ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ У ТРЬОХ КНИГАХ - КНИГА 1 - Г.Й. Щербак - 1995

ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ (METAZOA)

РОЗДІЛ СПРАВЖНІ БАГАТОКЛІТИННІ (EUMETAZOA)

ТИП ГОЛОВОХОБОТНІ (CEPHALORHYNCHA)

Це невелика група червоподібних організмів, переваж» на більшість яких живе в морях, лише представники одного класу — Волосові (Gordiacea) частину життя мешкають у морях і прісних водоймах, а частину — в організмі членистоногих. Розміри їх тіла коливаються від 225 мкм до 1,5 м. Головохоботні мають такий же рівень організації, як і коловертки, скреблянки, гастротрихи та нематоди, тому їх тривалий час відносили до типу Nemathelminthes, хоча й визнавали штучність цього об'єднання.

Тіло цефалоринх складається з двох відділів — головного (хобота) і тулуба. В хоботі розрізняють ротовий конус, середню частину з гачками (скалідами), загнутими назад, і шийну частину. Війчастого покриву немає, тіло вкрите кутикулою, є шкірно-м'язовий мішок, під яким міститься первинна порожнина тіла (схізоцель). Цефалоринхи мають наскрізний кишечник. Видільна система належить до протонефридіального типу, а в деяких представників типу її взагалі немає. Нервова система складається з навкологлоткового кільця та непарного черевного нервового стовбура. Цефалоринхи — роздільностатеві тварини, дробіння яйця в них відбувається радіальне, майже рівномірно. На місці бластопора утворюється анальний отвір, а рот відкривається на передньому кінці зародка незалежно від бластопора. Ця ознака називається вторинноротістю. Головохоботні розвиваються з метаморфозом — із яйця виходить личинка, що відрізняється від дорослої особини. До типу Cephalorhyncha належать чотири класи: Приапу- ліди (Priapulida), Кдноринхи (Kinorhyncha), Волосові (Gordiacea, або Nematomorpha) та Лорицифери (Loricifera). За планом будови та особливостями ембріонального розвитку головохоботні стоять осторонь інших первинно-порожнинних червів, тому вони були виділені російським вченим В. В. Малаховим в окремий тип, до якого він відніс і нещодавно описану групу Loricifera.