ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ТРЬОХ КНИГАХ - КНИГА 2 - Г.Й. Щербак - 1996

ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ (ANNELIDA)

КЛАС БАГАТОЩЕТИНКОВІ (POLYCHAETA)

ПІДКЛАС БРОДЯЧІ (ERRANTIA)

До цього підкласу належать переважно вільноживучі хижі поліхети або рідше детритофаги. Вони мають головну лопать з добре розвиненими органами чуття, переважно гомономну метамерію тулуба, параподії вподовж усього тіла; часто на них є добре розвинені зябра. Більшість бродячих поліхет живе на поверхні дна, проте деякі види утворюють слизові трубки або зариваються в ґрунт; є й плаваючі форми.

До цього підкласу належать ряди Phyllodocemorpha, Nere- imorpha та Eunicemorpha. Вони представлені різними життєвими формами (рис. 14, а, б). Елелагічні види, що мешкають у товщі води, мають добре розвинеш органи чуття, зокрема великі очі, в букальному відділі є міцні щелепи. Елараподії видозмінені у своєрідні плавці. Це переважно хижаки, наприклад Tomopteris pacifica, що живе в північно-західній частині Тихого океану. Тіло в нього прозоре, параподії не мають щетинок, одна пара вусиків дуже довга. У другого виду, Vanadis minuta, на передній частині букального відділу є пара пальцеподібних утворів, якими черв захоплює здобич.

Рис. 14. Бродячі поліхети:

а - океанічна поліхета Tomopteris; б - хижа поліхета Vanadis minuta, що захоплює здобич; в - Iіpidonotus

Бентосні форми, що населяють дно, мають типові двогіллясті гараподії з довгими щетинками, що в основному призначені для повзання. Серед них перш за все слід згадати представників родини Nereidae з ряду Nereimorpha, які мешкають в усіх морях світу. Серед заростей морської капусти в північних морях знаходить собі притулок Nereis pelagica, що досягає 20 см завдовжки (див. рис. 2), та більший (до 40 см) N. virens. Його тіло забарвлене в зелені тони й переливається всіма кольорами райдуги. Кілька видів цього роду живуть у Чорному та Азовському морях (N. cultifera, N. succinea, N. diveisicolor).

Нереїди мешкають у норах, виритих у мулі та піску, вони поліфаги й живляться як рослинною, так і тваринною їжею. Під час розмноження вони підіймаються на поверхню води завдяки рухам змінених параподій і там вільно плавають, випускаючи статеві продукти. Через деякий час у планктоні з'являється величезна кількість личинок, які розносяться течіями і згодом осідають на дно.

Дуже поширеними є поліхети з родини Aphroditidae ряду Phyliodocemorpha. їхнє тіло плескате й відносно коротке. Спина вкрита двома рядами великих лусок (елітри), які захищають і маскують тварину. Під луски самиці відкладають яйця й носять їх там деякий час. З яєць виходять трохофори, які згодом переходять до життя в товщі води. Афродити — хижі тварини, вони можуть вивертати назовні свою довгу глотку, на кінці якої є чотири щелепи; ними вони захоплюють здобич (поліхет, молюсків тощо). У північних морях часто трапляються Harmothoe та Lepidonotus (рис. 14, в), а також досить великий (близько 10 см) хижий черв морська миша (Aphrodita aculeata), вкрита довгими блискучими щетинками.

До бентос них форм належать також численні види ряду Eunicemorpha. Серед них особливо відомий палоло, про якого вже згадувалось вище (див. рис. 10, б). Сюди ж належать представники родин Protodrillidae та Polygordiidae, що мають простішу будову, ніж інші поліхети. Це порівняно дрібні черви (від 1 мм до 8 см), тіло яких складається з кількох десятків сегментів. Вони живуть у прибережній смузі моря або на невеликих глибинах (до 20 м) у піщаному ґрунті, пересуваючись у щілинах між піщинками. Ці черви не мають справжніх параподій; замість них є або пучечки щетинок (Saccocirrus), або кільця війок (Protodrilus). У Polygordius (див. рис. 11) відсутні і війки й щетинки, він рухається лише за рахунок скорочення поздовжніх м'язів. Деякі вчені виділяють ці родини разом з динофілідами в окремий клас Archiannelida, підкреслюючи первинну примітивність їх будови. Проте останнім часом, після детального вивчення, вважається більш імовірним, що організація цих червів дещо спростилася в процесі пристосування до життя в піщаному ґрунті. Про це свідчить складна будова їхнього мозку, наявність почленованого целома, розвинена кровоносна система, особливості розвитку.