Зоологія хребетних - Практикум - B. В. Куйбіда - 2007

МОДУЛЬ 3.Клас Плазуни

ВИЗНАЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ КЛАСУ ПЛАЗУНІВ

Матеріали та обладнання

Для роботи необхідно мати:

1. Водяні сачки, по одному на 5 студентів; невеличкі торбинки та посуд для зберігання зібраного матеріалу.

2. По одному - два представники кожного роду плазунів.

3. Набір обладнання (ручна лупа, штангенциркуль, лінійка, пінцет) по одному комплекту для кожної бригади.

4. Визначники плазунів.

План заняття

1. Навчити вільно користуватися визначником плазунів. На конкретних об’єктах ознайомити студентів з систематичними ознаками визначених видів.

2. Ознайомити з родинами, родами та окремими представниками плазунів. Визначити найхарактерніших представників гер- петофауни Переяславщини.

3. Вивчити і здати латинські назви та основні характеристики 10 видів плазунів.

4. Дати пояснення 5 народним назвам плазунів, які зумовлені формою їх тіла, розміром, типами біотопів, де водяться ці види тощо.

Виконання завдання

1. Відловіть плазунів, які мешкають у певному регіоні. Окрему екскурсію по вивченню плазунів проводити не доцільно. Герпетофауну регіону можна вивчати разом з батрахо фауною, або під час екскурсій, присвячених ознайомленню з іншими класами тварин. Ящірок, веретільниць ловлять руками, черепах та вужів у воді — сачком. Часто ящірок ловлять за допомогою волосяної петлі, закріпленої на палці. Деколи петлю виготовляють із тонкого мідного дроту, риболовецької жилки, чи синтетичної нитки.

Петлю обережно підводять до голови тварини і швидким рухом затягують навколо шиї. При цьому необхідно пам’ятати, що різкі рухи, тінь від людини лякають рептилій і вони швидко ховаються. Ящірки разом із земноводними попадаються ловильні канавки, на дні, яких встановлюють циліндри чи скляні банки. Змій ловлять паличкою із розвилкою на кінці, або спеціальним герпетологічним гачком. Щоб уникнути укусу змії її притискають за головою до землі і фіксують пальцями правої руки шию, а лівою беруть за хвіст. У мішечок чи банку тварину опускають хвостом донизу, а голову швидким рухом, ніби вкидають туди. Визначаючи мертві, або консервовані екземпляри отруйних змій, слід пам’ятати, що отрута гадюк не розчиняється в алкоголі, отже, наколюватися на отруйний зуб у будь якому випадку небезпечно.

2. Проведіть роботу з таблицями та визначниками плазунів. Усіх зловлених рептилій визначають у таборі. Вимірюється загальна довжина тіла та довжина хвоста у змій і ящірок, а отримані дані записуються у щоденник. Змії можуть помічатися за допомогою вирізування черевних щитків в зазначеній послідовності для вивчення їх територіальних зв’язків та величини смертності.

3. Розгляньте характерні особливості будови плазунів, забарвлення і визначте їх належність до певного виду.

4. Занотуйте в альбом найголовніші систематичні ознаки, характерні для плазунів, яких ви визначили.

5. Замалюйте ключові ознаки за якими впізнають кожен вид плазунів.

6. Після обробки та перевірки правильності визначення керівником практики, тварини обов’язково відпускаються на волю у місцях відлову!

Рейтингова оцінка знань і вмінь

Максимальна кількість балів за модуль «Плазуни» — 10. Із них: за вміння визначати види плазунів — 4 бали; за латинські назви та видові характеристики — 4 бали; за пояснення народних назв плазунів — 2 бали.

Перелік найголовніших ознак, що зустрічаються при визначенні плазунів

Перед початком цього заняття студенти мають добре обізнатися та вивчити назви щитків голови ящірок та змій, яких у процесі визначення використовують як систематичні ознаки (Мал. 15, 16, 17).

Мал. 15. Щитки голови ящірки прудкої (зверху):

1 — міжщелепний; 2 — міжносовий; 3 — чільноносовий; 4 — виличний; 5 — передчільні; 6 — чільний; 7 — чільнотім’яні; 8 — тім’яні; 9 — міжтім’яний; 10 — потиличний.

Мал. 16. Щитки голови ящірки прудкої (збоку):

1 — міжщелепний; 2 — передньоносовий; 3 — задньоносовий; 4 — передній виличний; 5 — задній виличний; 6 — цетрально висковий; 7 — барабанний; 8 — верхньогубні.

Мал. 17. Щитки голови змії (збоку):

1—міжщелепний; 2 — носові; 3 — міжносові; 4 — виличний;

5 — передорбітальний; 6 — надорбітальний; 7 — позаорбітальний; 8 — перший ряд вискових; 9 — другий ряд вискових; 10 — верхньогубні; 11 — підорбітальні.

Крім того, треба ознайомитися з методикою вимірів та підрахунку лусок, користуючись рисунками (Мал. 18).

Мал. 18. Схема підрахування лусок навколо середини тіла змії:

А — лінія показує, як підраховувати кількість лусок навкруги тулуба; Б — цифри від 1 до 17 показують, як підраховувати луски.

Таблиця визначення рядів плазунів України

Тіло овальне, вкрите широким кістковим панциром, вкритим зверху роговими пластинками. Ряд Черепахи — Теstudinus. У фауні України лише один вид — Черепаха болотна, або річкова — Е. оrbidcularis (L.).

Тіло видовжене, вкрите роговими лусочками, ноги є або відсутні. Ряд Лускаті — Soqumata.

Таблиця визначення родин ряду Лускаті — Soqumata

Ноги є.

Повіки рухомі. Голова вкрита зверху великими симетрично розташованими щитками. Язик розщеплений надвоє та вкритий ромбічними черепицеподібними сосочками.

Родина Ящірки — Lacertidae.

Повіки нерухомі, зрощені в прозорий покрив (у вигляді годинникового скла), що вкриває око. Голова вкрита зверху зернистою лускою або численними дрібними неправильними многокутними щитками. Язик широкий з вирізкою спереду.

Родина Геконові — Geckonidае. У фауні лише один вид — Гекон кримський — Mediodactylus коtsсuуі danilewskii (St.), занесений до Червоної книги України.

Ніг немає.

Луски на череві розташовані поперечними рядами. Повіки добре розвинені.

Родина Веретільницеві — Anguidae.

Луски на череві розташовані одним поздовжнім рядом. Повіки не розвинені, очі вкриті прозорими роговими щитками.

Тіло товсте, хвіст короткий конусоподібний. Голова плеската і має більш-менш трикутну або яйцеподібну форму, вкриту зверху численними дрібними, правильної форми щитками, або лусочками. Зіниця ока має вигляд вертикальної щілини, є великі отруйні зуби.

Родина Гадюки — Viperidae. Типовий представник фауни — Гадюка звичайна — Vipera herus (L.).

Тіло струнке. Хвіст довгий. Голова зверху вкрита 9 великими щитками правильної форми. Зіниця ока кругла. Великих отруйних зубів немає.

Родина Вужі — Соluhridae.

Таблиця визначення родів родини ящірок

Ніздря відділена від першого верхньогубного щитка широким проміжком, і її отвір розміщений на вершині горбочка, утвореного носовими щитками. Лобовий (чільний) щиток має більш або менш глибоку поздовжню борозенку. Рід Ящурка — Еrеmіаз.

У фауні України лише один вид — Ящурка піщана — Е. arguta (Раll.).

Ніздря торкається першого верхньогубного щитка, інколи відокремлена дуже вузьким проміжком. Отвір ніздрі не вище рівня оточуючих щитків. Щитки голови, включаючи лобовий, без поздовжніх борозенок.

Рід Ящірка — Laсerta.

Таблиця визначення видів роду ящірок.

Голова помітно сплющена в спинночеревному напрямку. Найбільша висота голови дорівнює 0,5—0,7 її ширини.

По боках тіла від голови тягнуться добре помітні світлі смуги. Міжщелеповий щиток доходить до ніздрі. Ящірка кримська — L. tauriсa (Pall.).

По боках тіла від голови йдуть невиразні темні смуги. Міжщелеповий щиток не доходить до ніздрі.

Ящірка скельна —L. saxicola (Еvеrsm.).

Голова не сплющена в спинночеревному напрямку. Висота голови дорівнює 0,8—1,0 її ширини.

Стопа задньої кінцівки довша за голову.

Хвіст поступово тоншає в напрямку до кінця. Довжина його принаймні вдвічі довша за тулуб з головою. Задньоносових щитків 2 або 3. Задні ноги, витягнуті вперед, досягають пахви.

Ящірка зелена — L. viridis (Lаuг.).

Хвіст у першій половині або третині своєї довжини досить товстий, майже циліндричний, далі він різко тоншає до кінця. Довжина хвоста коротша за подвійну довжину тулуба з головою. Задньоносовий щиток один. Задні ноги, витягнуті вперед, не досягають пахви.

Ящірка живородна — L. vivipara (Jaq.).

Стопа задньої кінцівки менша або майже дорівнює довжині голови.

Ящірка прудка — L. agilis (L.).

Таблиця визначення родів родини веретільницевих

По боках тулуба від голови до клоакального отвору тягнуться великі зморшки шкіри, луски ромбовидні, на хвості ребруваті. Рід Веретільниця панцирна — Орhisaurus.

У фауні лише один вид — Жовтопуз — O. aрodus (Раll.), занесений до Червоної книги України.

По боках тулуба шкірних зморшок немає, луски округлені, гладенькі.

Рід Веретільниця — Anguis.

У фауні України лише один вид — Веретільниця ламка — А. fragilis (L.).

Таблиця визначення родів родини вужів

Впоперек тулуба, посередині його, міститься не більш як 19 лусочок.

Лусочки на спинному боці мають добре виявлені поздовжні гребені.

Рід Вуж — Nаtrіх.

Лусочки на спині гладенькі.

Під передорбітальним щитком немає підорбітального. Верхньогубних щитків 7, міжщелепний щиток далеко вдається між міжносовими.

Рід Мідянка — Соrоnеllа.

У фауні лише один вид — Мідянка — С. austriaca (Laur.), занесена до Червоної книги України.

Таблиця визначення видів роду вужів

Шов між міжщелепним та міжносовим щитками не коротший за шов між міжщелепним та першим верхньогубним. По боках голови, позаду від ротового отвору, є 2 досить великі жовті плями.

Звичайний вуж — Nаtriх natrix (L).

Шов між міжщелепним та міжносовим щитком коротший за шов між міжщелепними та першим верхньогубним. По боках голови жовтих плям немає.

Вуж водяний—N. tеssеllаtа (Lаuг.).

Таблиця для визначення плазунів (за О.Б.Кістяківським та І.І.Мазепою (1967), змінено і доповнено)

Ніг немає.

Ноги є.

Є рухливі повіки. Впоперек черева не менше шести лусок.

Око вкрите прозорим роговим щитком, повік нема. Луски на череві утворюють тільки один ряд.

По боках тіла тягнеться глибока борозна. Жовтопуз (тільки Кримські гори і Керченський п-в).

Борозни по боках тіла нема. Веретільниця.

Голова плоска, трикутна або яйцевидна, зверху вкрита численними дрібними лусочками. Зіниця вертикальна. Хвіст короткий конусовидний

Голова видовжена, зверху вкрита дев’ятьма великими щитками. Зіниця ока кругла. Хвіст довгий

Бічний край морди заокруглений. Перед великим чільним щитком не менше чотирьох рядів лусочок (Мал. 20). Гадюка звичайна

Мал. 20. Голови гадюк: звичайної (І) і степової (2).

Бічний край морди загострений. Перед чільним щитком тільки три ряди лусочок. Гадюка степова (переважно степова зона України).

По боках голови великі білувато-жовті або оранжеві плями (Мал. 21). Загальне забарвлення верху майже чорне або сіре. Вуж звичайний.

Мал. 21. Голова вужа.

По боках голови немає світлих плям.

Упоперек тулуба посередині його не менш як 21 ряд лусок .

Упоперек тулуба посередині його не більше 19 рядів лусок.

Луски на передній частині спини з поздовжніми кілями.

Перед оком не менше двох щитків.

Луски на передній частині спини без кілів. Перед оком тільки один щиток.

Голова зверху без рисунка, однотонна. Уздовж спини тягнуться три ряди темних плям, які іноді зливаються в зигзагоподібну смугу. Полоз чотирисмугий (тільки південь степової зони та Крим).

Верх голови з характерним темним рисунком у вигляді дуг. Уздовж спини тягнуться чотири темніх смуги. Полоз візерунчастий (тільки південний схід України).

Черевні щитки по боках тіла утворюють помітне ребро. Забарвлення тіла без рисунка, однотонне. Полоз лісовий (тільки південний захід України).

Черевні щитки не утворюють ребра по боках тіла. На спині є темний поздовжній рисунок. Полоз леопардовий (тільки південь Кримського п-ва).

Лусочки на спині з поздовжніми кілями. Вуж водяний (переважно степова зона та Крим).

Лусочки без кілів

Черево звичайно мідно-червоне, верх сірий або бурий, зверху на голові звичайно є темний складний рисунок (Мал. 22). Під перед орбітальним щитком немає підорбітального. Мідянка.

Мал.22. Голова мідянки.

Забарвлення інше, з переважанням вохристого або жовто-бурого кольорів. Під передорбітальним є маленький підорбітальний щиток. Полоз жовточеревий (тільки південь степової зони та Крим).

Тіло вкрите широким панциром. Черепаха болотяна.

Панцира немає, тіло вкрите лускою

Голова зверху вкрита дрібною зернистою лускою. Гекон середземноморський (тільки південь Кримського п-ва).

Голова зверху вкрита великими симетрично розміщеними щитками

Отвір ніздрі розміщений на горбику, утвореному носовими щитками. Чільний щиток з поздовжньою борозенкою. Забарвлення верху сіре з білим і чорним рисунком. Ящірка піщана (степова зона та Крим).

Отвір ніздрі не вище рівня навколишніх щитків. На чільному щитку нема борозенки. Забарвлення інше.

Голова не сплюснута. Її висота дорівнює ширині або становить 0,8 ширини.

Голова сильно сплюснута. Її висота становить 0,5—0,7 ширини.

Хвіст удвічі довший від решти тіла. Забарвлення зелене з голубим горлом і жовтим низом або буре зверху і білувате знизу. Ящірка зелена (переважно Правобережжя степової і лісостепової зон України).

Хвіст коротший. Забарвлення інше.

Верх темно або чорно-бурий, низ — оранжевий або жовтий. Стопа задньої кінцівки довша за голову. Ящірка живородна (Полісся і Лісостеп України).

Верх зелений або світлий бурувато-сірий, низ — зеленкуватий або білий. Стопа задньої кінцівки не довша від голови. Ящірка прудка.

Міжщелепний щиток торкається ніздрі. Ящірка кримська (тільки Крим та Причорноморський регіон).

Міжщелепний щиток не торкається ніздрі. Ящірка скельна (тільки південь Кримського п-ва).