ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ - Г. Й. Щербак - 2008

ЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

РОЗДІЛ ДВОШАРОВІ DIPLOBLASTICA, або ПРОМЕНЕВІ (RADIATA)

ТИП ЖАЛКІ (CNIDARIA), або КИШКОВОПОРОЖНИННІ (COELENTERATA)

ПІДТИП КОРАЛОВІ ПОЛІПИ (ANTHOZOA)

КЛАС ВОСЬМИПРОМЕНЕВІ КОРАЛИ (OCTOCORALLIA)

Колоніальні корали. Поліпи мають вісім пірчастих щупалець і вісім септ у гастральній порожнині. Скелет внутрішній, залягає в мезоглеї, складається з окремих мікроскопічних голок з карбонату кальцію (склеритів, або спікул), які утворюються всередині особливих клітин (склеробластів).

Форма й забарвлення колоній є різноманітними. Так, у представників ряду Альціонарії (Аlсуоnасеа), у яких скелет складається з окремих голочок, що не зливаються в осьовий скелет, колонії стеляться по субстрату або мають вигляд куль, грибів (рис. 93). У видів ряду Столоніферн (Stolonifera) скелетні епікули зростаються, утворюючи трубочки, зв'язані між собою поперечними пластинками. Колонії широко відомого виду Tubipora musica - органчика - нагадують орган (рис. 94). У ряду Рогові корали (Gorgonacea) колонії розгалужені, найчастіше є дерево- або батогоподібними, гнучкими, часто ажурними (рис. 95). їхній скелет складається зі з'єднаних карбонатом кальцію або роговою речовиною спікул чи рогових пластинок.

Рис. 93. Альціонарії (з Наумова із співавт.): а - грибоподібна колонія м'яких коралів Anthomastus; б - Alcyonium digitatum

Рис. 94. Скелет органчика (Tubipora musica) (з Наумова зі співавт.)

Рис. 95. Горгонарії (з Марфеніна): а - колонія Corallium rubrum; б - схема будови:

1 - спікули; 2 - щупальця; 3 — гонади; 4 - канали ценосарка; 5 - мезоглея; 6 - осьовий скелет

До них належить червоний, або шляхетний корал (Corallium rubrum), роговий скелет якого використовують для виготовлення ювелірних прикрас. Широко відомі коралові намиста, які виготовляють у країнах Середземномор'я і з давніх-давен завозять в Україну. У видів ряду Морські пера (Pennatulacea) колонії не розгалужені, досить великі та яскраво забарвлені, складаються з м'язистого стовбура, утвореного первинним поліпом, на якому містяться дрібні вторинні особини (рис. 96). До субстрату, на відміну від інших коралів, вони не приростають, нижній здутий кінець колонії вільно проникає у ґрунт і заякорюється в ньому. Вони здатні пересуватись і закріплюватись на новому місці. Назва ряду походить від того, що колонії деяких видів, зокрема з роду Pennatula, нагадують пір'їну птаха. Деякі види морських пер, наприклад, Pennatula phosphorea, здатні світитись уночі фіолетовим, жовтуватим або зеленим світлом: у відповідь на сильне подразнення по всій колонії починають пробігати хвилі світлових спалахів. У Чорному морі зустрічається Virgularia mirabilis, що може переносити значне опріснення.

Рис. 96. Морські пера (з Наумова зі співавт.):

а - Pennatula (з Догеля); б - Veretillum·, в - Virgularia; г - Umbellula