можна виділити ротовий конус, на якому містяться напрямлені наперед кутикулярні вирости, середню частину, озброєну загнутими назад шипами-скалідами, та гладеньку шийну ділянку. Тулуб вкритий кутикулярним панцирем, що складається з окремих кілець — зонітів, найчастіше їх 11. Кутикулярний покрив кожного зоніта утворений трьома пластинками твердої кутикули: спинною (дорзальною) та двома черевними (вентральними). Тверді пластинки кутикулярного панцира з'єднані зв'язками з гнучкої волокнистої кутикули. На тулубі, особливо на його задньому кінці, є численні кутикулярні шипи й щетинки. В кутикулярному панцирі кожного зоніта є численні пори, зв'язані із залозами, з яких виділяється слиз. Під кутикулою залягає клітинна гіподерма. Мускулатура не утворює суцільного м'язового мішка, вона розбита на окремі пучки. Кільцеві м'язи зберігаються тільки в хоботі, поздовжні утворюють дві стрічки спинних і дві — черевних м'язів. Вони складаються з окремих м'язів, що з'єднують передні краї сусідніх зонітів. Крім того, в кожному зоніті спинна та черевні пластинки зв'язані парою спинно-черевних м'язів. Складна система м'язів-ретракторів забезпечує вгортання хобота (див. рис. 210).

Рис. 210. Схема будови кіноринхів — поздовжній (д) та поперечний (б) зрізи:

1 —; 2 — ротовий конус; 3 —глотка: 4 — кутикулярні пластинки іонітів; 5 —слинні щетинкн; 6 — гонзда; 7 — вентральний нервовий стовбур: 8 — середня кишка; 9 — прикріпна трубочка; 10 — навкологлоткове нервове кільце; ίί — гіподерма: 12 — скаліди вгорнутого хобота; 13 — поздовжні м’язи: 14 — кутикула; 15 — волокнисті зв'язки між окремими пластинками зоніта; 16 — залоза; 17 — дорзовентральні м'язи

Рис. 211. Кіноринхи: а — Semnoderes armiger з частково вгорнутим хоботком; б — із вивернутим хоботком; в — Centroderes spinosus; с — д — дві стадії личинкового розвитку

Між стінкою тіла та внутрішніми органами є порожнина тіла, заповнена темною зернистою масою. Жодних клітинних елементів у порожнині тіла не виявлено. Органи досить щільно прилягають один до одного, тому порожнина тіла невелика й має вигляд щілин між органами.

Рух кіноринхів здійснюється за допомогою хобота та тулуба. Назва цих тварин означає рухливохоботні. У русі тварин беруть участь м'язи тіла та порожнинна рідина, велике значення має також будова панцира. За рахунок скорочення спинно-черевних м'язів тіло сплющується й видовжується, що збільшує тиск порожнинної рідини. При цьому хобот витягується вперед й за допомогою скалід, які загнуті назад, закріплюється в грунті. Під час скорочення поздовжніх м'язів тулуб вкорочується та підтягується до хобота. Рухова активність кіноринхів .забезпечується гнучкістю короткого панцира, яка зумовлена його поділом на зоніти. М'язи також поділяються на окремі пучки, що з'єднують сусідні зоніти. Така будова кіноринхів нагадує метамерію (розчленування тіла на подібні частини) членистоногих. Має місце також метамерія черевного нервового стовбура. Проте це не свідчить про спорідненість кіноринхів з членистоногими, які стоять на значно вищому рівні організації.

Травна система кіноринхів починається ротовим отвором на кінці хобота, рот веде в мускулясту, глотку, яка може втягуватися в глибину ротового конуса особливими м'язами. Глотка переходить в середню кишку, за якою розташована задня, що відкривається анальним отвором на задньому кінці тіла. Живляться кіноринхи дрібними часточками детриту або одноклітинними водоростями. Тварина оточена слизистим чохлом, до якого прилипають часточки їжі. Під час скорочення поздовжніх м'язів слиз разом із часточками їжі рухається до заднього кінця тіла, кіноринх вигинається й пропускає хвостові шипи через скаліди хобота, поїдаючи частки їжі.

Видільна система тварин представлена парою нерозгалужених протонефридіальнйх каналів із одним миготливим полум'ям у кожному.

Нервова система складається з навкологлоткового нервового кільця, що лежить на межі між ротовим конусом і середньою частиною хобота, та вентрального нервового стовбура, на якому міститься скупчення нервових клітин (ганглії), по одному в кожному зоніті. Утворення метамер них гангліїв на нервовому стовбурі пов'язане з метамерією зонітів і м'язів.

Органи чуття представлені скалідами та групами чутливих щетинок на скалідах, до яких підходять чутливі клітини, та парою дрібних вічок, що лежать над навколо- глотковим нервовим кільцем.

Кіноринхи — роздільностатеві тварини. Гонади мають вигляд пари видовжених мішків, що лежать обабіч тіла й відкриваються назовні двома окремими отворами на останньому зоніті. В яєчниках, крім яйцеклітин, утворюються жоівточні клітини, а поблизу від статевих отворів у їх стінках є невеличкі кишечні-сім'яприймачі, де сперма зберігається до запліднення яєць. У самців пара сім'яників із сім'япроводами; копулятивного органа немає. Під час парування самець прикріплює до заднього кінця тіла самки мішечок із спермою — сперматофор. Ембріональний розвиток кіноринхів не досліджений. Із заплідненого яйця виходить личинка з неповним числом зонітів, яка росте, линяє, нарощуючи зоніти один за одним (див. рис. 211).